Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №629/3292/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3292/26

Номер провадження 3/629/781/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко Н.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Лозівського РВП ГУНП в Харківської області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- 23.12.2025 року постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік;

якому відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз`яснені права,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч. 2 ст.130 КУпАП, -

встановив:

Крім того, 17.04.2026 року об 11:05 год. Харківська область Лозівського району в селеще Орілька мкрн. 1 буд.7а, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ не маючи права керування таким ТЗ Постанова № ББА/636155 від 22.11 2025року. чим порушив п.2.1.а.П ДР - Керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.2026 серії ЕПР 642996, 17.04.2026 року об 11:05 год. Харківська область Лозівського району в селеще Орілька мкрн. 1 буд.7а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем SKODA OCTAVIA днз НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме порушення мови координації рухів, зіниці очей не реагуючи на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП Лозівського ТМО водій відмовився під запис службової бодікамери, чим порушив п.2.5. ПДР Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

Правопорушник ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він дійсно керував транспортним засобом будучи обмеженим у праві керування транспортним засобам, однак вказав, що він не перебував в стані сп`яніння, продув Драгер, результат був 0, після чого працівники поліції сказали, що він перебуває в наркотичному сп`янінні, оскільки від нього було чути запах «перегару» і запропонували поїхати в медичний заклад, однак коли він проходив огляд в попередній раз, то пробув в медичному закладі 8 годин, тому він відмовився їхати в медичний заклад, так як його чекали люди, щоб розгрузити дрова.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, давши відповідну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, приходжу до наступного.

Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. ст.126 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642977 від 17.04.2026 року, рапортом ст.інспектора-чергового ЧЧ СМ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області; постановою про накладення адміністративного стягнення за ч.4 ст.126 КУпАП серії ЕНА №7040095 від 17.04.2026; довідкою ст. інспектора САП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.12.2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, відеозаписом з місця події від 17.04.2026 року.

Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.

Що стосується адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, то судом встановлено наступне.

У відповідності до роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.247,280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, повторне протягом року.

Відповідно до вимог ст.ст. 251 та 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, з подальшими змінами, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд також зазначає, що положення, які регламентують порядок проходження огляду на стан сп`яніння закріплені в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ09.11.2015№ 1452/735 (далі Інструкція).

Так, пункт 2 Інструкції визначає, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу І Інструкції).

Пунктами 1, 5, 10 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції закріплено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З переглянутого відеозапису подій з нагрудної відеокамери працівників патрульної поліції, долученого до матеріалів справи, встановлено, що працівники поліції підійшли до транспортного засобу біля якого стояв ОСОБА_1 , під час бесіди з яким, працівник поліції повідомив, що вбачає у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, нащо останній повідомив, що ввечері випив пива, готовий продути Драгер, результат Драгеру був негативний. Під час складання матеріалу, працівники поліції встановили, що раніше ОСОБА_2 був притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП за керування транспортним засобом в наркотичному сп`янінні. Після чого працівник поліції зазначив, що у ОСОБА_1 сильний перегар, вбачає у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння рук, і запропонував пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладу, нащо ОСОБА_1 повідомив, що він не вживає наркотичні засоби з минулого року і відмовляється від проходження в медичному закладі, оскільки в нього не має часу.

З відеозапису не вбачається, що працівник поліції безпосередньо встановив у водія ознаки наркотичного сп`яніння, зазначені в протоколі, а саме порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Натомість такі ознаки зазначені лише у протоколі про адміністративне правопорушення. Сам по собі протокол не може замінювати належні та допустимі докази наявності підстав для направлення особи на огляд.

Також, зовнішній вигляд ОСОБА_1 не дає можливості встановити чи він дійсно перебував у стані наркотичного сп`яніння, оскільки з переглянутого відеозапису у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Так, згідно відеозапису ОСОБА_1 розмовляв з працівниками поліції чітко та конструктивно, поведінка та дії ОСОБА_1 були адекватними та такими, що відповідають обстановці, ОСОБА_1 реагував на вимоги поліцейських та надавав адекватні відповіді на їх запитання.

Таким чином, з досліджених судом матеріалів справи та переглянутих відеозаписів встановлено, що працівники поліції спочатку зазначили про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, але коли він пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою засобу «Drager» і результат виявився негативний, встановивши, що раніше ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за керування в стані наркотичного сп`янінні, працівник поліції вказав на наявність у ОСОБА_1 вже ознак наркотичного сп`яніння. Така зміна підстав для підозри у перебуванні особи у стані сп`яніння, а також послідовність дій працівників поліції, викликають у суду обґрунтовані сумніви, як щодо фактичного перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння, так і щодо дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп`яніння закріпленої в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ09.11.2015№ 1452/735.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

При таких обставинах, враховуючи те, що вина особи не була доведена належними доказами, та поза розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУПАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами, повторно протягом року.

При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене, характер і обставини скоєного правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини що обтяжують та пом`якшують покарання, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі передбаченому межами санкції статті 126 ч. 5 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 36, 40-1, 126, 130, 284 КУпАП, суд, -

постановив:

Справу №629/3291/26, провадження №3/629/780/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та справу № 629/3292/26, провадження номер 3/629/781/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 об`єднати в одне провадження, присвоївши справі єдиний номер справи №629/3292/26, провадження №3/629/781/26.

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, (реквізити для сплати - ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ)37874947, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), р/рUA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга в Харківський апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Наталія ТКАЧЕНКО