Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №204/4878/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/4878/26

Провадження № 3/204/836/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Білик І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч 1. ст. 122-2, ст. 185 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

28 квітня 2026 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641632 від 15 квітня 2026 року, відповідно до якого, 15 квітня 2026 року, о 15:09 год., за адресою: м. Дніпро, вул. Незалежності, 25, водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом BMW 330I, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування такими транспортними засобами та вчинив правопорушення повторно протягом року, притягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП від 26.02.2026 року Запорізьким районним судом Запорізької області, чим порушено вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Крім того, 28 квітня 2026 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641651 від 15 квітня 2026 року, відповідно до якого 15 квітня 2026 року, о 15:04 год., за адресою: м. Дніпро, вул. Незалежності, 29м, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом BMW 330I, державний номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу поліцейського сержанта поліції Тітова Є.О., щодо зупинки, з використанням спеціальних світлових приладів, а саме маячків синього та червоного кольору, звукових сигнальних пристроїв та гучномовного пристрою не зупинився, чим порушив п.8.9 Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Також, 28 квітня 2026 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665756 від 15 квітня 2026 року, відповідно до якого 15 квітня 2026 року, о 15:09 год., за адресою: м. Дніпро, вул. Незалежності, 25, гр. ОСОБА_2 , не виконав неодноразову закону вимогу припинити правопорушення інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 3 лейтенанта поліції Горбатко І.В. при виконанні ним службових обов`язків, а саме: був відсторонений від керування транспортним засобом у в`язку із відсутністю посвідчення водія та після відсторонення продовжив рух на транспортному засобі, попереджений був 15.04.2026 року о 01 год. 20 хв., за що ст. 185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

У судове засідання ОСОБА_2 , законний представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 та захисник Вдовідченко В.В., не з`явились. Від захисник Вдовідченко В.В. до суду надійшли клопотання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника та законного представника. Також у клопотаннях зазначено, що сторона захисту просить суд при ухваленні рішення у даній справі врахувати всі обставини вчиненого правопорушення, особу неповнолітнього, його вік, відсутність негативних наслідків, а також мотиви, якими він керувався, та застосувати до ОСОБА_2 найменш суворий вид адміністративного стягнення — попередження. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 є неповнолітньою особою, яка через свій вік ще не має повністю сформованого життєвого досвіду та належного рівня правового усвідомлення всіх наслідків своїх дій. Законодавство України та судова практика неодноразово виходять із того, що при вирішенні питання про відповідальність неповнолітніх першочергове значення має не каральний характер покарання, а його виховна та превентивна мета. Відповідно до загальних принципів права, адміністративне стягнення має бути справедливим, співмірним, індивідуальним та враховувати не лише сам факт вчинення правопорушення, але й особу правопорушника, мотиви його дій, обставини вчинення правопорушення та поведінку особи після його вчинення. ОСОБА_2 не заперечує факту керування транспортним засобом без посвідчення водія, визнає свою провину у повному обсязі, щиро розкаються у вчиненому та усвідомлює неправомірність своїх дій. Під час спілкування з працівниками поліції він поводився коректно, не чинив опору, не намагався уникнути відповідальності, не перешкоджав виконанню службових обов`язків працівників правоохоронних органів та фактично одразу визнав допущене порушення. Разом із тим, надзвичайно важливими для правильної юридичної оцінки є мотиви та обставини, за яких неповнолітній сів за кермо транспортного засобу та порушував правила дорожнього руху. ОСОБА_2 є волонтером та активно бере участь у суспільно важливій діяльності в умовах воєнного стану на території України. Крім цього, він є власником та адміністратором телеграм-каналу «Тимофій Кучер», діяльність якого спрямована на оперативне інформування населення про загрози застосування безпілотних літальних апаратів, ракетних ударів, вибухів та інших небезпечних подій, пов`язаних із військовою агресією російської федерації проти України. На теперішній час подібна діяльність має важливе суспільне значення, оскільки своєчасне інформування населення про небезпеку фактично допомагає людям зберігати життя та здоров?я, оперативно реагувати на сигнали загрози та вживати заходів безпеки. Після повідомлень про прильоти, обстріли або руйнування ОСОБА_2 особисто виїжджає на місця подій для надання допомоги цивільному населенню, участі у волонтерських заходах, координації допомоги постраждалим, передачі гуманітарної підтримки, допомоги рятувальним службам та висвітлення інформації щодо наслідків обстрілів. Фактично неповнолітній, незважаючи на свій вік, бере активну участь у допомозі громадянам України у надзвичайно складний для держави період. Сторона захисту не намагається виправдати сам факт порушення вимог закону щодо наявності посвідчення водія, однак просить суд врахувати, що дії неповнолітнього були продиктовані не байдужістю до закону чи умисним нехтуванням правилами, а бажанням бути корисним суспільству та допомагати людям у критичних ситуаціях. Також необхідно звернути увагу суду на відсутність будь-яких негативних наслідків внаслідок вчиненого правопорушення. У даному випадку не було допущено дорожньо-транспортної пригоди, не завдано шкоди життю чи здоров?ю громадян, не пошкоджено майно, не створено аварійної ситуації, не зафіксовано фактів агресивного чи небезпечного керування транспортним засобом. Поведінка ОСОБА_2 свідчить про наявність активної громадянської позиції, почуття відповідальності за інших людей та бажання приносити користь суспільству. Судова практика та принципи гуманізму при розгляді справ щодо неповнолітніх передбачають можливість застосування більш м?яких заходів впливу у випадках, коли виправлення особи можливе без суворого покарання. У даному випадку, саме застосування попередження буде достатнім та справедливим заходом реагування держави, який дозволить досягти мети адміністративного стягнення без застосування надмірно суворих санкцій щодо неповнолітньої особи. Крім того, застосування більш суворого покарання фактично не сприятиме досягненню виховної мети, оскільки неповнолітній уже усвідомив неправомірність своїх дій, зробив відповідні висновки та щиро розкаються у вчиненому. Водночас надмірно суворе покарання може негативно вплинути на його подальший психологічний стан, навчання, соціалізацію та волонтерську діяльність, яку він здійснює в інтересах суспільства та громадян України. Необхідно також врахувати загальні умови, у яких сьогодні живе українське суспільство. Воєнний стан, постійні ракетні атаки, обстріли цивільної інфраструктури та необхідність оперативного реагування часто змушують навіть молодих людей брати на себе додаткову відповідальність та долучатися до допомоги іншим громадянам. Саме в такому контексті необхідно оцінювати дії неповнолітнього, який фактично прагнув бути корисним суспільству, допомагати людям та оперативно реагувати на надзвичайні ситуації. На підставі викладеного, просить суд застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши клопотання сторони захисту, приходжу до висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 , оскільки його винність підтверджується наступними доказами зібраними по справі, а саме:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641632 від 15 квітня 2026 року;

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641651 від 15 квітня 2026 року;

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665756 від 15 квітня 2026 року;

- рапортом палійського взводу 1 роти 4 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Музика Ю. від 15.04.2026 року;

- карткою обліку адміністративного правопорушення, з якої вбачається, що 02 квітня 2026 року ОСОБА_2 Запорізьким районним судом Запорізької області було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення;

- постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 02 квітня 2026 року відповідно до якої ОСОБА_2 , визнано у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП та застосований захід впливу у вигляді попередження. Вищевказана постанова набрала законної сили 14 квітня 2026 року.

- диском з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на якому відображені обставини спілкування з водієм.

- довідкою Департаменту поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 22.04.2026 року згідно якої повідомляють згідно ІПНП інформація, щодо отримання ОСОБА_2 посвідчення водія на право керування транспортних засобів відсутня.

Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п. 8.9 б Правил дорожнього руху України, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Статтею 185 КУпАП передбачено, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Оцінивши докази досліджені в судовому засіданні, які безспірно вказують на порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху, та не виконання вимоги поліцейського відповідно до ст. 185 КУпАП вважаю, що в його діях наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених: ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення – повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом; ч. 1 ст. 122-2 Кодексу Украйни про адміністративні правопорушення – невиконання водіями вимог поліцейського; ст. 185 Кодексу Украйни про адміністративні правопорушення – злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу про адміністративні правопорушення України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

На момент вчинення адміністративних правопорушення, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 122-2, ст. 185 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не досяг 18 років.

Відповідно до ч.2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання захисника, щодо застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді попередження, на підставі ст. 24-1 КУпАП, слід зазначити наступне. Так, постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 02 квітня 2026 року відповідно до якої ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП та до нього застосований захід впливу у вигляді попередження. Вищевказана постанова набрала законної сили 14 квітня 2026 року. Тобто, ОСОБА_2 , 02 квітня 2026 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, та враховуючи характер та обставини скоєного правопорушення, особу правопорушника, який на момент вчинення правопорушення не досяг 18 років, ступінь його вини, майновий стан, призначено захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, у вигляді попередження, що на думку суду буде необхідним і достатнім для виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень. Однак, ОСОБА_2 відповідних наслідків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, з явної неповаги до Привал дорожнього руху та суспільства, вчинив повторно протягом року адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, що свідчить про повторні ризики вчинення аналогічного адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу, ступінь його вини, суспільну небезпеку вчинених правопорушень, характер вчинених правопорушень, а також з урахуванням інших обставин, що мають значення для вирішення справи, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності:

-за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді накладення штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років;

-за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП вигляді штрафу у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-за ст. 185 КУпАП вигляді штрафу у розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 36 КУпАП необхідно остаточно призначити стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді накладення штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, що буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника, ступеню його вини, і буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень та сприятиме вихованню правопорушника у дусі дотримання законів України та поваги до правил дорожнього руху.

Крім того, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника на користь держави, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 8, 36, 401, 251, 266, 280, 283, 294, 317, КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2, ст. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

-за ч. 5 ст. 126 КУпАП - штраф на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень, 00 копійок) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років;

-за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - штраф на користь держави у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 153,00 грн. (сто п`ятдесят три гривні, 00 копійок).

-за ст. 185 КУпАП - штраф на користь держави у розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 136,00 грн. (сто тридцять шість гривні, 00 копійок).

На підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточно накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень, 00 копійок) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п’ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень, 60 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Суддя І.А. Білик