Вирок від 14 травня 2026 р. у справі №203/4875/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Суд: Центральний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №203/4875/26

Суддя: Смольняков О. О.

Справа № 203/4875/26

Провадження № 1-кп/0203/2162/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026047110000207 від 21 квітня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого малолітню доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

встановив:

20.04.2026 приблизно о 07 годині 24 хвилини, обвинувачений ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Ford» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись у попутному напрямку однією смугою руху разом із автомобілем марки «Volkswagen», моделі «Multivan» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням потерпілого ОСОБА_5 , по просп. Олександра Поля у напрямку до перехрестя з просп. Пилипа Орлика в м. Дніпрі, де під час руху ОСОБА_3 був обурений поведінкою водія ОСОБА_5 , як учасника дорожнього руху, а саме недотримання на його думку безпечного бокового інтервалу та неврахування дорожньої обстановки. Внаслідок вказаних обставин, обвинувачений ОСОБА_3 при під`їзді до перехрестя зазначених проспектів, безпосередньо перед світлофором, здійснив маневр, перелаштувавшись із середньої смуги в крайню ліву смугу, та зупинив свій автомобіль під кутом відносно автомобіля марки «Volkswagen», моделі «Multivan». Після чого, обвинувачений ОСОБА_3 вийшов із свого автомобіля, та підійшовши до водійського відкритого вікна автомобіля під керуванням потерпілого ОСОБА_5 . У цей час у обвинуваченого ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків з раніше незнайомим йому водієм автомобіля «марки «Volkswagen», моделі «Multivan» - потерпілим ОСОБА_5 , виник протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Після чого, обвинувачений ОСОБА_3 , реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення легких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, перебуваючи поблизу перехрестя просп. Олександра Поля і просп. Пилипа Орлика, близько 07 години 25 хвилин, тримаючи у правій руці предмет, схожий на газовий балончик, заповнений невстановленою хімічною речовиною подразнюючої дії, який мав при собі, направив його у бік обличчя потерпілого ОСОБА_6 та застосував відносно останнього вищевказаний предмет, шляхом його розпилення, чим спричинив останньому хімічний опік шкіри обличчя.

Внаслідок протиправних умисних дій, обвинувачений ОСОБА_3 , спричинив потерпілому ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді: хімічного опіку шкіри обличчя з крапковими внутрішньо-шкіряними крововиливами, спричинено від дії невстановленої хімічної речовини, яка має подразнюючий характер, що діяла в область обличчя, якою могла бути і речовина з газового балончику або інші речовини з аналогічними властивостями. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом встановлено, що, відповідно до положень ч.2 ст.302 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_7 , прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акту долучена заява ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням на обмеження права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка складена у присутності захисника ОСОБА_7 , відповідно до яких ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.

Також до обвинувального акту долучена заява потерпілого ОСОБА_5 відповідно до якої останній згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, відповідно до ч.2 ст. 302 КПК України.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваної було роз`яснено та дотримано, сумнівів у добровільності відповідної заяви підозрюваної у суду не виникло, перешкод для розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні судом не встановлено.

Судом, у відповідності до ч.2 ст.381 КПК України, визнано можливим розглядати обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми діями, що виразилися в нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.125 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд керується вимогами ст. 65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, його ставлення до скоєного, враховує наявність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному.

Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують його покарання, суд вважає, що ОСОБА_3 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.125 КК України, а саме у вигляді штрафу, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралася.

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Центральний районний суд міста Дніпра, протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua