Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №308/14506/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/14506/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 травня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2026 року про зупинення провадження у справі, постановлену головуючим суддею Деметрадзе Т.Р., в справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради про виплату середнього заробітку за час затримки поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди

встановив:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закарпатської обласної ради про виплату середнього заробітку за час затримки поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2026 року провадження у справі №308/14506/25 зупинено до вирішення цивільної справи №308/5140/24 Верховним Судом.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду про зупинення провадження в справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказує, що наявні у цій справі докази дозволяють суду встановити факт невиконання Закарпатською обласною радою рішень судів щодо поновлення його на роботі з 09.06.2022. Крім того, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДМВ Міністерства юстиції України від 06.03.2024 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду про поновлення його на роботі.

У відзиві на апеляційну скаргу Закарпатська обласна рада просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У спірних правовідносинах, які розглядаються у межах справи 308/14506/25, обласна рада поставила під сумнів законність рішення Закарпатського апеляційного суду у справі № 308/5140/24 щодо покладення на обласну раду обов`язку виплатити позивачу середній заробіток за час затримки поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.

У зв`язку із цим чітко прослідковується причинно-наслідкова залежність між справами № 308/14506/25 та № 308/5140/24 щодо можливості стягнення із обласної ради на користь позивача середнього заробітку за час затримки поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди за період із 25.07.2024 року по день фактичного поновлення на роботі.

Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пункті 14 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України та вважав, що у справі, яка переглядається Верховним Судом будуть вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених у справі.

Статтями 251-252 ЦПК України передбачено підстави за яких суд зобов`язаний або може зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У даному випадку, суд першої інстанції зупинив провадження у справі, з тих підстав, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 28.08.2025 рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 липня 2024 року змінено в частині стягнення із Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі на користь ОСОБА_1 за період з 18 травня 2023 року по 24 липня 2024 року у розмірі 981 906,4 грн., з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів та стягнувши зазначену суму у Закарпатської обласної ради.

Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2025 у цивільній справі №308/5140/24 відкрито касаційне провадження у вказаній справі, а також зупинено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Оскільки, позивач у цій справі заявив вимоги до Закарпатської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди за період із 25.07.2024 по день фактичного поновлення на роботі, а Закарпатською обласною радою оскаржується постанова апеляційного суду в касаційному порядку у справі № 308/5140/24 щодо можливості стягнення із обласної ради на користь позивача середнього заробітку за час затримки поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, а тому є підстави вважати, що розгляд цієї справи є неможливим до вирішення справи № 308/5140/24.

Доводи в апеляційній скарзі не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

З огляду на наведене, суд першої інстанції, врахувавши норму п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України дійшов правильного висновку про зупинення провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не дають правових підстав для інших висновків, ніж ті, яких дійшов суд першої інстанції, і не вказують на допущення судом порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 375, 381-384, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2026 року про зупинення провадження у справі, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 травня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді