Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №205/233/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/233/26

Номер провадження3/205/183/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м.Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Шиян В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №544593 від 18 грудня 2025 року, вбачається, що 18 грудня 2025 року о 22-05 годині, ОСОБА_1 , рухаючись в районі будинку 58 по вулиці Івана Мазепи в Новокодацькому районі міста Дніпра, керував транспортним засобом Ніссан, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння а саме виражене тремтіння пальців рук , поведінка що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 130 ч.1 КпАП України.

ОСОБА_1 свою провину у скоєному правопорушенні не визнав, просив відмовити в притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КпАП України, оскільки під час зупинки співробітники поліції не повідомили законних підстав для зупинки, а посилалися на наявність інформації про складання відносно нього адміністративних протоколів про керування транспортним засобом в стані сп`яніння. Потім, під час спілкування, співробітники поліції почали стверджувати, що він знаходиться в стані сп`яніння, при цьому не повідомляючи в якому саме, та не називаючи ознаки сп`яніння, на що він сам запропонував продути алкотестер «Драгер». Після погодження його пройти обстеження на місці зупинки, співробітники поліції почали стверджувати, що він знаходиться в стані наркотичного сп`яніння, та почали наполягати на обстеженні в лікарні. При цьому співробітниками поліції, було перевірено «Резерв +» та встановлено що він знаходиться в розшуку, у зв`язку з чим постало питання виклику співробітників ТЦК. Врахував обстановку, розуміючи, що він не вживав алкогольні напої, не вживав наркотичні засоби, він відмовився від проходження медичного обстеження в медичному закладі, але в подальшому добровільно пройшов обстеження на наркотичне сп`яніння, в якому його звинуватили співробітники поліції. Просить суд відмовити у притягненні його до адміністративної відповідальності.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Гелетей М.Т. заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В обґрунтування заперечення пояснив, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №544593 від 18 грудня 2026 року, водію ОСОБА_1 не було роз`яснено його процесуальні права та обов`язки. В порушення вимог ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» співробітник поліції конкретно не повідомив про причини зупинки транспортного засобу, пославшись на абстрактні та формальні причини. Письмового та усного направлення на проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння, водію не надавалося. Тільки після отримання юридичної консультації, водій ОСОБА_1 самостійно звернувся до лікарні де пройшов медичне обстеження на визначення стану наркотичного сп`яніння. Таким чином, всі зазначені порушення порядку проведення огляду на визначення стану сп`яніння, свідчать про недопустимість долучених до протоколу про адміністративне правопорушення доказів, що в свою чергу не породжує правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. До письмових пояснень, представник долучив комбінований тест на виявлення наркотичних речовин від 19.12.2025 року, відповідно до якого, наркотичних речовин в сечі ОСОБА_1 не виявлено. Враховуючи вищенаведене, просить суд відмовити в притягненні водія ОСОБА_1 у притягненні до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КпАП України, провадження по справі закрити.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.

За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупинити транспортний засіб у разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху.

Як вбачається з відеозапису з боді камер поліцейських № 474015, 475530 автомобіль Ніссан, державний номер НОМЕР_1 , було зупинено співробітниками поліції, та повідомлено про перевірку документів. На питання водія ОСОБА_1 щодо причин зупинки, співробітниками поліції повідомлено про бажання перевірити водія на стан алкогольного сп`яніння, а причинами сумнівів щодо стану сп`яніння, було озвучено наявність складеного протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КпАП України.

Статтею 130 ч.1 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України, є керування транспортним засобом в стані сп`яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

За змістом п. 2.5 ПДР, водій за вимогою співробітника поліції, повинен пройти медичний огляд на визначення стану сп`яніння.

Порядок огляду на стан сп`яніння визначений ст.266 КУпАП.

Відповідно до ст.266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відео фіксації.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 розділу 1 Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Пункт 4 вказаної Інструкції передбачає що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час перегляду відео з боді камер поліцейських № 474015, 475530 вбачається, що водій ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу, веде себе адекватно, ознаки наркотичного сп`яніння, співробітниками поліції у нього не перевіряються.

З відеозапису не вбачається, яким чином встановлювалися у водія ознаки сп`яніння на місці зупинки його транспортного засобу, які б давали підстави для проведення огляду останнього в медичному закладі, враховуючи що ОСОБА_1 навіть не виходив з машини.

При цьому суд звертає увагу, що ознаки: тремтіння пальців рук, та поведінка що не відповідає обстановці не відносяться до ознак наркотичного сп`яніння, передбачених п. 4 Інструкції.

Як вбачається з довідки Медичного центру з незалежною лабораторією Біотек ПП «Бодрість», ОСОБА_1 під час проходження обстеження, 19 грудня 2025 року о 13-53 годині не знаходився в стані наркотичного сп`яніння.

Як вбачається з відеозапису з боді камер поліцейських, № 474015, 475530 долучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 було зупинено18 грудня 2025 року о 22-05 годині, а медичне обстеження він пройшов 19 грудня 2025 року о 13-53 годині. Таким чином водієм був пропущений строк звернення до медичного закладу передбачений ст. 266 КпАП України.

Однак, суд приймає до уваги, що час виведення наркотичних засобів з організму залежить від виду речовини, дозування, частоти вживання, швидкості метаболізму та індивідуальних особливостей людини. Відповідно до усередненої таблиці термінів, протягом яких сліди наркотиків можуть виявлятися в організмі людини, то мінімальний строк виведення будь яких наркотичних засобів із сечі, складає від 2 днів.

Оскільки обстеження на визначення стану наркотичного сп`яніння в лікарні, в присутності лікаря, є більш розширеним та кваліфікованим, суду не надано підстав ставити висновки лікаря під сумнів, суд приймає Висновок Медичного центру з незалежною лабораторією Біотек ПП «Бодрість» , ОСОБА_1 19 грудня 2025 року, як належний та допустимий доказ.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В матеріалах справи міститься рапорт інспектора взводу №1 роти № 4 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області, з якого вбачається що у водія встановлено ознаки наркотичного сп`яніння а саме: зіниці очей не реагують на світло, вираження тремтіння пальців рук, , що як було встановлено судом не відповідає дійсності, оскільки огляд водія на встановлення ознак будь якого сп`яніння не проводився, при тому, що ознака наркотичного сп`яніння, як звужені зіниці очей, взагалі не зазначена в протоколі..

Таким чином рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення певною особою такого адміністративного правопорушення.

Суд також звертає увагу, що в порушенні вимог ч.1 ст.266 КУпАП матеріали справи взагалі не містять відомостей, щодо наявності направлення правопорушника на проходження огляду на стан сп`яніння у медичний заклад. Та підтвердження щодо відсторонення водія від керування у зв`язку зі складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч.1 КпАП України.

Дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Зазначені порушення при складанні адміністративного матеріалу в своїй сукупності не дають суду повних та обґрунтованих підстав для визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює надані працівниками поліції докази з точки зору їх достовірності та допустимості та вважає, що вони беззаперечно не доводять провину водія ОСОБА_1 не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Відповідно до п.1ст.247 КпАП України обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених вище обставин суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за недоведеністю наявності в діях водія ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 130, 247, 268, 284 ч.3, 289, 291, 294 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КпАП України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подається до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя В.В. Шиян