Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №297/2799/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 297/2799/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 травня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача - Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сідун Олеся Степанівна, на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 01.12.2025 (головуючий суддя Гал Л.Л.), у справі №297/2799/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Узагальнені доводи позовної заяви

12 серпня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє адвокат Усенко М.І., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 28 вересня 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2071574, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 9000 грн. на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений договором. Вказаний договір укладено в електронній формі та підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Вказує, що товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Позивач зазначив, що 17.01.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 45-МЛ, за яким відповідно до ст. 512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2071574 від 28.09.2019.

Також представник зазначає, що відповідачу було направлено претензію про погашення кредитної заборгованості, яка відповідачем не виконана.

Позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2071574 від 28.09.2019 в загальному розмірі 28 620 грн., що складається з: 9000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14 040 грн. - заборгованість за процентами; 1080 грн. - заборгованість за комісією; 4 500 грн. - заборгованість за штрафами/пенею.

Також позивач просив стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи - судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень.

Короткий зміст рішення, що оскаржується

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 01 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2071574 від 28.09.2019 в загальному розмірі 24 120 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в розмірі 2 034,81 грн. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 720 гривень.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору з позичальником ОСОБА_1 та перерахування коштів товариством на виконання умов кредитного договору на кретковий рахунок, який належить позичальнику ОСОБА_1 . Суд першої інстанції встановив, що відповідачем не виконано умови кредитного договору щодо обов`язку повернути кошти та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Разом з тим суд відмовив у стягненні заборгованості зі сплати штрафу та пені на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 29 січня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сідун Олеся Степанівна, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 01.12.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ « ФК «Кредит Капітал».

У апеляційній скарзі відповідач ставить під сумнів розмір заборгованості, оскільки позивач не пред`явив засвідченої виписки з рахунка відповідача із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Зазначає, що оскаржуване рішення суду не містить розрахунків, з яких суд виходив при задоволенні грошових вимог.

Вказує, що позивачем не зазначено коли виникло право звернутись з вимогою до суду та вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Щодо задоволення вимог про стягнення витрат на правову дорогу відповідач вважає, що дана сума є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Позивачем рішення суду не оскаржувалось. Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подано.

Порядок та межі розгляду судом апеляційної скарги

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Про відкриття апеляційного провадження у справі сторони повідомлені належним чином.

Оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не належить до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи та застосовані норми права

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.09.2019 між кредитодавцем ТОВ «Мілоан» та позичальником - фізичною особою - ОСОБА_3 в електронній формі було укладено кредитний договір №2071574 (а.с.37-40).

Відповідно до пункту 6.1, 6.2 кредитного договору - кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки літер) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника.

Також у п. 6.4, 6.5 кредитного договору зазначається, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору цей договір, що складається з правил та індивідуальної частини (з додатками №1), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п.1.2. сума кредиту становить 9000 грн. Відповідно до п.1.3 кредит надавався строком на 30 днів з 28.09.2019. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 28.10.2019 (п.1.4.Договору).

Знідно з п.1.5 договору сукупна вартість кредиту складає 5130 грн в грошовому виразі та 649 % річних у процентному значенні, що включає в себе комісію за надання кредиту 1080 грн, проценти за користування кредитом 4050 грн, які нараховуються за ставкою 1.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована (п.1.5.2 договору).

Згідно з п.1.6. стандартна базова процентна ставка за користування кредитом становить 1.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Пунктом 2.2. договору визначено плату за кредитом, яка скаладається з комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом в розмірах, зазначених в п.1.5.1.-1.5.2 та 1.6. Договору. Тобто 1080 грн (комісія), 4050 грн (проценти за користування в строк користування кредитом), та базова ставка 1.50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п.2.2.3 проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначений п. 1.4, якщо Позичальник, всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, крім випадків, коли визначена в п. 1.5.2. процентна ставка є нижчою за стандартну. У випадку невиконання позичальником умов договору щодо своєчасного поверенння кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з наступного дня визначеного п.1,4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з п.1.6. договору протягом 60 днів, після чого нарахування може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку, а також можу бути відновлено Товариством до моменту повного виконання договору.

Пунктом 2.3. в договорі визначено порядок пролонгації кредитного договору, яка врегульована правилами товариства, що розміщені на сайті товариства. Правила надання фінансових послуг ТОВ «Мілоан» в редакції від 24.09.2019 надані позивачем до позовної заяви та містяться в матеріалах справи (а.с.22-34).

Відповідно до п. 2.3.2 волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5 Договору (одним із способів, зазначених на сайті Товариства).

Пунктом 2.3.1 передбачено умови, за яких відбувається пролонгація. Наведено можливі строки та максимальні ставки комісії за продовження кредиту (на 3, 7 та 15 днів; максимальний розмір комісії у відсотках від поточного залишку кредиту - 4 % у разі продовження сроку користування кредитом на 3 дні, 7 % - у разі продовження на 7 днів, 13 % - у разі продовження строку користування кредитом на 15 днів). В той же час, цим пунктом передбачено, що для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії що передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та проценти, нараховані відповідно до п. 1.5.2. Договору за період, на який здійснюється продовження строку кредитування.

З умовами кредитування, у тому числі щодо нарахування відсотків за користування кредитом відповідач була ознайомлена.

Пунктом 4.1 договору визначено відповідальність сторін, згідно з яким у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та /або сплати процентів за його користування чи інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник, починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати) вказаного в п.1.4 договору з урахуванням продовження строку, зобов`язується сплатити на користь товариства пеню в розмірі 2.00 % від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але не більше 50 % від загальної суми кредиту одержаного позичальником.

Згідно з довідкою про ідентифікацію вказаний договір підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором за допомогою мобільного телефону, що використовувався від імені позичальника, з номером НОМЕР_1 . Час відправки ідентифікатора 28.09.2019 13:54, одноразовий ідентифікатор W60653 (а.с.42).

Згідно з платіжним дорученням 959633 від 28.09.2019 ТОВ «Мілоан» на викнання умов кредитного договору 2071574 перерахувало кошти ОСОБА_3 , код НОМЕР_2 , кредитний рахунок НОМЕР_3 (а.с.43).

Згідно з відповіді ПриватБанку на запит суду першої інстанції, картка НОМЕР_4 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . На вказану картку 28.09.2019 здійснено переказ коштів на суму 90000 грн (а.с.90).

17.01.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 45-МЛ (а.с. 47-55, 56). Вказаний договір є оплатним, відповідно до копії платіжного інструкції (а.с.58).

Згідно з вищевказаним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_4 за кредитним договором № 2071574 від 28.09.2019, на загальну суму заборгованості 28620 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №45-МЛ від 17.01.2020 (а.с.56).

У досудовій вимозі №5577/349 від 12.08.2025 за кредитним договором №2071574 від 28.09.2019, яка адресована ОСОБА_2 , вказано про необхідність погашення заборгованості в розмірі 28620 грн. (а. с. 59).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи положення частини першої ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦКУкраїни встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч.3 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Мілоан»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються фінансовою установою, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк (фінансова установа) має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено вище, позичальником ОСОБА_4 було погоджено умови отримання кредиту та користування кредитними коштами в кредитному договорі №2071574 від 28.09.2019.

Відповідно до умов вказаного договору позичальник ОСОБА_2 отримала на картковий рахунок кредитні кошти в сумі 9000 грн, та зобов`язалась повернути позичальнику вказану суму в термін 28.10.2019, сплатити комісію в розмірі 1080 грн одноразово, та за кожен день користування кредитом сплачувати відсотки за ставкою 1.5 % від фактичного задлишку кредиту за кожен день строку кредиту, тобто 30 днів. У разі неповернення кредитних коштів у визначений сторонами строк товариство залишило за собою право продовжувати нараховувати проценти за фактичне користування кредитом за базовою ставкою 1.50 % відповілно до п. 2.2.3 Кредитного договору, та пені - відповідно до п. 4 Кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» припинило нараховувати проценти за користування коштами 10.01.2020, а 17.01.2020 відступило право вимоги до боржника ОСОБА_2 ТОВ «ФК «КредитКапітал».

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем не подано виписки по рахунку відповідача, а судом у рішенні не наведено розрахунку, з якого визначено борг за кредитом.

Разом з тим, відповідачем не подано доказів про те, що нею вносились кошти на погашення кредиту, відтак вважається, що позичальник продовжував користуватись кредитними коштами поза строком кредитування.

З поданих позивачем Відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що фінансовою установою ТОВ «Мілоан» здійснювалось нарахування процентів за користування кредитом протягом 30 днів строку кредитування до 28.10.2019. за умовами, викладеними у кредитному договорі (п.1.5.-1.5.2 Договору).

Після 28.10.2019 міститься інформація, що здійснено сплату комісії за обслуговування кредиту та нараховано комісію за обслуговування кредиту в сумі 630 грн - 28.10.2019 та 04.11.2019, що передбачено при пролонгації кредиту на 7 днів (п. 2.3.1). Отже, мала місце пролонгація кредиту до 11 листопада 2019 року, і до цього часу проводилось нарахування процентів.

В подальшому Товариством продовжувалось нарахування процентів до 10.01.2020 (а.с.44-46) - протягом 60 днів після закінчення строку пролонгації кредиту, що передбачено положеннями п. 2.2.3 Кредитного договору. Також з Відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що крім щоденного нарахування процентів в сумі 135 грн (за базовою ставкою 1,5 %) здійснювалось нарахування процентів в сумі 180 грн. (2% від суми кредиту).

Позивачем заявлено до стягнення: 9000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14 040 грн. - заборгованість за процентами; 1080 грн. - заборгованість за комісією; 4 500 грн. - заборгованість за штрафами/пенею. Виходячи із Відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що заборгованість по процентах нарахована за 104 дні (30 днів - строк кредитування, 14 днів - двічі було здійснено пролонгацію кредиту на 7 днів, та 60 днів - проценти відповідно до п 2.2.3 Кредитного договору за продовження користування кредитом). Щоденне нарахування по 180 грн (2 % заборгованості по тілу кредиту - пеня) та заявлена до стягнення сума пені - 4500 грн - відповідає положенням п. 4.1. Кредитного договору (2.00 % від суми невиконаного грошового зобов`язання, але не більше 50 % від загальної суми кредиту).

Таким чином, нарахування процентів та пені здійснювалось відповідно до умов Кредитного договору.

Суд першої інстанції, посилаючись на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважав що пеня у розмірі 4500 грн. не підлягає стягненню з відповідача, і позивачем таке рішення суду не оскаржуються.

Як зазначалось вище, відповідачкою не надано доказів, що нею здійснювалось погашення кредиту, та відповідні нарахування не спростовані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи щодо отримання відповідачкою кредиту та нарахування відсотків, та правомірно дійшов висновку про необхідність стягнення таких сум а також необхідність сплати комісії за надання кредиту.

Щодо посилань відповідача на пропуск строку позовної давності, слід зазначити, що такий - не пропущено, з врахуванням продовження строку для звернення до суду на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), продовження такого строку (Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ), а в подальшому - зупинення перебігу позовної давності (Закон України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ) - до 04.09.2025 (пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025). З позовною заявою ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» звернулося в суд 21.08.2025 - в межах строку позовної давності.

Висновки апеляційного суду по суті позовних вимог та вирішення питання судових витрат

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 01.12.2025 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором № 2071574 від 28.09.2019 слід залишити без змін.

За приписами ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 та ч.13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач також не погоджується із заявленим розміром судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки вважає заявлену позивачем суму необґрунтованою.

З матеріалів справи вбачається, 01 липня 2025 року між ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено Договір № 0107 про надання правової допомоги.

Адвокатським об`єднанням надано детальний опис робіт за вказаним договором та надання послуг у справі за кредитним договором №2071574 відносно боржника ОСОБА_1 ..

Згідно з Акту № 1310 від 05.08.2025 та детального опису до акту, адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І., надано клієнту юридичні послуги у вигляді надання усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції у справі, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, та подання заяви. Вартість виконаних робіт становить 8 000 грн.

Вказаний розмір витрат на правничу допомогу суд визнає обґрунтованим та таким що доводиться поданими суду доказами та є співмірним із складністю справи.

Судом першої інстанції стягнуто з відповідача у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу розмірі 6720 гривень - пропорційно розміру позовних вимог.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в оскаржуваній частині вірно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Сідун Олеся Степанівна - залишити без задоволення.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 01 грудня 2025 року - залишит без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 травня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді