Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №686/28054/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/28054/25

Провадження № 2/686/2252/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 травня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Чевилюк З.А.,

секретаря судового засідання Томашівської А.Т.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди 120 000 грн.

ОСОБА_1 була обрана головою садівничого товариства “Дружба” загальними зборами 14.05.2016. Позивач виконувала обов”язки на добровільних засадах.

Громадянка ОСОБА_4 придбала земельну ділянку 24.12.2020 (приватний нотаріус Побережна І.М., реєстраційний № 1283) та садовий будинок на масиві садівничого товариства.

З відповідачем у позивача склалась конфліктна ситуація з вини відповідача, якій передувала відмова відповідачу у наданні довідки про адресу реєстрації. Після чого ОСОБА_4 почала публічно принижувати честь та гідність та ділову репутацію голови СТ “Дружба”в пресі та на офіційному сайті органу влади в Україні - представництва Офісу Президента.

Громадянка ОСОБА_4 зареєструвала 25.10.21 петицію “Прийняти Закон України Про припинення (ліквідацію) садівничих товариств на всій території України та визначення прав та свобод громадян України, які проживають на своїй землі із зареєстрованим місцем проживання в садівничих товариствах” . У даній статті вона звинуватила, що в СТ “Дружба” с.Ружичанка Хмельницька область бардак, самоуправство, бездіяльність і постійно брехня та наклепи з боку голови садівничого товариства та правління, чим ОСОБА_4 публічно на всю Україну принизила честь та гідність позивача, надавши в петиції неправдиві та документально не підтверджені факти. На даний час петиція ОСОБА_4 є у вільному доступі на офіційному сайті “Електронні петиції” Офіційного представництва Президента України, її прочитали тисячі людей, вона продовжує на всю Україну принижувати честь та гідність,ділову репутацію позивача.

ОСОБА_4 вдалась до публічних образ, приниження честі та гідності та ділової репутації голови СТ`Дружба”. Інформація, поширена ОСОБА_4 в петиції має негативний характер для позивача, як голови СТ”Дружба”, оскільки повідомляє про порушення позивачем етики та моралі та вчинення протиправних діянь та відповідно порушує її немайнові права як голови СТ”Дружба”.

В подальшому ОСОБА_5 продовжила принижувати честь та гідність та ділову репутацію позивача. ОСОБА_6 20.05.2024 спільно з ОСОБА_7 звернулись до Інтернет - видання “Всім” м.Хмельницький, та надали інтерв”ю, у якому звинуватила її, як голову СТ”Дружба”, що вона страждає від погроз відключення її від світла, голові садівниче товариство не сподобалось її реєстрація місця проживання, люди на масиві наполягають на переобранні голови. Окрім того в коментарях до статті вона публічно оприлюднила неправдиву інфрмацію : “Доречі голова садівниче товариство ані власник земельної ділянки та не проживає в садівничому товаристві, то і тому їй не цікаво розвивати його. Одне її цікавить - тільки виносити на голосування відчудження земельних ділянок, які ще не приватизовані та перепродувати ’’сертифікати” участі у будівництві високовольтної лінії і трансформатора” . Дана інформація є у вільному доступі на сайті Інтернет - видання та продовжує принижувати честь та гідність та ділову репутацію голови СТ “Дружба” Інформація, поширена ОСОБА_4 у вищевказаному засобі масової інформація та її коментарі мають для позивача негативний характер, оскільки повідомляють про вчинення позивачем протиправних діянь.

В редакцію Інтернет - видання “Всім” було направлено колективне звернення в захист честі та гідності голови СТ “Дружба” ОСОБА_1 , яке підписано більшістю членів товариства. Після опублікування даної статті від імені Правління заступник голови СТ “Дружба” ОСОБА_2 звернулась в редакцію Інтернет - видання “Всім” та повідомила, що Правління СТ”Дружба” буде подавати в суд на Інтернет - видання “Всім” за публікацію не перевіреної інформацію, яка принижує честь та гідність, ділову репутацію голови СТ “Дружба” ОСОБА_1 .

З редакцією був знайдений комроміс та редакцією опублікована стаття, що повністю спростовує надумані та недостовірні звинувачення ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 , як голови СТ”Дружба” ОСОБА_8 .

Крім того, без відома Правління садівничого товариства відповідач запросила голову Розсошанської сільради ОСОБА_9 на масив для проведення зустрічі з членами СТ з питання розвитку та благоустрою садівничого товариства. Проте, у виступі сільський голова ОСОБА_9 не піднімав будь-яких питань щодо благоустрою на масиві, він лише наполегливо рекомендував переобрати позивача з голови, як “стару”(дослівно) та некваліфіковану людину, а вибрати молоду та кваліфіковану ОСОБА_4 . При цьому, він в присутності більш двадцяти членів садівничого товариства некоректно звертався до позивача та інших членів Правління - жінок ( ОСОБА_2 , ОСОБА_10 ) називаючи їх “бабусі”.

Дана пропозиція не знайшла підтримки у присутніх на зібранні членів СТ. Присутні члени садівничого товариства одноголосно виступили на захист позивача та повідомили сільському голові ОСОБА_9 , що головою СТ ОСОБА_1 вони вибирали на Загальних зборах одноголосно, її робота їх задовільняє. Даний факт підтверджується свідками - членами СТ”Дружба”, які були присутні на зібранні.

Крім того, відповідачем направлялись позивачу смс-повідомлення в т.ч. і погрозливого характеру, що принижують її честь та гідність.

Відповідач ОСОБА_4 у пресі - Інтернет виданні “Всім” навела недостовірну інформацію, що голова СТ`Дружба” погрожувала їй відключити від електропостачання, та вона викликала поліцію. З дати придбання на масиві садового будинку ОСОБА_4 відмовилась платити за електроенергію по тарифу, визначеному товариством з врахуванням втрат електроенергії у внутрішній мережі. Згідно рішення п.6 Загальних зборів від 20.05.2017 Правління СТ має право без попередження відключити електроспоживача коли борг за електроенергію складає більше 100 кВт. У лютому місяці 2021 року у ОСОБА_4 борг за електроенергію склав більше 300 кВт. А отже, правління мало право відключити ОСОБА_4 від електроенергії без попередження. Відповідач була попереджена про відключення від електроенергії у випадку не погашення боргу. ОСОБА_4 сплатила борг, тому факт відключення не мав місце.Таким чином погзрози, щодо відключення її від світла, які вона повідомила в Інтернет-видання “Всім” є надуманими, документально непідтвердженими та повідомлені в пресу виключно з метою приниження честі та гідності та ділової репутації голови СТ”Дружба”.

Відповідач ОСОБА_4 принизила ділову репутацію голови СТ”Дружба” шляхом організації самочинного будівництва лінії електропостачання на землях загального користвання СТ (дороги), які з 1989 року згідно державного акту серії Б № 042195 перебувають у його постійному користуванні. Відповідач ОСОБА_4 власноручно у червні 2023 року розмістила для публічного ознайомлення на дошці об”яв СТ повідомлення, що вона має змогу передати внутрішню лінію електропостачання на баланс АТ”Хмельницькобленерго”. ОСОБА_4 за підписом позивача було надано відповідне доручення. Чоловік ОСОБА_4 повідомив, що знайшов підрядника для проведення ремонтних робіт ЛЕП та запропонував зібрати з кожного електроспоживача по 3 тис.грн, що складало 270 тис.грн. При цьому на розгляд Правління не було надано будь-які документи, що підтверджують вартість таких робіт. Відповідно Правління відмовилось збирати такі значні кошти з електроспоживачів без наявності документів, що підтверджують вартість таких робіт .

ОСОБА_5 не погодилась з таким рішенням Правління СТ та спільно ще з 4-а особами ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 ) самочинно збудували лінію електропостачання на землях, що не належать їм на право власності. При цьому ОСОБА_5 достеменно знала, що згідно ст.35 Земельного кодексу України, ст.22 Закону України “Про кооперації”, Статуту та Державного акту на право постійного користування землею Б № 0422195 землі загального користування є у постійному користуванні садівничого товариства.

На даний час на землях загального користування АТ” Хмельницькобленерго” здійснено самочинне будівництво лінії електропостачання. Таким своїми діями відповідач - ОСОБА_4 нанесла СТ”Дружба” матеріальні збитки, а саме зменшено ширину доріг на 1 метр на відстані 328 метрів та принизила честь, гідність та ділову репутацію позивача, як голови СТ”Дружба” шляхом повного ігнорування позивача, як посадової особи - голови СТ”Дружба” .

Здійснення відповідачем - ОСОБА_4 самочинного будівництва на землях, які не належать їй, як одній із замовників самочинного будівництва на праві власності/оренди, призвело до підриву довіри членів СТ до позивача, як голови СТ”Дружба”, тобто позивачу нанесено моральну (немайнову) шкоду.

Відповідач - ОСОБА_4 публічно, в наданих нею коментарях до статті Інтернет виданні “Всім”, яку читають тисячі людей, публічно принизила честь та гідність та ділову репутацію голови СТ “Дружба” стверджуючи, що позиваач перепродає’’сертифікати” участі у будівництві високовольтної лінії і трансформатора. Дана неправдива інформація спростовується наступними доказами.

У зв”язку із припиненням роботи -аеропорту Хмельницький у 2018 році масив залишився без електроенергії - єдиного джерела життєзабезпечення. Рішенням загальних зборів від 26.05.2018 було прийнято рішенння про будівництво високовольтної ЛЕП. Участь у будівництві приймали 86 електроспоживачів, кладені кошти по 6500 грн. З ініціативи позивача та з метою наявності у електроспоживачів документу, що підтверджує вклад коштів було замовлено в типографії сертифікати дольової участі в будівництві. Сертифікати вручені електроспоживачам під розписку, що підтверджується відомостю отримання. Сертифікат є іменний(зазначено П.І.Б.), з правом продажу, тобто виключно власник має право його продати. А отже твердження відповідача ОСОБА_4 , що позивач перепродає ’’сертифікати” дольової участі у будівництві високовольтної лінії є недостовірними, направленими виключно на приниження моєї честі та гідності та ділової репутації голови СТ “Дружба”.

У липні 2024 ОСОБА_5 відкрила в Інтернет-мережі ще одну групу під назвою “СТ”Дружба”, підключила значну кількість членів СТ та продовжує принижувати честь та гідність та ділову репутацію голови СТ”Дружба, вимагає проведення перевиборів позивача. Окрім того, вона сприяє приниженню честі та гідності іншими громадянами.

Неможливість досудового врегулювання спору зумовила звернення позивача до суду.

Позивач та її представник позов підтримали та наполягали на його задоволені. Відповідач та її представник заперечили позов та просили відмовити у його задоволені, подали письмовий відзив на позов.Зауважено про відсутність причинно-наслідкового звязку між діями відповідача та наслідками зазначеними позивачем. Хронічні захворювання позивача не спричинені протиправною поведінкою відповідача. Позов є недоведеним та необґрунтованим. Між позивачем та відповідачем склалась звичайна конфліктна ситуація, яка не містить ознак приниження та немає наслідком необхідності захищати честь та гідність.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 була обрана головою садівничого товариства “Дружба” загальними зборами 14.05.2016. Позивач виконувала обов”язки на добровільних засадах.

Громадянка ОСОБА_4 придбала земельну ділянку 24.12.2020 (приватний нотаріус Побережна І.М., реєстрацій № 1283) та садовий будинок на масиві садівничого товариства.

З відповідачем у позивача склалась конфліктна ситуація, якій передувала відмова відповідачу у наданні довідки про адресу реєстрації.

Громадянка ОСОБА_4 зареєструвала 25.10.21 петицію “Прийняти Закон України Про припинення (ліквідацію) садівничих товариств на всій території України та визначення прав та свобод громадян України, які проживають на своїй землі із зареєстрованим місцем проживання в садівничих товариствах” . На думку позивача, інформація, поширена ОСОБА_4 в петиції має негативний характер для позивача, як голови СТ”Дружба”, оскільки повідомляє про порушення позивачем етики та моралі та вчинення протиправних діянь та відповідно порушує її немайнові права як голови СТ”Дружба”.

Позивач повідомила, що Відповідач зверталась в Інтернет - видання “Всім” м.Хмельницький та надала інтерв”ю, у якому звинуватила її, як голову СТ”Дружба”, що вона страждає від погроз відключення її від світла, голові СТ не сподобалось її реєстрація місця проживання, люди на масиві наполягають на переобранні голови. Окрім того в коментарях до статті вона публічно оприлюднила неправдиву інфрмацію : “Доречі голова СТ ані власник земельної ділянки та і не проживає на ньому, то і тому їй не цікаво розвивати його. Одне її цікавить - тільки виносити на голосування відчудження земельних ділянок, які ще не приватизовані та перепродувати ’’сертифікати” участі у будівництві високовольтної лінії і трансформатора” . Дана інформація є у вільному доступі на сайті Інтернет – видання. Редакцією видання опублікована стаття, що повністю спростовує надумані та недостовірні звинувачення ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 , як голови СТ”Дружба” ОСОБА_8 , після звернення останньої.

За твердженням позивача, відповідач прагнула перевиборів її як голови, залучаючи голову сільради, створюючи в Інтернет-мережі групи, надсилаючи погрозливі смс.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

За ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція) передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених ч. 2 ст. 10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним в демократичному суспільстві.

Цивільно-правовий захист честі, гідності та ділової репутації від певних висловлювань допустимий лише при дотриманні свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів та переконань, закріплених в ст. 34 Конституції України, а необхідність обмежувати вираження думок є менш гострою стосовно публічних осіб.

Конституція України закріплює право кожного на повагу до його честі та гідності, які належить до особистих невід`ємних прав людини. Гідність -це об`єктивна властивість людини, яка відображає її унікальну, неперевершену цінність. З моменту народження кожного його гідність є однаковою, «рівною`із гідністю інших людей. Усвідомлення цього усіма приводить до формування у кожної особи почутті гідності, очікування поваги до неї з боку інших людей, установку на відстоювання своїх прав, а також визнання нею рівних прав усіх інших людей.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила, не доведе протилежного(презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій(наприклад порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо).(п.15. Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи).

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканним. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Норма ст. 299 ЦК України передбачає право фізичної особи на недоторканість її ділової репутації. Остання може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Статтею 280 ЦК України передбачено право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди, а саме якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені, як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Підставою для втручання у право на свободу вираження поглядів, для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Одним з основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. При цьому підлягає врахуванню зміст поширеної інформації, її значення для суспільної дискусії, важливість посади, яку обіймає особа, щодо якої поширена інформація, достовірність інформації, наслідки її поширення.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться. (постанова Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 758/14324/15-ц).

Для захисту честі, гідності та ділової репутації суду необхідно чітко визначити предмет доказування у справі і яка інформація була поширена, тобто, чи є об`єктивні підстави для відповідальності за статтею 277 ЦК України. Для цього слід визначитися з діями, явищами, фактами, на які направлений матеріал, а також безпосередній чи опосередкований зв`язок мають ці дії, явища, факти з особою позивача. Тобто, чи поширена інформація від імені автора стосується безпосередньо особи позивача, чи цим самим опосередковано висвітлюються події, що стосуються позивача, у суспільному житті через призму думок автора. Це можливо зробити лише проаналізувавши весь контекст поширеної інформації, а не «вирвані» з нього фрази чи поняття. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 446/1953/16-ц.

У таких справах необхідно враховувати дві ключові обставини: 1) ступінь суспільного інтересу до поширеної інформації і 2) ступінь публічності особи, щодо якої поширена інформація. Значний суспільний інтерес має місце тоді, коли інформація безпосередньо впливає на суспільство в значній мірі і суспільство проявляє законний інтерес до цієї інформації (рішення ЄСПЛ Sunday Times v. the United Kingdom, № 6538/74, § 66, 26 квітня 1979 року), особливо, якщо це стосується добробуту населення (рішення ЄСПЛ Barthold v. Germany, № 8734/79, § 58, 25 березня 1985 року). Відповідно до пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003 у справі про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей), проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії» від 21 березня 2002 року, «Яновський проти Польщі» від 21 січня 1999 року та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, враховує положення Декларації Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя. 68. У вказаній Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). Публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, у більшості випадків з власної ж волі, автоматично збільшує рівень тиску на їхню приватність.

Таким чином, межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова і вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати і мають виявляти більшу терпимість до висловленої критики, сатири, провокацій.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постановах Верхового Суду(ч.4ст.263 ЦПК).

Враховуючи викладене, публічність особи позивача, характер взаємовідносин, суд приходить до висновку, що статус позивача як голови садівничого товариства передбачає можливість перевищення меж допустимої критики та аналізу поведінки позивача громадськістю. Вказаний статус набутий позивачем з власної волі та передбачає усвідомлення можливості потенційної критики суспільної діяльності та необхідний прояв нею толерантності, терпимості щодо висловлювань громадян.

Позивачем та її представником не доведений факт неправомірних дій відповідача щодо позивача та причинно-наслідковий зв`язок в тому числі між набутими захворюваннями та діями відповідача.

За вказаних обставин, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 19, 42,43,48, 51, 81, 82,137,141, 263, 354 ЦПК ,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 120 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , с.Ружичанка, Хмельницький район.

Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 18 травня 2026 року.

Суддя З.А.Чевилюк