Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №945/535/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

Суд: Вітовський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №945/535/25

Суддя: Саукова А. А.

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №945/535/25

Провадження №2/477/146/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

із секретарем судового засідання – Котовою О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу

за участі

відповідача – ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Вітовського районного суду Миколаївської області за підсудністю з Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Представник позивача – Чепіков Олексій Олександрович звернувся із позовною заявою через підсистему «Електронний суд», в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 68 440.00 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 31 січня 2024 року, водій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), керуючи автомобілем ИЖ, н/з НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, в денну пору доби, рухаючись по сухій чистій, без вибоїн та пошкоджень проїжджій частині по вул. Чкалова в с. Мішково-Погорілове, Миколаївського району, Миколаївської області, навпроти будинку №41, в порушення вимог п. п2.3 «б», 12.2, 12.3 ПДР України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не обрав безпечної швидкості, перебуваючи в стані засліплення не зупинився, при виявленні перешкоди у виді пішохода ОСОБА_2 , здійснив наїзд, після чого залишив місце ДТП та залишив потерпілу без допомоги на проїжджій частині. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження внаслідок яких померла на місці.

МТСБУ відшкодувавши потерпілому суму регламентної виплати отримав право вимоги до винуватця ДТП, який не застрахував цивільно-правову відповідальність в розмірі понесених фактичних витрат, в порядку зворотної вимоги (регресу).

Правовідносини, які виникли в даному випадку між Відповідачем

Позивачем - Моторно (транспортним) страховим бюро України, спір відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу регулюються нормами ЦК України, та спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування наземних транспортних засобів».

Станом на день подання позову витрати (збитки) МТСБУ складають 68 440,00 (шістдесят вісім тисяч чотириста сорок гривень 00 копійок).

Відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані Позивачу, що порушує його законні права і інтереси, тому позивач звернувся до суду для захисту порушених прав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 березня 2024 року за ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 , який засуджений до 7 років позбавлення волі вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 березня 2024 року за ч.3 ст.286-1 , ч.1 ст.135 КК України, відбуває покарання в Державній установі «Казанківська виправна колонія (№93).

В судове засідання представник позивача за позовом не з`явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив розглянути справу без участі позивача та представника позивача, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснив, що оскільки він відбуває покарання в Державній установі «Казанківська виправна колонія (№93), в нього немає змоги сплачувати кошти.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів, встановив наступні обставини та взаємовідносини сторін та дійшов до такого висновку.

31 січня 2024 року близько 16.15 год. водій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) керуючи автомобілем ИЖ, н/з НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, в денну пору доби, рухаючись по сухій чистій, без вибоїн та пошкоджень проїжджій частині по вул. Чкалова в с. Мішково-Погорілове, Миколаївського району, Миколаївської області, навпроти будинку №41, в порушення вимог п. п2.3 «б», 12.2, 12.3 ПДР України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не обрав безпечної швидкості, перебуваючи в стані засліплення не зупинився, при виявленні перешкоди у виді пішохода ОСОБА_2 , яка рухалась по правому краю проїжджої частини в попутному напрямку, не вжив заходів до своєчасного зменшення швидкості свого транспортного засобу аж до повної його зупинки, хоча об`єктивно " зобов`язаний був це зробити, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода.Після чого, діючи з прямим умислом та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, усвідомлюючи, що в результаті його дій потерпіла перебувала у небезпечному для життя стані і позбавлена реальної можливості вжити заходи до самозбереження внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, в порушення вимог п. 2.10 «г», «д» ПР України, маючи при цьому реальну можливість вжити з для надання медичної допомоги потерпілій, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не вжив самостійних заходів для доставки потерпілої до лікувального закладу, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган поліції, хоча повинен був і мав таку можливість, легко розраховуючи на те, що можлива допомога буде надана іншими особами, зник з місця ДТП та залишив потерпілу ОСОБА_2 без допомоги на проїжджій частині, чим поставив останню в небезпечний стан. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди.

Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 березня 2024 року по справі №477/630/24, провадження №1-кп/477/320/24, який набрав законної сили 05.06.2024 року, водія ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 286-1, ч.1 ст. 135 КК України.

Зокрема вказано: «Аналізуючи досліджені по справі докази,

приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у поруш обвинуваченим, який керував транспортним засобом у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, правил безпеки дорожнього руху, що спричинила смерть потерпілої, а також у завідомому залишенні без допомоги особи, перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості ва заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану за обставин, к обвинувачений сам поставив потерпілу у небезпечний для життя став правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст. 286-1, ч.1 ст. 135 КК України.

Відповідно до положень п.п. 1.3,1.7,1.8. ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової

відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Статтею 6 Закону №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.39.1. ст. 39.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон №1961-IV), Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім

особам.

Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо

обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого

Статуту.

Відповідно до пп. «а» п.41.1 ст.41 Закону №1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим

Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Так, підпунктом «г» п.41 ст.41. Закону №1961-IV зазначено МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до п.38.2.1 ст.38 Закону №1961-IV МТСБУ

страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника

водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспорту пригоду -

осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону;

приголу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст. 13 цього Закону.

Частиною 1 ст.1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодовувала шкоду, завданою іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З метою отримання відшкодування (регламентної виплати), ОСОБА_3 , донька померлої звернулась до МТСБУ.

Відповідно до п.27.4 ст. 27 З №1961-І страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховиком (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мін. заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

З заявою на виплату страхового відшкодування від 23.02.2024 року було надано докази витрат на поховання в розмірі 31140,00 грн. (тридцять одна тисяча сто сорок гривень 00 копійок):

1.Товарний чек від 03.12.2024р. на суму 31140,00 грн.;

2.Рахунок від 03.12.2024р. на суму 31140,00 грн.;

3.Витяг з Реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_4 ;

5. Виписка з ЄДР на ФОП ОСОБА_4 .

З заявою на виплату страхового відшкодування від 27.09.2024 року

було надано докази витрат на виготовлення та встановлення пам`ятника в

розмірі 37300,00 грн. (тридцять сім тисяч триста гривень 00 копійок):

1.Накладна №38 від 04.04.2024р. на суму 37 300,00 грн.;

2.Квитанція до прибуткового касового ордеру від 08.07.2024р.;

3. Виписка з ЄДР на ФОП ОСОБА_5 .

Відповідно до п.36.1, 36.2 ст.36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

12.03.2024 року, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 31140,00 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір

відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 12.03.2024 року.

14.03.2024 року, МТСБУ, на підставі ст.41 Закону №1961-IV, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ №3.1/4722 від 14.03.2024 року

«Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату відшкодування ОСОБА_3 в сумі 31 140,00 грн.

МТСБУ перерахувало ОСОБА_3 , суму відшкодування у розмірі 31 140,00 грн. (тридцять одна тисяча сто сорок гривень 00 копійок), що підтверджується платіжним дорученням №848032 від 18.03.2024 року.

22.10.2024 року, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 37 300,00 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №2 від 22.10.2024 року

23.10.2024 року, МТСБУ, на підставі ст.41 Закону №1961-IV, зазначено довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ №3.1/21066 від 23.10.2024

«Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про відшкодування ОСОБА_3 в сумі 37300,00 грн.

МТСБУ перерахувало ОСОБА_3 суму відшкодування у розмірі 37 300,00 грн. (Тридцять сім тисяч триста гривень 00 копійок), що підтверджується платіжним, дорученням №941467 від 24.10.2024 року.

Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов`язані з регламентованою виплатою по страховому випадку складають в сумі 68 440,00 грн.

Отже, МТСБУ виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність. Статтею 15 і 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадами цивільного законодавства і має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту є зокрема примусове виконання обов`язку в натурі; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до п.п. "а" п. 41.1ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а відтак на підставі ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Також відповідно до п.п.1 п.2 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З вищенаведеного вбачається те, що в розумінні п.п.1 п.2 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 1166, 1187, 1191 ЦК України у Відповідача виникло зобов`язання перед МТСБУ відшкодувати завдані збитки в порядку регресу в розмірі фактично понесених Позивачем витрат.

На даний час в добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати МТСБУ, будь-яких доказів на спростування позовних вимог та їх обґрунтування відповідач суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даному випадку порушені права позивача відповідачем, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача в користь позивача 68 440,00 грн. у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу, а також 3028 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.4,12,13,81, 141, 263,265,354 ЦПК України, ст.ст.11,509,530,1191 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Моторного (транспортного) Страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02154, м. Київ, Русанівський Бульвар 8, код ЄДРПОУ 21647131) понесені витрати у розмірі 68 440,00 (шістдесят вісім тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02154, м. Київ, Русанівський Бульвар 8, код ЄДРПОУ 21647131), судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судового збору в розмірі 3028,00 ( три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач – Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), місцезнаходження: Русанівський б-р, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбуває покарання в Державній установі «Казанківська виправна колонія (№93), (місцезнаходження: 56022, Миколаївська область, Баштанський район, селище Новоданилівка, Індустріальна, 4.

Повний тест рішення виготовлено 30 квітня 2026 року.

Суддя А.А.Саукова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua