Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №303/4725/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/4725/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 травня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого Собослоя Г.Г.

суддів Кожух О.А., Мацунича М.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 3000,00 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги мотивувала тим, що сторони є батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні. Зазначає, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05.06.2025 шлюб між ними розірвано. Діти залишились проживати з позивачкою. Після припинення шлюбних відносин відповідач намагався допомагати матеріально, проте через різне ставлення до потреб дітей та їх матеріальне забезпечення, у сторін виникають постійні суперечки щодо розміру такої допомоги. Однак, на даний час відповідач взагалі припинив надавати матеріальну допомогу на утриманні дітей, а тому є підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 11 листопада 2025 року позовну заяву задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 3000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 23.06.2025 року.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції у частині стягнення із відповідача на користь позивачки аліментів на утримання сина ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення у частині стягнення аліментів на утримання сина, оскільки дитина знаходиться на повному його утриманні та проживає з апелянтом. В апеляційній скарзі посилається на те, що позивачка навмисно не вказала у своїй позовній заяві адресу фактичного місця проживання ОСОБА_1 , а надала адресу місця реєстрації відповідача, що позбавило апелянта можливості надати суду заперечення на позов та відповідні докази. Вказує на те, що на розгляді Мукачівського міськрайонного суду знаходиться справа № 303/5995/25 за позовом ОСОБА_2 до апелянта, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської радита за зустрічним позовом про визначення місця проживання дітей, в якій позивачка вказала фактичну адресу проживання апелянта та зазначила, що син проживає з відповідачем за адресою АДРЕСА_1 , з часу розірвання шлюбу. Це доводить той факт, що на момент звернення до суду з позовом про стягнення аліментів, позивачці було відомо про місце проживання апелянта, яке вона приховала від суду, а також те, що позивач просила стягнути з відповідача аліменти, прекрасно усвідомлюючи, що син проживає з відповідачем і перебуває на його повному утриманні, тоді як позивачка в утриманні сина не приймає ніякої участі.

Той факт, що син ОСОБА_5 проживає з апелянтом підтверджується також нотаріально завіреною заявою сусідів. В свою чергу апелянт не заперечує, щодо необхідності сплачувати аліменти на доньку ОСОБА_6 , оскільки вона проживає разом із мамою, і кожного місяця надсилає позивачці кошти на утримання доньки у розмірі 3 000 грн.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення з апелянта аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 3 000 грн не оскаржується та рішення у цій частині набрало законної сили відповідно до ст.. 273 ЦПК України.

Позивачка відзиву на апеляційну скаргу не подавала.

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серїі НОМЕР_1 від 17.09.2011 року (а.с. 6).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 сторони є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9-10).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 29.03.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9).

Згідно з витягу з реєстру територіальної громади від 29.03.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Відповідно до відповіді виконавчого комітету Мукачівської міської ради ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов загалом правильного висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання двох дітей, оскільки на час розгляду справи матеріали справи містили відомості про реєстрацію дітей разом із позивачкою. Матеріали справи містять також рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції у справі за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, що свідчить про належне виконання судом першої інстанції вимог процесуального закону щодо повідомлення учасника справи.

Разом з тим під час апеляційного перегляду встановлено обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Зокрема, фактичне місце проживання відповідача та сина сторін не відповідає їхньому зареєстрованому місцю проживання, оскільки згідно з доданими доказами дитина фактично проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на його утриманні.

На підтвердження доводів про обізнаність позивачки з фактичним місцем проживання відповідача, апелянт додав до апеляційної скарги копію позовної заяви ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей в іншій судовій справі № 303//5995/25, поданої нею у серпні 2025 року. Зокрема, зі змісту цієї заяви вбачається: «…Ще до розірвання шлюбу сторони почали проживати окремо. При цьому донька залишилася проживати разом з матір`ю, а син — з чоловіком… ОСОБА_7 з середини червня проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_4 ».

Відтак, направлення судових повідомлень за місцем реєстрації апелянта, за умови доведеної обізнаності позивачки про його справжнє фактичне місце проживання, призвело до неналежного інформування відповідача про судовий процес. Зазначені обставини підтверджують доводи апелянта про те, що він не знав і не міг знати про розгляд справи судом першої інстанції, що створило об`єктивні, незалежні від його волі перешкоди для представлення своєї позиції та своєчасного надання доказів.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на обґрунтованість доводів апелянта щодо неможливості подання доказів до суду першої інстанції, а також з метою забезпечення принципів змагальності та рівності сторін, колегія суддів вважає за можливе прийняти додані до апеляційної скарги нові докази та врахувати їх при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 179 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст. 181 СК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч.5 ст. 183 СК України).

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (постанови Верховного Суду від 29 серпня 2024 року в справі № 759/14761/22, від 19 грудня 2022 року в справі № 643/3223/21 та ін.).

Обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на яку власне і стягуються аліменти (див. постанову Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 188/1029/19)

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на дитину має той з батьків, з ким фактично проживає дитина (див. постанову від 25 листопада 2022 року в справі № 521/5667/21)

Враховуючи вищенаведене, право на отримання аліментів має виключно той з батьків, з яким фактично проживає дитина, у зв`язку з чим встановлення реального місця проживання сторін та дитини має вирішальне значення для правильного вирішення спору про стягнення аліментів.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (ч.4 ст. 82 ЦПК України).

Станом на день розгляду справи про стягнення аліментів у суді апеляційної інстанції встановлено, що у справі № 303/5995/25 про визначення місця проживання дітей 03.03.2026 ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили 03.04.2026, зокрема визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Цим рішенням також встановлено, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції про стягнення аліментів Органом опіки та піклування Мукачівської міської ради був зроблений висновок від 17.10.2025 № 2778/01-36/42-25 щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дітей, відповідно до якого вважали за доцільне визначити місце проживання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 .

За наведених обставин, беручи до уваги результат виконання сторонами обов`язку доказування обставин, що мають значення в справі, на підставі ст. 376 ч. 1 п. 4 ЦПК України апеляцію слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення судження про необхідність стягнення аліментів на утримання сина та виклавши перший та другий абзаци резолютивної частини рішення в редакції суду апеляційної інстанції, а в решті на підставі ст. 375 цього Кодексу залишити рішення суду без змін.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, ст. 375, п.4 ч.1 ст. 376, ст. 382 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року змінити, виклавши перший та другий абзаци резолютивної частини рішення у такій редакції:

«Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 23.06.2025 року. У іншій частині позову щодо стягнення аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та - відмовити».

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 18 травня 2026 року.

Головуючий:

Судді: