Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №459/466/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/466/26 Провадження № 3/459/168/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Новосад М.Д., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Огорілка Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 26 січня 2026 року о 13:36 год, в м. Шептицький, по вул. Львівська, керував автомобілем «Фольсваген каді»», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку проводився із застосуванням газоаналізатор Алкотест 6220, ARTA, 0180, номер тесту 86, результат 0,33 проміле, чим порушив п.2.9а. ПДР.

ОСОБА_1 вини не визнав у суді та пояснив, що він зранку і перед поїздкою прийняв ліки, сироп кореня ОСОБА_2 , тому можливо це результат прийому ліків, оскільки спиртного він не вживав.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Огорілко Ю.В. подав клопотання, в якому просив закрити провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перед керуванням транспортним засобом не вживав алкогольні напої, етиловий спирт міг показати в організмі медичний препарат «Алтея кореня сироп», який ОСОБА_1 вживав за приписом лікаря та містить 2% етилового спирту і він не протипоказаний згідно медичного огляду. Вказує, що відповідно до ст.8 п.5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, тобто 0,33 проміле. Враховуючи, що технічними характеристиками газоаналізатора «Алкотест 6220» визначено границі допустимої похибки, а саме в розмірі 0,041 проміле, то згідно з приписами ст. 62 Конституції України, можна стверджувати, що результат тесту на стан сп`яніння становив би менше норми, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані, в тому числі, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 року № 1395, в редакції від 10.03.2020 року положення якої розповсюджуються і на патрульну поліцію як структурний підрозділ Національної поліції.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст.9 КУпАП правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п.2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції №1452/735 встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Оглянувши матеріали справи, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення і підстав сумніватись у його об`єктивності та правдивості у суду немає.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджена наявними належними і допустимими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575822 від 26.01.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце, обставини вчинення правопорушення;

- чеком тестування на алкоголь приладом Alkotest 6820 від 26.01.2026 відповідно до якої при перевірці ОСОБА_1 тест показав 0,33 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, тестуванням на алкоголь від 26.01.2026, згідно із якими у ОСОБА_1 при огляді виявлено стан алкогольного сп`яніння;

- направленням від 26.01.2026, згідно із яким ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння у медичному закладі;

- рапортом поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, в якому зазначені обставини події 26.01.2026;

- довідками Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 29.01.2026, відповідно до яких ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався; отримував посвідчення водія;

- відеозаписом події, з якого встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, відмовився від огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням п.2.9а правил дорожнього руху.

Посилання ОСОБА_1 та його захисника на те, що він приймав ліки, «Алтеї кореня сироп» і це могло показати наявність етилового спирту в організмі та надану ними медичну документацію, суд сприймає критично, так як при огляді відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду погодився, жодних заперечень від нього щодо його перебування в стані алкогольного сп`яніння не надійшло, також він відмовився їхати в медичний заклад. Працівником поліції було роз`яснено наслідки, яким буде складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно інструкції для застосування лікарського засобу «Алтеї кореня сироп», даний засіб не впливає на швидкість реакції при керуванні транспортом або іншими механізмами.

Посилання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про приймання ним «Алтеї кореня сироп», що могло вплинути на результат проведеного тесту не спростовують результати огляду та перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, відеозаписом з місця події зафіксовано, що ОСОБА_1 не надавав пояснень поліцейському щодо вживання ним лікарського засобу «Алтеї кореня сироп», погодився з результатом, проведеного на місці зупинки огляду щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Не заслуговують на увагу доводи захисника про допустиму норму, передбачену пунктом 6 статті 8 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Української СРСР 25.04.1974 та можливу похибку газоаналізатора «Алкотест 6820»

Так, Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25.04.1974 № 2614-VIII ратифіковано Конвенцію про шляховий рух, підписану від імені Української РСР у Відні 8.11.1968 з застереженням та заявами, пунктом 6 статті 8 якої передбачено, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря що видихається (0,25 проміле).

Відповідно до чеку тестування на алкоголь №86 від 26.01.2026 року газоаналізатор Alcotest 6820, № ARTA-0180 останню повірку пройшов 04.11.2025, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Alcotest 6820, ARTA-0180 відтак підстави для визнання його результатів недійними відсутні.

Згідно відповіді на адвокатський запит №93 від 17.05.2023, технічними характеристиками приладу Alcotest 6820 передбачено похибку та границі допустимої основної похибки під час експлуатування у робочих умовах навколишнього середовища від мінус 5 °С до +50 °С для масової концентрації алкоголю в крові, а саме: абсолютна похибка ± 0,042 проміле у діапазоні від 0,0 до 0,84 проміле, відносна похибка ± 15 % у діапазоні понад 0.84 до 5,0 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка ± 0.04 проміле у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка ± 10 % у діапазоні понад 0,4 проміле.

Таким чином, з урахуванням технічних параметрів приладу Alcotest 6820, суд вважає, що результат проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 огляду у 0.33 проміле, свідчить про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, оскільки вказаний результат не перебуває в межах похибки.

Доводи сторони захисту, зокрема, щодо невідсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, суд вважає необґрунтованими і такими, що не впливають на оцінку доказів у даній справі.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М. Д. Новосад