Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №205/10013/24 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/10013/24

Номер провадження2/205/2686/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Костромітіної О. О.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що 12.02.2022 року до позивача звернулася відповідач ОСОБА_2 з проханням позичити їй 15 000,00 гривень. Враховуючи, що позивач добре знав відповідача і на той час мав таку суму грошей, він погодився позичити відповідачу 15 000 гривень, за умови повернення позивачеві зазначеної вище суми до 01.03.2022 року. Саме на цих умовах укладено договір позики. На підтвердження передачі грошей відповідач власноруч написала позивачеві розписку і отримала гроші. Однак відповідач свої зобов`язання згідно договору та вказані в борговій розписці строки не виконала. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути гроші, однак ОСОБА_2 гроші позивачу не повертає. Це змусило позивача звернутися за захистом порушеного права до суду.

10.04.2025 року представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Гринь І.В. через систему «Електронний суд» надано відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та стягнути з останнього на користь ОСОБА_3 судові витрати. В обґрунтування зазначено, що позивач вважає, що ОСОБА_4 , котра видала розписку є ОСОБА_3 , до котрої подано позов, проте доказів того, що ОСОБА_4 стала ОСОБА_3 матеріали справи не містять, й дана обставина заперечується Відповідачем. Відповідач по справі – ОСОБА_3 згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.11.2023 змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , й на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.11.2023 отримала паспорт громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_2 від 29.11.2023. Паспорт на ім`я ОСОБА_7 у вигляді ID-картки № НОМЕР_3 видано 20.11.2023 в зв`язку з обміном паспорту по зміні прізвища з ОСОБА_8 на ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 16.11.2023. Паспорт на ім`я ОСОБА_9 у вигляді ID-картки № НОМЕР_5 від 08.11.2023 видано у зв`язку з втратою паспорту на ім`я ОСОБА_9 у вигляді ID-картки № НОМЕР_6 від 16.09.2019. Отже із зазначеного можна виснувати, що станом на день написання розписки Відповідач по справі – ОСОБА_3 , мала прізвище ОСОБА_8 та мала дійсний паспорт на прізвище ОСОБА_8 у вигляді ID-картки № НОМЕР_6 від 16.09.2019. Доказів того, що станом на 12.02.2022 ОСОБА_9 з паспортом у вигляді ID картки № НОМЕР_6 від 16.09.2019 була ОСОБА_4 з паспортом від 08.02.2016 серії НОМЕР_7 , виданий Ленінським РВ у м. Дніпропетровську ГУДМС України в Дніпропетровській обл. Позивач по справі не надав, а тому ОСОБА_4 , котра написала розписку, не є ОСОБА_3 , а відтак вважають, що позовні вимоги до Відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

25.04.2025 року позивачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надано відповідь на відзив, в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, у задоволенні вимог відповідачки відмовити. В обґрунтування зазначає, що відповідач не заперечує факт отримання коштів та написання розписки, а вказує на те, що на той час мала інше прізвище, але відповідач показала позивачу ксерокопію свого паспорта в котрому зазначене прізвище ОСОБА_5 , крім того в розписці зазначений РНОКПП НОМЕР_8 , котрий належить відповідачу. Також позивач звертає увагу суду на те, що в іншому провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває справа №206/6164/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за іншим договором позики. В матеріалах справи №206/6164/23 присутній документ «огляд невролога» від 02.11.2022 р., доданий відповідачкою, де також зазначене прізвище ОСОБА_5 . З вищевикладеного слідує висновок: відповідачка є саме тією особою, яка позичала гроші у позивача і яка написала розписку по договору позики.

Ухвалою суду від 05.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по даній цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, представником відповідача адвокатом Гринь І.В. через систему «Електронний суд» надано заяву про розгляд справи без участі, у задоволені позовних вимог просять відмовити з огляду на заперечення, викладені у відзиві на позов.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.02.2022 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно умов якого остання взяла у позику грошові кошти у сумі 15 000,00 гривень, та зобов`язалась повернути вказану суму в строк до 01.03.2022 року.

Отримання відповідачем від позивача грошей в борг на вищевказану суму підтверджується власноручно написаною розпискою, копія якої долучений до матеріалів справи.

У зазначений строк відповідач ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань не виконала, грошові кошти за борговою розпискою у розмірі 15 000,00 гривень не повернула.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути гроші, однак ОСОБА_2 гроші позивачу не повертає.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки розмір боргу підтверджується вищевказаним договором позики, визначений договором строк для повернення позики закінчився, відповідач не надав суду доказів того, що вона повернула борг позивачу, а наявність у позивача розписки свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Таким чином, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики, оскільки на виконання положень ч. 2 ст. 1046 ЦК України позивачем було передано відповідачеві грошові кошти у розмірі 15 000,00 гривень, і відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України його було оформлено належним чином: відповідачем власноруч написано та підписано розписку.

Стосовно заперечень відповідача, що ОСОБА_7 , котра написала розписку не є ОСОБА_9 суд зазначає наступне. Позивачем надано копію паспорту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.02.2016 серії НОМЕР_7 , виданий Ленінським РВ у м. Дніпропетровську ГУДМС України в Дніпропетровській області. Надалі, відповідач ОСОБА_2 тричі отримувала (обмінювала) паспорт: при зміні прізвища з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , при зміні прізвища з ОСОБА_6 на ОСОБА_8 та у зв`язку з втратою паспорту, що підтверджується довідкою Черкаського відділу Управління ДМС України в Черкаській області. До того ж позивачем надано копію огляду лікаря-травматолога ОСОБА_7 від 02.11.2022 року, що теж підтверджує, що відповідач в період написання боргової розписки мала прізвище ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладені норми права, проаналізувавши докази по справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог по стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі: 15 000, 00 гривень - боргу за розпискою, 5 215,57 гривень - індекс інфляції за час прострочки сплати боргу, 1 087,92 гривень - три відсотки річних за час прострочки сплати боргу.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 гривень.

Керуючись ст.ст.141, 263-268, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15000 гривень боргу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 5215,57 гривень індексу інфляції за час прострочки сплати боргу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 1087,92 гривень трьох відсотків річних за час прострочки сплати боргу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКППНОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса мешкання: АДРЕСА_3 .

представника відповідача адвокат Гринь Ірина Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_10 , адреса: 49126, м. Дніпро, вул. Космодромна, 9/34

Суддя О.О. Костромітіна

?