Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №638/17838/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа №638/17838/25

Провадження № 2/638/2968/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Подус Г.С.,

за участю секретаря Двойних А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оскільської сільської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оскільської сільської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування в якому просив: визнати право власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2 , РНОКП: НОМЕР_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 115,7м2, житловою площею - 60,2 м2; господарські будівлі та споруди: прибудова - а, розмір 17,5м2; тамбур - а, розмір 4,4м2; літня кухня - Б, розмір 34,8м2; сарай - В, розмір 14,7м2; гараж - Г, розмір 30,9м2; погріб - Д, розмір 14,0м2; сарай - Ж, розмір 27,2м2; сарай - В, розмір 15,0м2; убиральня - Е, розмір 1,0м2; паркан - №1; ворота з хвірткою - №2, належні померлій ОСОБА_3 на підставі права, яке вона успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , належного йому відповідно свідоцтва про право власності на житловий будинок та надвірні будівлі від 18.08.2003 року, видане на підставі рішення виконкому Червонооскільської сільської ради та зареєстрованого в ІБТІ за реєстровим №577, але за життя своїх прав не оформила; - земельну ділянку, площею 1,6648га., кадастровий номер 6322888000:01:000:0532, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення за адресою - с/рада Червонооскільська, Ізюмський район, Харківська область, належне право ОСОБА_3 , яке вона успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , належне йому згідно наказу, серія та номер: 3942-СГвиданий 12.05.2016 року, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, але за життя своїх прав не оформила; - автомобіль марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2008 року випуску, тип - Легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , колір - сірий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ВРЕР № 8 ГУМВСУкраїни в Харківській області 26.11.2008 року, належне право ОСОБА_3 , яке вона успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , але за життя своїх прав не оформила.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 . На момент смерті мати була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею за однією адресою був зареєстрований і позивач, відповідно довідки Оскільської сільської ради, Ізюмського району, Харківської області від 18.01.2024 року за № 02-02-18/55. Після смерті матері, ОСОБА_3 , за заявою була відкрита спадкова справа за № 35/2024 05.02.2024 у Приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцової Олени Олександрівни. ОСОБА_3 , на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 була вдова. Її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 . На момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним також були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивач). Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа була відкрита за №16/20 від 04.03.2020 приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С.Ю., свідоцтво про право на спадщину не видавалось. При заведенні спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини за фактом спільного проживання, а позивач (син) про відмову від прийняття спадщини. Після смерті матері позивача, ОСОБА_3 залишилось право на спадкове майно, яке вона успадкувала після смерті свого чоловіка, але за життя цього права не оформила. Оскільки при оформленні спадкових прав позивачем виявилось, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була викрадена в період окупації м. Ізюм, приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області 01.09.2025 року була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Для подальшого утримання та збереження майна позивачу необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на нього в судовому порядку, не існує, у зв?язку з чим позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 15.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.11.2025 року витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 11.03.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без нього, проти позовних вимог не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, прийшов до висновку.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Як встановлено судом позивач є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 30.09.1981 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 .

На момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним також були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивач).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 .

На момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею за однією адресою був зареєстрований і позивач, відповідно довідки Оскільської сільської ради, Ізюмського району, Харківської області від 18.01.2024 року за № 02-02-18/55.

Після смерті матері, ОСОБА_3 , за заявою позивача була відкрита спадкова справа за № 35/2024 від 05.02.2024 у Приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцової Олени Олександрівни.

Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа була відкрита за №16/20 від 04.03.2020 приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С.Ю., свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

При заведенні спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини за фактом спільного проживання, а позивач (син) про відмову від прийняття спадщини.

Після смерті матері позивача, ОСОБА_3 залишилось право на спадкове майно, яке вона успадкувала після смерті свого чоловіка, але за життя цього права не оформила, зокрема: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 115,7м2, житловою площею - 60,2 м2; господарські будівлі та споруди: прибудова - а, розмір 17,5м2; тамбур - а, розмір 4,4м2; літня кухня - Б, розмір 34,8м2; сарай - В, розмір 14,7м2; гараж - Г, розмір 30,9м2; погріб - Д, розмір 14,0м2; сарай - Ж, розмір 27,2м2; сарай - В, розмір 15,0м2; убиральня - Е, розмір 1,0м2; паркан - №1; ворота з хвірткою - №2, належні померлій ОСОБА_3 на підставі права, яке вона успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , належного йому відповідно свідоцтва про право власності на житловий будинок та надвірні будівлі від 18.08.2003 року, видане на підставі рішення виконкому Червонооскільської сільської ради та зареєстрованого в ІБТІ за реєстровим №577; - земельна ділянка, площею 1,6648га., кадастровий номер 6322888000:01:000:0532, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення за адресою - с/рада Червонооскільська, Ізюмський район, Харківська область, належне право ОСОБА_3 , яке вона успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , належне йому згідно наказу, серія та номер: 3942-СГ

виданий 12.05.2016 року, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області; - автомобіль марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2008 року випуску, тип - Легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , колір - сірий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ВРЕР № 8 ГУМВС України в Харківській області 26.11.2008 року, належне право ОСОБА_3 .

Оскільки при оформленні спадкових прав позивачем виявилось, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була викрадена в період окупації м. Ізюм, приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області 01.09.2025 року була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Вказана обставина і стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом до відповідача, оскільки набути право власності на спірний автомобіль у встановленому законом нотаріальному порядку, шляхом отримання ним свідоцтва про право на спадщину позивач не може.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ст. 1220 ЦК України, внаслідок смерті особи відкривається спадщина.

Положеннями ст. 1217 ЦК України визначено, що спадкування відбувається за заповітом або за законом.

Оскільки судом не встановлено, що ОСОБА_3 за життя залишила заповіт, у відповідності до положень ч. 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Інших дітей у подружжя не було. На момент смерті ОСОБА_3 була вдовою.

Отже, судом встановлено, що спадкоємцем за законом першої черги, після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1261 ЦК України є її син – ОСОБА_1 .

Після смерті матері позивач подав заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцової О.О., однак у вчиненні нотаріальної дії йому відмовлено та винесено постанову від 01.09.2025 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст. 1218 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На час відкриття спадщини ОСОБА_1 був зареєстрований разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Оскільської сільської ради, Ізюмського району, Харківської області від 18.01.2024 року за № 02-02-18/55.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частина 5 ст.1268 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації .

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно проводиться нотаріусами після надання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. В разі відсутності таких документів нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з чим особа, яка претендує на зазначене майно повинна встановлювати право власності в судовому порядку.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Приватним нотаріусом було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Однак, факт належності на праві приватної власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок, земельну ділянку та транспортний засіб в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка підтверджюється дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки позивач, на виконання свого процесуального обов`язку надав належні, і неспростовні докази на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 328, 392, 1217, 1218, 1265, 1268, 1269, 1297 ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» керуючись ст.ст. 3-5, 11-13, 76- 81, 83, 89, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Оскільської сільської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКП: НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 115,7м2, житловою площею - 60,2 м2; господарські будівлі та споруди: прибудова - а, розмір 17,5м2; тамбур - а, розмір 4,4м2; літня кухня - Б, розмір 34,8м2; сарай - В, розмір 14,7м2; гараж - Г, розмір 30,9м2; погріб - Д, розмір 14,0м2; сарай - Ж, розмір 27,2м2; сарай - В, розмір 15,0м2; убиральня - Е, розмір 1,0м2; паркан - №1; ворота з хвірткою - №2, належні померлій ОСОБА_3 на підставі права, яке вона успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , належного йому відповідно свідоцтва про право власності на житловий будинок та надвірні будівлі від 18.08.2003 року, видане на підставі рішення виконкому Червонооскільської сільської ради та зареєстрованого в ІБТІ за реєстровим №577, але за життя своїх прав не оформила;

- земельну ділянку, площею 1,6648га., кадастровий номер 6322888000:01:

000:0532, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення за адресою - с/рада Червонооскільська, Ізюмський район, Харківська область, належне право ОСОБА_3 , яке вона успадкувала після смерті чоловіка -

ОСОБА_4 , належне йому згідно наказу, серія та номер: 3942-СГ

виданий 12.05.2016 року, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, але за життя своїх прав не оформила; - автомобіль марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2008 року випуску, тип - Легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , колір - сірий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ВРЕР № 8 ГУМВСУкраїни в Харківській області 26.11.2008 року, належне право ОСОБА_3 , яке вона успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , але за життя своїх прав не оформила.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий суддя: