Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №456/854/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/854/26

Провадження № 2/456/1068/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

представника позивача Поліщук І. М.

представника відповідача Кобка Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Стрийської міської ради, третя особа: Стрийська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката Поліщук І.М. звернулась до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу розташований за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельні ділянки: кадастровий номер 4625380800:06:000:0414 загальною площею 0,4687 га, кадастровий номер 4625380800:05:000:0945 загальною площею 0,5396 га, кадастровий номер 4625380800:04:000:0656 загальною площею 0,6952 га, цільове призначення земельних ділянок - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки: кадастровий номер 4625380800:06:000:0414, кадастровий номер 4625380800:05:000:0945, кадастровий номер 4625380800:04:000:0656. Відповідно до інформації наданої Стрийським МБТІ право власності на зазначений вище житловий будинок, згідно даних інвентаризаційної справи, зареєстровано за колгоспним двором, голова двору ОСОБА_3 . ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була матір?ю ОСОБА_2 . На день її смерті разом з нею проживав і був зареєстрований її син ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою № 76 від 15.10.2025, виконавчого комітету Стрийської міської ради. На даний час спадкоємцем майна ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 , яка є його рідною сестрою, і яка подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк до Стрийської державної нотаріальної контори, за результатом якої було заведено спадкову справу № 15/2025. 25 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Стрийської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 . Проте, 10.04.2025 Стрийською ДНК надано відповідь за № 656/02-14, що свідоцтво про право на спадщину видати не є можливим, оскільки правовстановлюючі документи на спадкове майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки кадастровий номер 4625380800:06:000:0414, кадастровий номер 4625380800:05:000:0945, кадастровий номер 4625380800:04:000:0656 відсутні, що позбавляє її можливості належним чином реалізувати свої спадкові права, а тому вона змушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 12.02.2026 головуючим у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийської міської ради, третя особа: Стрийська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 10.03.2026. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.

10.03.2026 представник позивача ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_5 скерували на адресу суду заяви про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності.

Ухвалою суду 10.03.2026 у зв`язку з неякою представника третьої особи Стрийської державної нотаріальної контори відкладено підготовче судове засідання на 06.04.2026.

30.03.2026 представник третьої особи Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. подала заяву про розгляд справи без її участі та скерувала на запит суду копію спадкової справи № 15/2025, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 06.04.2026 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради, третя особа: Стрийська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.05.2026.

Розгляд справи по суті відбувся 05.05.2026 за участі представника позивача ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_6 .

Представник позивача ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 не заперечив щодо задоволення позову.

Представник третьої особи Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. подала заяву про розгляд справи за її відсутності на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.10.2024, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 842.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.12.1961, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00054110325 від 10.10.2025, свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 03.10.1981, паспорта серії НОМЕР_4 , виданого Стрийським РВ УМВС України у Львіській області 30.07.1998, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сестрою спадкодавця ОСОБА_2 , відтак остання відноситься до спадкоємців другої черги спадкування за законом. Інших живих спадкоємців немає.

Після смерті ОСОБА_2 . Стрийська державна нотаріальна контора на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини відкрила спадщину на належне ОСОБА_2 майно, завівши спадкову справу № 15/2025 від 09.01.2025.

До спадкового майна після відкриття спадщини увійшли: житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки: кадастровий номер 4625380800:06:000:0414, кадастровий номер 4625380800:05:000:0945, кадастровий номер 4625380800:04:000:0656, які надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дідушицької сільської ради Стрийського району.

Нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельні ділянки: кадастровий номер 4625380800:06:000:0414, кадастровий номер 4625380800:05:000:0945, кадастровий номер 4625380800:04:000:0656, які надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно.

Судом встановлено, що в матеріалах спадкової справи наявна довідка КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 21.07.2025 № 1734, в якій зазначено, що згідно з даними технічного архіву станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ) зареєстровано за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого 05.01.1989 виконкомом Стрийської районної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Стрийської районної Ради народних депутатів № 316 від 30.12.1988 та зареєстровано в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 115.

Відповідно до виписки з погосподарської книги с. Великі Дідушичі на 15.04.1994 рік, виданої старостою Великодідушицького старостинського округу Бардином І. за № 223 від 13.10.2025, вбачається, що згідно запису № 121-1 в погосподарській книзі № 3 с. Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області житловий будинок (колгоспний двір) з належними до нього господарськими будівлями та спорудами знаходиться по АДРЕСА_1 та рахується за: ОСОБА_3 , 1919 р.н. – голова господарства, ОСОБА_2 , 1954 р.н. – син.

Судом встановлено та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 28.08.2024, – ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . На день її смерті разом з нею проживав і був зареєстрований її син ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою старости Великодідушицького старостинського округу Бардина І. за № 76 від 15.10.2025. Таким чином, ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті матері, однак не оформив її належним чином.

Відповідно до копії державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 566654 встановлено, що розпорядженням голови Стрийської райдержадміністрації від 28 грудня 2012 року № 867 ОСОБА_2 надана у власність земельна ділянка, яка розташована на території Дідушицької сільської ради Стрийського району Львівської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7035 гектарів у межах згідно з планом, відповідно до якого: кадастровий номер ділянки № 1 – 4625380800:04:000:0656 площею 0,6952 га, кадастровий номер ділянки № 2 – 4625380800:05:000:0945 площею 0,5396 га, кадастровий номер ділянки № НОМЕР_6 – 4625380800:06:000:0414.

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленим 03.11.2025 на замовлення позивача, будинковолодіння складається з житлового будинку «А-1» загальною площею 63,3 м.кв., літньої кухні – «Б», сараю «В», сараю «Г», сараю «Д», огорожі «1.3», хвіртки «2».

Відтак судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок та земельні ділянки після смерті ОСОБА_2 .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності.

Стаття 125 Земельного Кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.п. 3.1, 3.5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно з пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. А відтак при ухваленні рішення по даній справі слід керуватися положенням ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Як вбачається з п. 6 постанови Пленум Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається, виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

При вирішенні питання щодо спадкування майна колишнього колгоспного двору суд виходить з того, що Закон Української РСР «Про власність» не містив положень, які виключали майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, зі складу спадщини.

У пункті 4 Постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII від 26.03.1991 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» вказано, що правила, які містяться в Законі Української РСР «Про власність» і були передбачені Законом СРСР «Про власність в СРСР», застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР «Про власність в СРСР», тобто з 1 липня 1990 року.

Таким чином, з 1 липня 1990 року при спадкуванні частки майна колишнього колгоспного двору застосовуються загальні правила щодо спадкування.

Як вбачається зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1262 ЦК України встановлено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Як роз`яснено в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, іншу споруду.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, згідно з ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідності до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи, що позивач отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування за законом не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі такого, позивач є спадкоємцем другої черги за законом майна її брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач проти задоволення позову не заперечив, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності в порядку ст. 13 ЦПК України суд зобов`язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, а тому судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем на його вимогу.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу розташований за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки кадастровий номер 4625380800:06:000:0414 загальною площею 0,4687 га, кадастровий номер 4625380800:05:000:0945 загальною площею 0,5396 га, кадастровий номер 4625380800:04:000:0656 загальною площею 0,6952 га, цільове призначення земельних ділянок - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.05.2026.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: СТРИЙСЬКА МІСЬКА РАДА, ЄДРПОУ 26256903, юридична адреса: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Шевченка, 71.

Третя особа: СТРИЙСЬКА ДЕРЖАВНА НОТАРІАЛЬНА КОНТОРА, ЄДРПОУ 02899542 адреса Львівська область, місто Стрий, вул. Болехівська, 25.

Суддя Юлія ВАЛОВІН