Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №344/5502/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5502/26

Провадження № 2-о/344/236/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ласійчук Олександр Петрович, заінтересована особа: Територіальна громада м.Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

В С Т А Н О В И В:

Заявниця, в інтересах якої діє адвокат, звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою про встановлення факту належності заповіту від 16.11.2007р. від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що посвідчений державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А.М. зареєстрованого за №2-2551 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлення факту належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Свідоцтва про право власності на житло від 13.07.1999 року виданого Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду – на частку квартири АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що згідно Свідоцтва про право власності на житло від 13.07.1999 року за № НОМЕР_1 виданого Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду, квартира за адресою АДРЕСА_2 належала на праві власності ОСОБА_3 (дідусю заявниці) та його дружині ОСОБА_2 (бабусі). ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилася спадщина за заповітом №2-2551. Дідусь заявниці Хмелівської (до реєстрації шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) заповів за заповітом від 16.11.2007р. за №2-2552 своїй онуці (заявниці) частину квартири за адресою АДРЕСА_2 . Після звернення до нотаріуса про прийняття спадщини, їй відмовлено оскільки в Свідоцтвах про смерть вказано прізвище ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , замість ОСОБА_6 та ОСОБА_6 . Просить суд задовольнити заявлені вимоги.

Представник заявниці подав суду заяву, в якій просив задовольнити вимоги заяви та розгляд проводити без участі.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, явку уповноваженого представника не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали заяви, судом встановлено наступне.

У відповідності до ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові; місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася заявниця ОСОБА_7 (змінено прізвище півд. Час реєстрації шлюбу 07.09.2007р. на Хмелівська), батьками якої був ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Батьками ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ) були ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що посвідчується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 13.07.1999 року за №322 виданого Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду, квартира за адресою АДРЕСА_2 належала на праві власності ОСОБА_3 (дідусю заявниці) та його дружині ОСОБА_2 (бабусі заявниці) в рівних долях.

ОСОБА_2 заповіла за заповітом від 16.11.2007р. за №2-2551 своїй онуці (заявниці) частину квартири за адресою АДРЕСА_2 . Бабуся померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилася спадщина за заповітом №2-2551. Однак у Свідоцтві про смерть ОСОБА_2 було вказано прізвище ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 заповів за заповітом від 16.11.2007р. за №2-2552 своїй онуці (заявниці) частину квартири за адресою АДРЕСА_2 . Дідусь помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак у Свідоцтві про смерть ОСОБА_3 було вказано прізвище ОСОБА_5 .

Після звернення заявниці ОСОБА_1 до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом після смерті її бабусі ОСОБА_2 , їй було відмовлено, оскільки в Свідоцтвах про смерть вказано прізвище ОСОБА_2 , а заповіт складено ОСОБА_2 , тобто прізвища різні.

Усунути дані розбіжності вже неможливо, так як ОСОБА_9 померла.

Суд дослідивши письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку, що заява про встановлення факту належності документу, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12 постанови №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заявницею надано достатньо доказів, якими доведено факт належності заповіту від 16.11.2007р. від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що посвідчений державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А.М. зареєстрованого за №2-2551 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановлення факту належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Свідоцтва про право власності на житло від 13.07.1999 року виданого Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду – на частку квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст.263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені у заяві, обґрунтування вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають. Таким чином, заява підлягає до задоволення.

Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить до висновку що вимоги є обґрунтованими та доведеними.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 15, 16, 19, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ласійчук Олександр Петрович, заінтересована особа: Територіальна громада м.Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Встановити факт належності заповіту від 16.11.2007р. складеного від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що посвідчений державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Фединою А.М. зареєстрованого за №2-2551 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Свідоцтва про право власності на житло від 13.07.1999 року виданого Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду – на частку квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 18 травня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА