Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №477/1465/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1465/25

Провадження №2/477/157/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

із секретарем судового засідання – Котовою О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Універсальна ТБ «Віконт-Т», ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

На адресу Вітовського районного суду Миколаївської області за надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Універсальна ТБ «Віконт-Т», ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Представник позивача – ОСОБА_4 через підсистему «Електронний суд» звернулась із позовною заявою про визнання дійсним договір купівлі-продажу, укладений та зареєстрований на Універсальній товарній біржі "Віконт-Т" у "Журналі реєстрації біржових угод" за №1205 від 12.05.1998 року, відповідно до якого ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , дата народження та інші відомості невідомі, продала, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 купила ціле домоволодіння АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року принйято уточнені позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Універсальна ТБ «Віконт-Т», ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним, а саме : визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений та зареєстрований на Універсальній товарній біржі "Віконт-Т" у "Журналі реєстрації біржових угод" за №1205 від 12.05.1998 року, відповідно до якого ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , дата народження та інші відомості невідомі, продала, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 купила ціле домоволодіння АДРЕСА_3 та складається із житлового будинку, позначеному на плані літерою А, житловою площею 42.5 кв.м, сарая – В, вбиральні –Г, інвентаризаційною вартістю 7 288,00 відповідно до довідки-характеристики №3692 від 28.04.1998 року, виданою Миколаївським бюро технічної інвентаризації.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного та зареєстрованого на Універсальній товарній біржі "Віконт-Т" у "Журналі реєстрації біржових угод" за №1205 від 12.05.1998 року ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , дата народження та інші відомості невідомі (далі - Відповідач), продала, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 купила ціле домоволодіння АДРЕСА_3 . Домоволодіння розташоване на земельній ділянці 1500 кв.м., складається з житлового будинку, позначеному на плані літерою А, житловою площею 42,5 кв.м., сарая - В, вбиральні - Г, інвентаризаційною вартістю 7288,00 грн. відповідно до довідки- характеристики № 3692 від 28.04.1998 року, виданою Миколаївським бюро технічної інвентаризації (далі- Домоволодіння) за 2000,00 грн.

Договір підписаний власноручно без подальшого нотаріального посвідчення та повністю виконаний Сторонами Договору, Відповідачем звільнено приміщення, передані ключі від Домоволодіння. Заперечень, зауважень, вимог, повідомлень щодо порушення їх прав Договором ніхто із сторін Договору з дати його укладення і станом на сьогодні не заявляв, спори між Сторонами з цих питань були відсутні.

Згідно реєстраційного напису Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації за реєстровим №186 від 11.06.1998 року, Домоволодіння зареєстроване за ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 20.05.2024 року Інгульським відділом ДРАЦС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса), актовий запис про смерть № 325.

08.11.2024 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Бердніковою А.Ю. заведено спадкову справу № 84/2024 після смерті ОСОБА_5 .

Спадкоємцями першої черги після померлої ОСОБА_5 є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - Позивач), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18.07.1981 року (зміна прізвища з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 " підтверджується копією паспорту Позивача серії НОМЕР_3 , виданого Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області 09.03.2000 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 10.03.2006 року) та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 12.12.1969 року який є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача

Чоловік померлої ОСОБА_5 та батько Позивача і Третьої особи помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим 10.07.2009 року виконкомом Мішково-Погорілівської сільської ради.

09.07.2025 року Позивачем отримано роз`яснення Нотаріуса від 09.07.2025 року за вих. №1901/02-14, якою Позивачу роз`яснено, що документ, який надано нотаріусу для оформлення спадщини - Договір, не відповідає вимогам цивільного законодавства та потребує визнання дійсності в судовому порядку.

Позивач не може реалізувати своє право на спадкування за законом, оскільки визнання Договору дійсним можливе лише в судовому порядку, що і обумовило необхідність звернення позивача до суду із даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача в позовній заяві просив позов задовольнити та розглянути справу у відсутність позивача та його представника, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений за зареєстрованим місцем проживання належним чином та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в порядку частини 11 статті 128 ЦПК України, відзив не подав.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, будь яких клопотань або заперечень до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Миколаївський район у складі територій Березанської селищної, Веснянської сільської, Воскресенської селищної, Галицинівської сільської, Коблівської сільської, Костянтинівської сільської, Куцурубської сільської, Миколаївської міської, МішковоПогорілівської сільської, Нечаянської сільської, Новоодеської міської, Ольшанської селищної, Очаківської міської, Первомайської селищної, Радсадівської сільської, Степівської сільської, Сухоєланецької сільської, Чорноморської сільської, Шевченківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до письмового договору купівлі-продажу № 1205 від 12.05.1988 року на Універсальній Товарній біржі « Віконт-Т», , ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , дата народження та інші відомості невідомі, продала, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 купила ціле домоволодіння АДРЕСА_3 .

Домоволодіння розташоване на земельній ділянці 1500 кв.м., складається з житлового будинку, позначеному на плані літерою А, житловою площею 42,5 кв.м., сарая - В, вбиральні - Г, інвентаризаційною вартістю 7288,00 грн. відповідно до довідки- характеристики № 3692 від 28.04.1998 року, виданою Миколаївським бюро технічної інвентаризації (далі- Домоволодіння) за 2000,00 грн.

Фактично правочин між сторонами був повністю виконаний. Між сторонами були домовлені та виконані всі істотні умови договору купівлі-продажу, а саме: відповідач передав позивачу майно, а позивачем майно було прийнято та сплачено за нього певну суму, обумовлену заздалегідь. Ні заперечень, ні зауважень відповідач по правочину не заявляв.

Вказана сума коштів за договором купівлі-продажу була сплачена до підписання відповідного договору у повному обсязі.

Договір містить відмітку про реєстрацію в КП «ММБТІ» від 11.06.1998 року, реєстраційний номер №186.

Дані відомості підтверджуються довідкою КП «ММБТІ» №2-4080 від 06.06.2025 року.

Згідно даних технічного паспорту та довідки комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 є ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 20.05.2024 року Інгульським відділом ДРАЦС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса), актовий запис про смерть № 325.

08.11.2024 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Бердніковою А.Ю. заведено спадкову справу № 84/2024 після смерті ОСОБА_5 .

Спадкоємцями першої черги після померлої ОСОБА_5 є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18.07.1981 року (зміна прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_8 » підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, а/з 25, зі " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 " підтверджується копією паспорту Позивача серії НОМЕР_3 , виданого Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області 09.03.2000 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 10.03.2006 року; син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 12.12.1969 року який є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача.

Чоловік померлої ОСОБА_5 та батько Позивача і Третьої особи - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим 10.07.2009 року виконкомом Мішково-Погорілівської сільської ради.

На адресу суду на виконання ухвали суду від приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Берднікової А.Ю. надійшла копія спадкової справи №84/2024 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З копії спадкової справи №84/2024 вбачається, що після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_1 звернулись з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 .

Однак,відповідно до роз`яснення Нотаріуса від 09.07.2025 року за вих. №1901/02-14, Позивачу роз`яснено, що документ, який надано нотаріусу для оформлення спадщини - Договір, не відповідає вимогам цивільного законодавства та потребує визнання дійсності в судовому порядку для оформлення спадкових прав.

Відповідно до статті 5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Оскільки спірний договір було укладено 30 травня 2001 року, до спірних правовідносин необхідно застосувати ЦК Української РСР.

Відповідно до статті 4 ЦК УРСР цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.

Згідно зі статтею 41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

За загальним правилом, визначеним у статті 227, 47 ЦК УРСР, договори купівлі-продажу нерухомості підлягали нотаріальному посвідченню.

На час укладення спірного договору чинним був Закон України «Про товарну біржу».

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу (у редакції на час укладення вказаного договору) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.

Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.

Судом встановлено, що при вчиненні договору купівлі-продажу житлового будинку, дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу житлового будинку. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.

Частиною другою статті 47 ЦК УРСР передбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними «роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вказаний договір купівлі-продажу укладено 12.05.1998 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі ЦК УРСР) статтею 227 якого було передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Як вбачається з матеріалів справи, договір був укладений на Універсальній Товарній Біржі «Миколаївська Нерухомість 2000» та зареєстрований в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, однак не був нотаріально посвідчений нотаріусом, що станом на травень 2001 року, не суперечило чинному законодавству.

Судом встановлено, що при вчиненні договору купівлі-продажу житлового будинку, дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу житлового будинку. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.

Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований в КП «Миколаївське МБТІ», тому ОСОБА_5 на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набув право власності на домоволодіння АДРЕСА_3 .

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію договору купівлі-продажу від 12.05.1998 року №1205; копію реєстраційного напису 186 від 11.06.1998 року; копію довідки КП «ММБТІ» від 25.06.2025 року; копію державного акту на право приватної власності на землю від 14.10.1994 року; копію технічного паспорту; копію витягу з Реєстру будівельної діяльності від 25.06.2025 року;), суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову.

З огляду на зазначені обставини суд вважає, що позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення вищевказаного договору купівлі-продажу будинку, його виконання та обставини, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди, а відтак приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в судовому порядку дійсним договору купівлі-продажу.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений та зареєстрований на Універсальній товарній біржі "Віконт-Т" у "Журналі реєстрації біржових угод" за №1205 від 12.05.1998 року, відповідно до якого ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , дата народження та інші відомості невідомі, продала, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 купила ціле домоволодіння АДРЕСА_3 та складається із житлового будинку, позначеному на плані літерою А, житловою площею 42.5 кв.м, сарая – В, вбиральні – Г, інвентаризаційною вартістю 7 288,00 відповідно до довідки-характеристики №3692 від 28.04.1998 року, виданою Миколаївським бюро технічної інвентаризації.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації - АДРЕСА_3 ;

Третя особа –Універсальна ТБ «ВІКОНТ-Т», АДРЕСА_5 ;

Третя особа – ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 .

Суддя А.А. Саукова