Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №444/5066/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 444/5066/25

пр.№ 2/464/1562/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді – Сабари Л.В.,

секретаря судового засідання – Рейман В.С.,

за участю: позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений 05 червня 2014 року між сторонами, зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №965.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 05 червня 2014 року перебуває з відповідачем у шлюбі. Подружжя має неповнолітню доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, позивач зазначає, що спільне життя між ним та відповідачем не склалось, під час шлюбу між ними виникали постійні конфлікти. Протягом останніх дев`яти місяців сторони разом не проживають, переконались, що є людьми з протилежними поглядами на життя, відтак, в інтересах дитини, просить шлюб розірвати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, що в ньому викладені, просив задовольнити позовні вимоги та розірвати шлюб.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечила щодо розірвання шлюбу, підтвердила, що подальше перебування у шлюбі з позивачем та примирення є неможливим.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 СК України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.06.2014, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 05 червня 2016 року уклали шлюб, зареєстрували такий у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за №965. У зв`язку із державною реєстрацією шлюбу, дружині (відповідачу) присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

В подружжя є неповнолітня донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.01.2017.

Судом встановлено, що сторони міцної сім`ї не створили, разом не проживають, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. Між ними втрачено почуття любові, без якого повноцінна сім`я існувати не може, а примирення неможливе.

Враховуючи наведене, між позивачем та відповідачем виник спір щодо розірвання шлюбу, який сторони, враховуючи наявність неповнолітньої доньки, в позасудовому порядку розірвати не можуть.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечила проти задоволення позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. З цього слідує, що подальше збереження шлюбу, який існує формально, суперечитиме інтересам сторін, а тому позов слід задовольнити та розірвати шлюб.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, приходить до переконання, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, що становить 605,60 грн., а решту судових витрат у розмірі 605,60 грн. стягнути з відповідача на його користь.

На підставі ст. ст. 24, 105, 112 СК України, керуючись ст. ст. 2, 12, 89, 142, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Шлюб, укладений 05 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №965, – розірвати.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 травня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуюча Сабара Л.В.