Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №303/4076/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/4076/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 травня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,

суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня 2025 року, постановлену головуючим суддею Кость В.В., у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Мукачівської міської ради, Служба у справах дітей Мукачівської міської ради про визначення місця проживання дітей з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки і піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком

встановив:

У травні 2025 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Мукачівської міської ради, Служба у справах дітей Мукачівської міської ради, про визначення місця проживання дітей разом із матір`ю ОСОБА_2 .

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , третя особа – Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про визначення місця проживання дітей разом з батьком ОСОБА_1 .

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну предмета зустрічного позову, в якій просив суд:

1) визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – малолітні діти) з батьком;

2) відібрати малолітніх дітей від матері ОСОБА_2 ;

3) у разі незадоволення позовної вимоги про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком та відібрання малолітніх дітей від матері – визначити ОСОБА_1 спосіб та порядок участі у вихованні малолітніх дітей.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня 2025 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про визначення місця проживання дітей разом із батьком ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду разом із первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Мукачівської міської ради, Служба у справах дітей Мукачівської міської ради, про визначення місця проживання дітей разом із матір`ю ОСОБА_2 .

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну предмета зустрічного позову відмовлено. Клопотання ОСОБА_1 про долучення додаткових доказів залишив без розгляду.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги зустрічного позову стосувалися визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком. Змінюючи предмет зустрічного позову (додано вимоги про відібрання малолітніх дітей від матері та визначення способу та порядку участі у вихованні малолітніх дітей), ОСОБА_1 зазначив також і нові підстави для задоволення нових вимог зустрічного позову (наявність у батька дітей перешкод у спілкуванні з ними, що є підставою для встановлення відповідного графіку побачень). Суд зазначив, що одночасна зміна і предмета позову, і підстав позову не допускається, оскільки у такому випадку фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову слід відмовити.

Не погодившись з ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня 2025 року в частині відмови у прийнятті заяви про зміну предмета зустрічного позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати таку та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказує, що подаючи заяву про зміну предмету позову, ним було доповнено позов новою обставиною та додано нову матеріальну вимогу, що не можна вважати зміною підстав позову, оскільки первісні обставини, які заявлялись при зверненні до суду, не змінювались.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня 2025 року повернуто особі, яка її подала.

Ухвала мотивована тим, що відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу, в якій наведено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Згідно із частиною другою статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Ухвала про відмову у задоволенні заяви про зміну предмета зустрічного позову не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Тому у цій справі апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня 2025 року в частині відмови у прийнятті заяви про зміну предмета зустрічного позову підлягає поверненню заявнику, а оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом із рішенням суду, яким спір буде вирішено по суті.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2026 року, ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала мотивована тим, що повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня 2025 року в частині відмови у прийнятті заяви про зміну предмета зустрічного позову, апеляційний суд помилково вважав, що ухвала суду першої інстанції в частині відмови у прийнятті заяви про зміну предмета зустрічного позову не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та не врахував висновки, сформульовані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пункті 6 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17 квітня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Враховуючи, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому колегія суддів зазначає, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.

Збільшення чи зменшення розміру позовних вимог необхідно розуміти зміну кількісних показників, в яких виражена позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову тощо). Тобто збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог.

Тобто збільшенням розміру позовних вимог є збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано із пред`явленням додаткових чи нових позовних вимог, про які не йшлося у позовній заяві.

Відтак, доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , третя особа – Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про визначення місця проживання дітей разом з батьком ОСОБА_1 .

У заяві про зміну предмета зустрічного позову ОСОБА_1 просив суд:

1) визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – малолітні діти) з батьком;

2) відібрати малолітніх дітей від матері ОСОБА_2 ;

3) у разі незадоволення позовної вимоги про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком та відібрання малолітніх дітей від матері – визначити ОСОБА_1 спосіб та порядок участі у вихованні малолітніх дітей.

Тобто, ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст. 48 ЦПК України, подав заяву про зміну предмету зустрічного позову.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач за зустрічним позовом одночасно змінив предмет та підстави позову, оскільки ОСОБА_1 доповнив зустрічний позов новою обставиною та матеріальними вимогами, що не можна вважати одначасною зміною підстав та предмету позову, оскільки первісні обставини, які заявлялись при зверненні до суду не змінювались.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому ухвалу суду слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381-384, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня 2025 року в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті заяви про зміну предмету зустрічного позову скасувати та направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 травня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді