Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №682/2166/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 682/2166/25

Провадження № 22-ц/820/742/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю: представника позивача та відповідача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/2166/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 грудня 2025 року у складі судді Матвєєвої Н.В. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 4551173 від 30.08.2021 року у розмірі 117205,50 грн, що складається з 14550 грн тіло кредиту, 101 155,50 грн відсотки, 1500 грн комісія; за кредитним договором № 75136222 від 30.08.2021 року в розмірі 48645,38 грн, що складається з 14281 грн тіло кредиту, 34103,03 грн відсотки, 228,49 грн інфляційні збитки; 32,86 грн 3% річних, а всього 165850,88 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позову товариство посилалося, що 30.08.2021 року ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 4551173. Відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 15000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідно до 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом становлять 5 700 грн, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п 1.6 Договору Стандартна (базова) процентна ставка 5%. Комісія за надання кредиту 1500 грн, 10% від суми кредиту та нараховується одноразово. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись. У розділі 2, сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту, тощо. При цьому, сторони погодили, що позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження строку користування коштами, але загалом строк пролонгації на стандартних умовах не може перевищувати 60 днів.

Крім того, 30.08.2021 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 75136222. За умовами якого кредитор передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 14281 грн, строк кредиту - 30 днів, процентна ставка (базова) за день 1,99%. Відповідно до п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передбачено продовження строку кредитного договору, але не більше 90 календарних днів.

За загальними умовами вказаних кредитних договорів позичальник отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами, однак в подальшому відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення наданих йому кредитів.

15.12.2021 було укладено договір №15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4551173.

27.01.2022 року було укладено договір № 27/01/2022, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75136222.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75136222.

10.03.2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4551173.

Таким чином, за вказаними договорами факторингу до ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 по вищевказаних кредитних договорах.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4551173, наданих первісним кредитором ТзОВ «Мілоан», ОСОБА_1 станом на дату закінчення строку кредитного договору має наступну заборгованість: 14 550 грн за тілом кредиту, 49 503 грн по процентам, 1500 грн комісія за надання кредиту. Крім того, ТзОВ «Вердикт капітал» донарахував проценти за вказаним кредитним договором в розмірі 51652 грн. за період з 15.12.2021 року до 23.02.2022 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 75136222 ОСОБА_1 має наступну заборгованість, яка становить 48645,38 грн, що складається з 14281 грн - тіло кредиту, 34103,03 грн - відсотки, 32,86 грн - 3% річних, 228,49 грн. - інфляційні збитки, нараховані ТОВ "Вердикт капітал" в порядку ст.625 ЦК України.

Оскільки позичальник не виконав свої зобов`язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 грудня 2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитними Договорами у розмірі 111 198, 38 грн, судовий збір у розмірі 1624,15 грн. та понесені витрати на правничу допомогу - 6704,72 грн, в іншій частині позову відмовлено.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції незаконним, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вказує, що судом порушено ч 3 ст. 18 Закону України « Про споживче кредитування», оскільки сукупна сума всіх нарахувань, зокрема процентів, пені та штрафу для мікрокредитів не може перевищувати подвійного розміру отриманої суми, а стягнута за обома кредитними договорами сума коштів становить 111 000 грн, що майже в чотири разі перевищує тіло кредитів. Крім того, судом стягнуто проценти за значно більший період кредитування ніж це передбачено умовами договору, без врахування того що строк кредитування становить 30 днів, а після закінчення такого строку кредитор має право на нарахування сум відповідно до ст. 625 ЦПК України. Також апелянт вказує, що суд не звернув уваги, що право вимоги до нового кредитора переходить в тому обсязі, що вже існувало на момент відступлення права вимоги, а тому фінансова компанія – фактор не має повноважень продовжувати нарахування відсотків за договором, строк якого закінчився.

Тому апелянт просить скасувати рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 грудня 2025 рокув частині стягнення суми, що перевищує 57 662 грн, подвійного розміру тіла кредитів та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог на вказану суму.

ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» подало відзив на апеляційну скаргу, позивач посилається, що подані ними розрахунки заборгованості є детальними, чіткими і таким, що відповідають умовам кредитного договору, у тому числі в частині визначення строку користування кредитом в межах якого нараховувалися проценти. Сторони погодили, що позичальник сплачує товариству проценти за користування позикою, а у разі прострочення повернення позики нарахування процентів триває до 90 днів. Позичальник має право на пролонгацію на умовах Договору та Правил, а відповідно до ст. 204 ЦК України, договір є правомірним і підлягає виконанню. Відповідач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладених кредитних договорів протягом чотирнадцяти днів з моменту укладення договорів не скористався. Нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погоджених сторонами Договорів. Відповідачем було укладено Кредитні договори за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням договорів Позичальник отримав від Кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами Договорів та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання Договорів, відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даних договорів, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договорів. Зокрема, відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків. ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення вказаних договорів, шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту, у якій підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів в позику. При цьому договори та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості у повному розмірі чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ТОВ «Вердикт Капітал» та, в свою чергу, від ТОВ «Вердикт Капітал» до позивача прав вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Усі вищезазначені договори факторингу та договори про відступлення прав вимоги, а також відповідні акти приймання-передачі Реєстрів Боржників, які підтверджують належний та правомірний перехід прав вимоги, наявні в матеріалах справи, оскільки були належним чином додані до позовної заяви ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 30.08.2021 року ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 4551173.

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

Як вбачається з довідки про ідентифікацію кредитний договір № 4551173 від 30.08.2021 року підписаний одноразовим ідентифікатором F 85772, який направлено на телефон відповідача +380987789374.

Відповідно до п.п. 1.1-1.7 Договору кредит надано в сумі 15000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 19 днів з 30.08.2021 року. Термін повернення кредиту 18.09.2021.

Комісія за надання кредиту 1500 грн, 10% від суми кредиту та нараховується одноразово.

Проценти за користування кредитом 57 000 грн, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом ( п 1.5.2).

Стандартна (базова) процентна ставка 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом ( п 1.5.2).

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно з п. 2.2.2 Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору. Стандартна (базова) ставка не є підвищеною.

Додатками до договору про споживчий кредит № 4551173 від 30.08.2021 року є графік платежів за договором та паспорт споживчого кредиту.

В анкеті-заяві на кредит 4551173 від 30.08.2021 року вказано: суму кредиту: 15000 грн; строк кредиту: 19 днів з 2021-08-30, дата повернення кредиту: 2021-09-18; сума до повернення: 22 000 грн, складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 1500 грн, нараховується одноразово за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом: 5700 грн. Нараховуються за ставкою 2 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Кредитні кошти були надіслані на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 у сумі 15000 грн, що підтверджується квитанцією від 30.08.2021, платіж 1748942327.

З розрахунку заборгованості за цим договором, наданого первісним кредитором ТзОВ "Мілоан" вбачається, що станом на дату закінчення строку кредитного договору кредитна заборгованість становить 14 550 грн. за тілом кредиту, 49 503 грн. по процентам, 1500 грн комісія за надання кредиту, а всього 65 553 грн.

15.12.2021 року було укладено договір №15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4551173.

ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» донараховало проценти за вказаним кредитним договором в розмірі 51652 грн. за період з 15.12.2021 року до 23.02.2022 року.

10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4551173.

Згідно реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 117205,5 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 14550 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 101155,5 грн, заборгованість за комісіями - 1500 грн.

Крім того, 30.08.2021 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 75136222.

Відповідно до п. 2.1. сума позики становить 14 281 грн.

Дата надання позики 30.08.2021 року, дата повернення позики 29.09.2021 року. Строк позики 30 дні.

Згідно з п. 2.3. договору процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 % яка нараховується за кожен день користування позикою.

Знижена відсоткова ставка 1%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою або її частиною 2,7%.

Орієнтовна загальна вартість позики 18543,88 грн.

Вказаний договір позики підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором IOTYb1MCDW.

На виконання умов кредитного договору № 75136222 від 30.08.2021 року відповідачу перераховано кредитні кошти в розмірі 14281 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , номер платежу е894d682-cb4d-44ee-9ed0-37e738ad8df1 від 30.08.2021 року, що підтверджено листом ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000015964/ТНПП від 05.03.2025року.

Відповідно до п. 5.2 договору позики №75136222 позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів" передбачено продовження строку кредитного договору, але не більше 90 календарних днів.

27.01.2022 було укладено договір №27/01/2022 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75136222.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75136222.

Відповідно до розрахунку заборговансоті ОСОБА_1 заборгованість за вказаним договором, становить 48645,38 грн, що складається з 14281 грн - тіло кредиту, 34103,03 грн -відсотки, 32,86 грн - 3% річних, 228,49 грн. - інфляційні збитки, нараховані ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» в порядку ст.625 ЦК України.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» посилалося, що отримало право вимоги за кредитними договорами, які укладені ОСОБА_1 та різними кредиторами, а тому має право на стягнення заборгованості за кредитними договорами від 30.08.2021 року у загальному розмірі 165850,88 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитними договорами, а тому з нього на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» слід стягнути суму неповернутого кредиту, проценти за користування кредитом, та інші нарахування.

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частинами 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судами достеменно встановлено факт існування кредитних правовідносин між сторонами та укладення зазначених кредитних договорів між відповідачем та відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, закінчення строку дії кредитного договору № 4551173 від 30.08.2021 року є 18.09.2021 року (19 днів), однак після цієї дати кошти не були повернуті, в повному обсязі, тому строк кредитування був пролонгований на пільгових умовах з 19.09.2021 року на 3 дні до 22.09.2021 року, оскільки відповідач 18.09.2021 року здійснив часткове погашення заборгованості на суму 1620 грн, з яких товариством зараховано 450 грн на оплату комісії за пролонгацію, 450 грн на оплату тіла кредиту та 720 грн - процентів, однак після 22.09.2021 року жодних коштів на погашення кредитної заборгованості не вносив, тому з 22.09.2021 року строк дії договору був пролонгований на строк до 60 днів на стандартних умовах.

При цьому, кредитодавцем, після 22.09.2021 року застосовано стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом 5% від фактичного залишку кредиту, який становив 14 550 грн, відповідно щоденний платіж щодо відсотків склав 727,50 грн в день, відтак розмір нарахованих відсотків склав та 49 503 грн.

Як передбачено умовами договору пунктами 1.3, 1.4 договору встановлено, що кредит надається строком на 19 днів з 30.08.2021 року по 18.09.2021 року, оскільки відповідач у визначений договором строк кошти не повернув, тому товариство пролонгувало строк дії договору, відповідно до п 2.3.1.2 Договору, при цьому в загальному строк пролонгації договору не перевищив 60 днів, тобто до 20.11.2021 року включно (максимальний строк пролонгації договору 60 днів).

ТзОВ «Мілоан» після закінчення максимального строку пролонгації договору на 60 днів припинило нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом.

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором виконав частково, тому як вірно було встановлено судом першої інстанції, розмір заборгованості за кредитним договором № 4551173 від 30.08.2021 становить 64 063 грн з яких: 14550 грн. - тіло кредиту та 49 503 грн – відсотки, вказаний висновок суду підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4551173.

Також за умовами договору кредиту № 4551173 встановлено зобов`язання сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у розмірі 1 500 грн. Водночас у договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія, відтак суд першої інстанції правомірно відмовив у стягнення комісії з відповідача на нового кредитора ТзОВ «Коллект центр».

Що стосується укладеного договору № 75136222, відповідно до якого сума позики становить 14 281 грн, то умовами договору визначено строк позики 30 днів, однак у встановлений договором, а саме визначеної дати повернення позики 29.09.2021 року, відповідач кошти не повернув.

Відповідно до п.6.5 Правил у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Відповідно до п. 6.9 Правил Позичальник надає свою згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (її частиною) і до дати повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором позики, на суму позики (її частину) нараховуютсья проценти у розмірі, встановленому договором позики.

У розділі 7 Правил визначено порядок продовження строку користування позикою. Так, згідно п. 7.1 Правил позичальник має право продовжити строк користування позикою (далі - Пролонгація).

За продовження строку користування позикою, позичальник сплачує товариству проценти на умовах, обраних позичальником для здійснення певного виду пролонгації.

Пунктом 7.2 встановлено, що умови пролонгації вказуються в Особистому кабінеті позичальника на сайті. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник для оформлення пролонгації визначається виходячи з процентної ставки, зазначеної у Договорі позики та кількості днів, на яку позичальник бажає оформити пролонгацію.

Пунктом 7.4. Правил передбачено, що Позичальник має право продовжити строк користування позикою необмежену кількість разів.

Відповідно до п. 7.7. Правил Позичальник погоджується, що при обранні виду Пролонгації в Особистому кабінеті та виконанні умов, встановлених Товариством для оформлення Пролонгації та продовження строку (терміну) дії Договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично, а згода Позичальника проявляється у здійсненні дій по внесенню грошових коштів на ім`я Товариства та без будь-якого додаткового документального оформлення. У такому випадку вчинення Позичальником сукупність дій, спрямованих на оформлення Пролонгації, в тому числі внесення Позичальником грошових коштів на ім`я Товариства, є діями, які виражають намір Позичальника здійснити подовження.

Відповідно до п. 7.11 Правил якщо позичальник під час внесення платежу не бажає оформлювати пролонгацію, позичальник зобов`язаний повідомити про це товариство протягом 24 годин з моменту внесення платежу.

Згідно п. 9.7 Правил, якщо під час дії особливих умов виконання договору позики, встановлених для позичальника в рамках програми лояльності, позичальником буде допущено порушення умов, визначених правилами програми лояльності, особливі умови виконання договору позики для позичальника втрачають силу, а нараховані згідно умов договору позики проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в договорі позики, та оплаті позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов програми лояльності.

Із вищезазначеного видно, що умовами договору та Правилами передбачено нарахування відсотків за фактичний строк користування позикою поза межами 30- денного (пільгового) строку користування позикою в разі продовження строку кредитування та автопролонгація договору, що передбачено розділом 7 Правил.

З розрахунку заборгованості вбачається, що строк кредитування було автоматично продовжено у зв`язку із наявною заборгованістю, при цьому загальний строк нарахування не перевищує 90 днів, що відповідає погодженим умовам кредитування.

Тому, колегія суддів вважає, що доведеним є наступний розмір заборгованості за кредитними договорами: за кредитним договором № 75136222 від 30.08.2021 року в розмірі 48 645,38 грн, що складається з 14281 грн. - тіло кредиту, 34103,03 грн відсотки, при цьому судом першої інстанції враховано сплати відповідачем в добровільному порядку заборгованості в сумі 1500 грн.

Позивачем окрім вимоги про стягнення заборгованості за кредитом заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 32,86 грн 3% річних, 228,49 грн. інфляційні збитки, які нараховані за період з 27.01.2022 року по 23.02.2022 року.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Із 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку до 30 червня 2023 року (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).

Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (Закон України від 16 червня 2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19»).

Карантин на території України скасований з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Отже, на період дії карантину законодавець звільнив позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення платежів за кредитами (позиками), однак не звільнив від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

Згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-ІХ), що набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, Закон № 2120-ІХ виключив можливість нарахування сум за статтею 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції прийшов до законного висновку про стягнення цих коштів, оскільки позивачем при нарахування дотримано вимоги закону, так як кошти нараховувалися в період з 27.01.2022 року по 23.02.2022 року.

Відтак з огляду на встановлені обставини справи та надані сторонами докази, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги заперечення відповідача в частині нарахування процентів в розмірі більшому, ніж зазначено у графіках платежів за кредитним договором, оскільки кредитними договорами передбачено пролонгацію строку кредитного договору, якою за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Мілоан» скористався відповідач, про що свідчить часткова сплата ним тіла кредиту та процентів, а також передбачено нарахування відсотків за межами строку договору, але не більше, ніж 90 днів, про що вказано у Договорі, укладеному із ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за укладеними кредитними договорами, а тому з нього на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитними Договорами у розмірі 111 198, 38 грн, що складається з 14550 грн тіло кредиту, 49 503 грн – відсотків, а всього 64 063 грн, за кредитним договором № 75136222 від 30.08.2021 року в розмірі 48 645,38 грн, що складається з 14281 грн. - тіло кредиту, 34103,03 грн відсотки, 228,49 грн інфляційні збитки; 32,86 грн 3% річних.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказує на відсутність підстав, передбачених пунктом 5 частиною третьою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідач до суду з позовом про недійсності кредитного договору чи окремих його пунктів, не звертався, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає погодженим сторонами умовам кредитного договору.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 травня 2026 року.

Суддя А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох