Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №487/8673/24 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 487/8673/24

Провадж.№ 2/481/20/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

07.05.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Уманської О.В.,

за участі секретаря Кузьміної Н.П.,

представника позивача Романової І.Д.,

представника відповідача Олексієнко В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду міста Новий Буг, Миколаївської області, в режимі відео конференції, цивільну справу за позовом адвоката Романової Ірини Дмитрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

Установив :

03.10.2024 року представник ОСОБА_1 , адвокат Романова Ірина Дмитрівна, звернулася до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 20.03.2024 року у справі № 487/8741/23 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, яке було вчинено за наступних обставин. 30.07.2023 року о 12.00 год. на автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» в районі с. Половинки, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної дистанції та допустив зіткнення із транспортним засобом Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду його руху, під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Автомобіль Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_1 . На день ДТП згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідальність відповідача застрахована не була. У зв`язку з чим 19.09.2023р ОСОБА_1 звернулася до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування. 30.07.2023 року позивач за власні кошті в сумі 5000,00грн. замовила незалежну оцінку про визначення вартості розміру (збитків) матеріальної шкоди пошкодженого автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №82/20 від 07.02.2020 року дійсний згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведено незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 , та складено звіт № 98-23 від 01.10.2023р. Згідно звіту № 98-23 від 01.10.2023 року ринкова вартість автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 , дорівнює 213781,38 грн. на дату ДТП, вартість відновлювального ремонту, дорівнює 209833,85грн. (з врахуванням ПДВ в запчастинах). Вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 на дату ДТП – 30.07.2023 року становить 103 684,47 грн.

19.07.2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України на рахунок ОСОБА_1 виплачено 95 546.91грн.

Згідно акту виконаних ремонтних робіт № 252 від 05.11.2023р. вартість ремонту пошкодженого автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 склала 144 170,00 грн. Звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу. Жоден експерт чи оцінювач не може визначати точну вартість відновлювального ремонту. Це зумовлено тим, що така особа не здійснює безпосередній ремонт пошкодженого авто. Остаточну ж вартість відновлювального ремонту визначає саме виконавець робіт – працівники СТО, які і ремонтують авто.

Оскільки вину відповідач, щодо пошкодження транспортного засобу позивача доведено, кошти витрачені позивачем на ремонт транспортного засобу, підтверджені належним чином, отже саме з відповідача підлягає стягненню різниця між отриманими страховими виплатами та реальними витратами на ремонт автомобіля в сумі 48 623,09 грн. Винуватець повинен відшкодувати вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, тоді як страхова компанія покриває лише розмір матеріального збитку. Тому представник позивача звернувся до суду із позовом в інтересах позивача і просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 48623,09 грн., витрати на проведення незалежної оцінки майна з визначення вартості матеріального збитку заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 врозмері 5000,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10000 та судовий збір у розмірі 968. 96 гривень.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 07.10.2024 року цивільну справу передано за підсудністю для розгляду Баштанському районному суду Миколаївської області, оскільки відповідач проживає по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 04.11.2024 року цивільну справу передано за підсудністю для розгляду Березнегуватському районному суду Миколаївської області, оскільки відповідач проживає по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23.01.2025 року цивільну справу передано за підсудністю для розгляду Новобузькому районному суду Миколаївської області, оскільки відповідач проживає по в АДРЕСА_1 .

12.02.2025 року справа надійшла до Новобузького районного суду Миколаївської області.

12.02.2025 року системою автоматичного документообігу суду позовні матеріали розподілено судді Уманській О.В.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 18.02.2025 провадження по справі відкрите, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

10.03.2025 до Новобузького районного суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову в повному обсязі вказав, що відповідачем по справі має бути МТСБУ, при цьому не заперечуючи факт здійснення ДТП та визнання його винним у ньому.

На день ДТП згідно Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність відповідача застрахована не була. 19.07.2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України на рахунок ОСОБА_1 виплачено 95 546.91грн.,а відповідач в порядку регресу буде відшкодовувати виплачену суму грошей. 30.07.2023 року позивачка за власні кошти в сумі 5000,00грн. замовила незалежну оцінку про визначення вартості розміру матеріальної шкоди пошкодженого автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_3 у ПП ОСОБА_3 всупереч тому, що звіт був виконаний на замовлення МТСБУ і був безоплатним для позивача, бо згідно цього звіту і було виплачено відшкодування МТСБУ. Тому відшкодовувати 5000грн. відповідач не повинен. До того ж, позивач у своєму позові просить відшкодувати витрати за фактичними витратами згідно акту СТО, а не за звітом ПП ОСОБА_3 .

Ліміт встановлений в сумі 130 000 грн., а виплачено 95 546.91 грн. на рахунок позивача, з чим вона погодилась, тобто, що їй на той час було достатньо для ремонту автомобіля. Відповідач сплатив 1500 доларів США позивачці після ДТП. А на теперішній час вона вирішила стягнути кошти за ремонт автомобіля, хоча невідомо, чи дійсно він ремонтувався у ПП ОСОБА_4 , яким чином позивачка сплатила йому кошти? Тим паче акт прийому - передачі послуг містить тільки печатку про сплату коштів. Згідно Податкового Кодексу України документами, що підтверджують витрати можуть бути, зокрема: платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек.

Поряд з цим, відповідно до п. 32.7 ст. 32 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу. Відповідно до ч.1 ст.22 вищезазначеного закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю і майну третьої особи.

Вирішеним спору про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП неможливо без вирішення питання стягнення страхового відшкодування з МТСБУ, у випадку відсутності страхування відповідачем, шляхом залучення МТСБУ в справу як співвідповідача. Не вирішено питання ні в звіті ні в позовних вимогах, якщо враховано в суму

збитків заміну деталей, то пошкоджені замінені деталі повинні бути повернуті

ОСОБА_2 або зменшено на цю суму залишкова вартість автомобіля у висновку спеціаліста.

Таким чином вирішено питання, що відповідач повинен суму коштів на нові деталі і

залишив собі відповідач ( в нашому варіанті у позивача чи СТО) старі деталі.

Відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої сумою страхового відшкодування та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах такої різниці.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн., відповідач вважає суму завищеною, необгрунтованою доказами. Тому, позовні

вимоги вважає необгрунтованими в зв`язку з тим, що сума заподіяних матеріальних

збитків внаслідок ДТП не визначена належним чином, розрахунки щодо визначення

останньої в позовній заяві помилкові, не відповідають дійсності, так як значно завищують

розмір реальної спричиненої шкоди. Позивач не надав звернення до відповідача щодо відшкодування заподіяної шкоди, а самостійно повідомив МТСБУ про ДТП та звернувся із заявою до МТСБУ про отримання регламентної виплати, що свідчить про те, що він погодився із розрахованою регламентною виплатою. Отже, МТСБУ виконало покладений на нього законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини відповідача, як власника транспортного який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Виконання зобов`язання по виплаті відшкодування звільняє відповідача, як винуватця ДТП від обов`язку відшкодування шкоди позивачу.

Положення пункту 36.1. статті 36 Закону регламентують право позивача оскаржити у судовому порядку рішення МТСБУ про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), однак, позивач подав позов до суду з вимогою стягнути з відповідача залишку невиплаченої відшкодування.

Постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну ціну, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна в рахунок відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду».

Отже, в разі виплати особі повної вартості речі, яку було знищено або замінено, залишки такої речі слід повернути особі, яка має відшкодувати шкоду.

Як видно із звіту оцінювача пошкоджені деталі повинні бути замінені на нові і визначена їх вартість, з акту ФОП невідома, які запчастини були замінені нові чи вживані.

Таким чином, вирішити питання щодо передачі відповідачу майна, зокрема, пошкоджених деталей транспортного засобу, які підлягали заміні та не можуть використовуватись за призначенням, але мають певну цінність, є неможливим. Тому, вартість таких деталей, не може бути включена в розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля, а для цього потрібно провести авто товарознавчу експертизу, щодо оцінки залишкової вартості запчастин автомобіля, а також встановити, на які деталі (нові чи ні) були замінені в процесі проведення відновлюваних робіт у ФОП.

Згідно акту виконаних ремонтних робіт № 252 від 05.11.2023 р. вартість ремонту пошкодженого автомобіля Nissan Note д.н .з. НОМЕР_4 склала 144 170 грн.

Позивачем не обгрунтовано об`єм необхідних робіт та запасних частин, що прямо пов`язані із ДТП, так як містять суперечки між звітом ПП ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_4 . Крім того, у звіті та акті завищено вартість запасних частин, така вартість не відповідає ринковим цінам, та пошкодженням автомобіля. Я не був повідомлений про здійснення огляду пошкодженого транспортного засобу, тому був позбавлений можливості подавати клопотання, зауваження, ставити запитання.

Порушення оцінювачем вимог п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а саме, що пошкоджений автомобіль оглядався оцінювачем за моєї відсутності, що згідно з п. 5.2 вказаної Методики у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

12.05.2025 представником позивача Романовою І.Д. сформовано та направлено через систему «Електронний суд» відповідь на відзив. Представник позивача зазначила, що звернення потерпілого до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою, яка не виключає можливість потерпілого звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Розмір страхового відшкодування повинен бути визначений саме звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати відповідним положенням законодавства. Позивач за власні кошті в сумі 5000,00грн. замовила незалежну оцінку про визначення вартості розміру (збитків) матеріальної шкоди пошкодженого автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №82/20 від 07.02.2020 року дійсний згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведено незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 , та складено звіт № 98-23 від 01.10.2023р. Відповідно до правового висновку Верховного суду України у постанові № 911/286/20 від 21.12.2020 року, страхова компанія відповідає за завдану шкоду у межах визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом. Звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу. Жоден експерт чи оцінювач не може визначати точну вартість відновлювального ремонту. Це зумовлено тим, що така особа не здійснює безпосередній ремонт пошкодженого авто. Остаточну ж вартість відновлювального ремонту визначає саме виконавець робіт – працівники СТО, які і ремонтують авто. Оскільки автомобіль вже фактично відновлено, то суд не може взяти до уваги експертне дослідження та має визначати розмір відновлювального ремонту на підставі саме документів, що підтверджують здійснення такого ремонту. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Відповідно до пункту 32.7. частини першої статті 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6., 8.6., 8.6.1., 8.6.2. власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Норми статей 1192, 1194 ЦК України регулюють відносини між потерпілим заподіювачем шкоди, тоді як правовідносини між потерпілим і страховиком регламентуються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким визначено обов`язок страховика виплатити потерпілому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страхове відшкодування, що становить витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону) відповідно до висновку ВС/КЦС у справі №705/7076/14 від 02.10.2019. Обов`язок відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, покладається у деліктних правовідносинах саме на особу, яка її завдала, та не може покладатися на Страховика, в силу договірних відносин та законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди Страховиком. Оскільки вину відповідача, щодо пошкодження транспортного засобу позивача доказано, кошти витрачені позивачем на ремонт транспортного засобу, підтверджені належним чином. Вважаю що саме з відповідача підлягає стягненню різниця між отриманими страховими виплатами та реальними витратами на ремонт автомобіля в сумі 48 623,09 грн. Винуватець повинен відшкодувати вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, тоді як страхова компанія покриває лише розмір матеріального збитку.

Що стосується твердження відповідача щодо зміни складу учасників (МТСБУ), не надання/надсилання Відповідачу процесуальних документів (досудової вимоги, позовної заяви з додатками) є хибною, що доказується відповідно доданими до позовної заяви описом вкладення та трекерами про надсилання. А отже, згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правничу допомогу. 19.08.2024р. року між позивачем та адвокатом Романовою І.Д. був укладений Договір № б/н про надання правничої допомоги. Позивачу були надані всі необхідні послуги і позивач сплатила 10 000,00 гривень. Витрати на правничу допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, без посередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі наприклад складання претензії, позовної заяви, надання консультації та інше. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої діяльності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір – обґрунтованим. Ці витрати на правову допомогу позивачем документально підтверджені та доведені.

Представник позивача Романова І.Д. та позивач ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримали позовну заяву у повному обсязі, просили її задовольнити. Надали суду пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник позивача Олексієнко О.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, надавши обґрунтування аналогічне викладеному у відзиві.

Заслухавши позивача, представників сторін, вивчивши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно дост.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1статті 1166 ЦК Українипередбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1, 2ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1ст. 1188 ЦК України).

Відповідно ч. 3ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Судом встановлено, що 30.07.2023 року о 12.00 год. на автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» в районі с. Половинки, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 був неуважним не слідкував за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної дистанції та допустив зіткнення зупинившимся попереду його руху транспортним засобом Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Автомобіль Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_1 .

Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 20.03.2024 року у справі № 487/8741/23 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На день ДТП згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідальність відповідача застрахована не була.

Дані обставини учасниками справи не оспорюються.

Згідно звіту № 98-23 від 01.10.2023 року ринкова вартість автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 , дорівнює 213781,38 грн. на дату ДТП, вартість відновлювального ремонту, дорівнює 209833,85грн. (з врахуванням ПДВ в запчастинах).

Вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 на дату ДТП – 30.07.2023 року становить 103 684,47 грн

МТСБУ на рахунок ОСОБА_1 здійснило страхове відшкодування по справі № 96067, згідно наказу № 3.1/13572 від 19.07.2024, т.з. НОМЕР_2 , в розмірі 95754,72 грн., що підтверджується квитанцією від 19.07.2024.

Згідно акту виконаних ремонтних робіт № 252 від 05.11.2023р., складного ПП ОСОБА_5 , вартість ремонту пошкодженого автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 склала 144 170,00 грн.

Згідно ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон №1961-IV).

Згідно з статтею 3 Закону №1961-IV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (стаття 33 Закону №1961-IV).

Судом встановлено, що на дату скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника (володільця) автомобіля марки Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , застрахована не була.

Відповідно до ст.39 Закону №1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Одним із завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У відповідності до підпункту «а» пункту 41.1 ст.41 Закону №1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння - транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, яка має містити певні відомості та визначені Законом додатки до заяви (пункт 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV).

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної витати), є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди ( підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону№ 1961-IV).

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках – МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала певну зношеність, зокрема автомобіля, було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що з винної особи підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду по справі № 645/3746/16 від 07.02.2019 року, № 727/2937/18 від 10.06.21 року.

Граничний розмір страхової суми, в межах якої МТСБУ здійснило регламентну виплату позивачу ОСОБА_1 , становить 95546,91 грн. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню майнова шкода, завдана внаслідок ДТП в розмірі, що перевищує та не покривається регламентною виплатою МТСБУ, а саме 48623,09 грн. (144170,00 грн.- 95546,91 грн.).

Факт проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та проведення позивачкою оплати за його проведення підтверджується рахунком на Актом № 252 від 05.11.2023 року із відміткою про його оплату.

Доводи відповідача, що належним відповідачем в таких категоріях справ є МТСБУ з вищевказаних підстав слід відхилити. Такі доводи апелянта суперечать вищенаведеній практиці Верховного Суду та нормам цивільного законодавства по захисту прав потерпілої особи на повне відшкодування їй, завданих збитків.

В даному випадку МТСБУ свій обов`язок уже виконало.

Ці обставини не були спростовані відповідачем в силу статей 12, 81 ЦПК України. Доказів на спростування розміру матеріального збитку відповідачем не надано, правом на призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи відповідач не скористався, а тому суд приймає до уваги докази надані позивачем.

За такого доводи відповідача щодо невірного, на його думку, обрахування розміру завданої матеріальної шкоди, не можуть бути взяті до уваги, оскільки останній знаючи про факт спричинення шкоди автомобілю допустив навмисну бездіяльність по її відшкодуванню, а на момент подання позову не надав доказів на підтвердження своїх доводів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних із залученням експертів.

Так, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також суд зазначає, що стягнення судових витрат, в тому числі й витрат на правову допомогу, не є позовними вимогами, й суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачкою був сплачений судовий збір за подання позову в сумі 968,96 грн., і вони підлягають компенсації позивачці, оскільки позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за проведення вказаних експертиз, суд враховує п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а саме: чи пов`язані вони з розглядом справи.

Так, звертаючись з позовом до суду, позивачем заявлено вимогу про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, для визначення вартості якої й було проведена оцінка майна, що входить до предмету доказування при розгляді справи, про відшкодування майнової шкоди, вартість якої становить 5000 грн.

З огляду на те, що відповідні витрати позивача на залучення спеціаліста в сумі 5000 грн підтверджені належними документами, враховуючи, що суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати на залучення спеціаліста в розмірі 5000 грн 00 коп.

Крім того, позивачка також просить стягнути з відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження вказаних витрат позивачкою до позовної заяви додані - копія договору про надання правової допомоги № б/н від 15 серпня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Романовою І.Д.; ордер від 02.10.2024 на надання правової допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 15.08.2024; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія МК № 001989 від 29.07.2022, виданого Романовій І.Д.; акт виконаних робіт від 15.08.2024, який містить перелік наданих юрдичних послу; копія платіжної інструкції від 01.10.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила 10 000 ( по 5000) грн ОСОБА_6 .

Таким чином, виходячи з вищенаведених вимог законодавства, засад розумності і справедливості, суд вважає, що з відповідача слід стягнути суму витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, яка є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд

Ухвалив :

Позов адвоката Романової Ірини Дмитрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( РНОКПП НОМЕР_6 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 48623( сорок вісім тисяч шістсот двадцять три) грн. 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати на проведення незалежної оцінки майна в розмірі 5000( п`ять тисяч) грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати на правничу допомогу в сумі 10000 ( десять тисяч) грн. 00 коп, та судовий збір у розмірі 968 ( дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5

Повний текст рішення виготовлений 12.05.2026 року.

Суддя