Додаткове рішення від 17 травня 2026 р. у справі №605/390/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 605/390/25Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 22-з/4817/28/26 Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

Д О Д А Д К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба» про ухвалення додаткового рішення у справі №605/390/25 за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року та додаткове рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 січня 2026 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба», про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» (далі - ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», позивач, апелянт) звернулося до суду з позовом до Пшеничняк О.В. (далі - відповідачка 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба» (далі — ТОВ «Агрокомпанія Дружба», відповідач 2), про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди.

Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року позов ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» залишено без задоволення.

Додатковим рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 січня 2026 року стягнуто з ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на користь ТОВ «Агрокомпанія Дружба» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000.00 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» подало на них апеляційні скарги, посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року апеляційну скаргу на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року задоволено частково. Рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції даної постанови. Апеляційну скаргу ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на додаткове рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 січня 2026 року залишено без задоволення. Додаткове рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 січня 2026 року, - залишено без змін.

05 травня 2026 року ТОВ «Агрокомпанія Дружба», в інтересах якого діє адвокат Вийванко Н.П., подало до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000.00 грн.

В обґрунтування поданої заяви представником ТОВ «Агрокомпанія Дружба» долучено договір про надання правничої допомоги №05/25 від 09 вересня 2025 року та акт приймання-передачі послуг (виконаних робіт) від 01 травня 2026 року. Загальна сума витрат на правничу допомогу складає 5000.00 грн, детальний розрахунок яких міститься в акті наданих послуг за договором №05/25 про надання правничої допомоги від 09 вересня 2025 року.

З огляду на викладене просить стягнути з позивача судові витрати, понесені відповідачем ТОВ «Агрокомпанія Дружба» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

08 травня 2026 року ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», в інтересах якого діє керівник Іванчук Г.І., подало до апеляційного суду заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Представник позивача посилається на те, що ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» повною мірою не погоджується з заявленою сумою витрат на правову допомогу, та, враховуючи обставини справи (позов малої складності), обсяг наданих послуг, заявлені судові витрати завищені. Дана справа не потребує великої правової кваліфікації щодо даного предмету спору. Більше того, суд самостійно має можливість надати відповідну правову оцінку з метою захисту прав та інтересів відповідача навіть за відсутності представника – адвоката в даній справі.

Таким чином розмір адвокатських витрат відповідача в сумі 5000.00 грн не є співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг, а тому позивач просить суд зменшити суму витрат на правову допомогу. Також сума витрат на правову допомогу у розмірі 5000.00 грн в межах справи №605/390/25 є завищеною, враховуючи перелік наданих послуг адвокатом.

Крім цього, представником ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» не надіслано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат стороні у справі Пшеничняк О.В., що є порушенням норм ЦПК України, та порушенням прав сторін у справі.

З огляду на викладене просить відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Частиною четвертою статті 270 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

При цьому, згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Таким чином, враховуючи, що апеляційний суд не вбачає необхідності у виклику сторін у судове засідання, дана заява розглядається в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Отже, розподіл судового збору у справі здійснює суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

18 березня 2026 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від представника ТОВ «Агрокомпанія Дружба», в інтересах якого діє адвокат Вийванко Н.П., надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року.

У відзиві зазначено, що ТОВ «Агрокомпанія Дружба» очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у Тернопільському апеляційному суді у розмірі 10000.00 грн та просить стягнути такі витрати. Також у відзиві зазначено, що докази щодо розміру судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що у відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 січня 2026 року, представник ТОВ «Агрокомпанія Дружба» не просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у Тернопільському апеляційному суді.

У справі, яка переглядається апеляційний судом, представником відповідача ТОВ «Агрокомпанія Дружба» — адвокатом Вийванко Н.П. на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених за апеляційний розгляд рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року, надано договір про надання правничої допомоги № 05/25 від 09 вересня 2025 року, акт приймання-передачі послуг (виконаних робіт) від 01 травня 2026 року.

09 вересня 2025 рок між Вийванко Н.П., як адвокатом, та ТОВ «Агрокомпанія Дружба», в особі директора Цвик Л.О., як клієнтом, укладено договір про надання правничої допомоги № 05/25.

Відповідно до п.п.1.1 договору слідує, що адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний сплатити гонорар та витрати, необхідні для виконання його доручень.

Відповідно до п.п.5.2 слідує, що розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються актами приймання-передачі наданих послуг, в яких визначається перелік послуг та їх вартість.

Як вбачається із акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 01 травня 2026 року, в якому детально описано обсяг виконаних робіт, адвокатом у зв`язку із наданням правової допомоги відповідачці у суді апеляційної інстанції в справі №605/390/25 виконано наступні роботи:

- підготовка відзиві на апеляційну скаргу, включаючи аналіз судової практики та подання документів — 2 (дві) години;

а всього на суму 5000 грн.

Таким чином витрати відповідача ТОВ «Агрокомпанія Дружба» на професійну правничу (правову) допомогу у суді апеляційної інстанції підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з цим, проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих відповідачу ТОВ «Агрокомпанія Дружба» адвокатом Вийванко Н.П. послуг, а також подані документи, апеляційний суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивачки роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Колегія суддів зазначає, що акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 01 травня 2026 року не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Апеляційний суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На думку апеляційного суду, наведені в акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу (5000 грн) не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України та не є співмірними зі складністю справи.

Як вбачається із матеріалів справи, представник відповідача — адвокат Вийванко Н.П. не брала участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи № 605/390/25, предмет позову та виконані роботи (надані послуги), апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені представником відповідача ТОВ «Агрокомпанія Дружба» — адвокатом Вийванко Н.П. про відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн до відшкодування у повному обсязі не підлягають, оскільки, на думку суду, є надмірно завищеними.

Колегія суддів вважає, що існують правові підстави для стягнення з ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на користь ТОВ «Агрокомпанія Дружба» витрат на професійну правничу допомогу за апеляційний розгляд даної справи в сумі 2000 грн, оскільки такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Доводи позивача ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» про те, що відповідачем ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» не надіслано відповідачці Пшеничняк О.В. копію заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат колегія суддів враховує, однак зазначає, що вказана обставина не порушує права ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», тому існуються провові підстави для розподілу судових витрат за апеляційний розгляд даної справи.

У зв`язку з тим, що постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року апеляційну скаргу ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року, задоволено частково, на підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги ТОВ «Агрокомпанія Дружба» в сумі 2000 грн, покладаються на ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття».

Керуючись статями 141, 260, 261, 270, 381, 382, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба» про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення у цивільній справі за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року та додаткове рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 січня 2026 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» до ПШЕНИЧНЯК Ольги Василівни, товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба», про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди та скасування державної реєстрації.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба» судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені за апеляційний розгляд даної справи у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копiйок.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту додаткової постанови — 18 травня 2026 року.

Реквізити учасників:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» адреса: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м. Тисмениця, вул. Галицька, буд. 93, код ЄДРПОУ 41481188,

Відповідачка 1: Пшеничняк Ольга Василівна, адреса: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Носів, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 2: товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба» адреса: Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, с. Різдвяни, код ЄДРПОУ 36023635.

Головуючий О.З. Костів

Судді: М.В. Хома

Н.М. Храпак