Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №214/10957/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №214/10957/25

Суддя: Грубник О. М.

Провадження № 2/211/2713/26

ЄУН 214/10957/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 травня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - Грубника О.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Масалаб А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, посилаючись на те, що 13 вересня 2013 року між ними зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу сторони дітей не мають. Вже більше року шлюбні стосунки між сторонами припинено, в них немає прав та обов`язків притаманних подружжю, сумісне господарство вони не ведуть та на думку позивача подальше збереження шлюбу є неможливим.

Ухвалою суду від 27.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився. Надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити, проти винесення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 , яка про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, у судове засідання не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала, тому суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, отримавши згоду позивача, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 13 вересня 2013 року Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис № 454. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_4 .

Від шлюбу сторони дітей не мають.

На даний час шлюбні відносини між сторонами припинені.

Спору про майно, що перебуває у спільній власності подружжя, на момент розгляду справи, між сторонами немає.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Згідно із частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Зі свідоцтва про укладення шлюбу видно, що при укладенні шлюбу позивачка змінила дівоче прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ». При цьому, відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. В свою чергу, враховуючи, що відповідачем не заявлено клопотання про відновлення дошлюбного прізвища, суд вважає за доцільне після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, набуте у шлюбі, - « ОСОБА_4 ».

На підставі ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем ст. Засовська Краснодарського краю Російської Федерації) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Веймар Федеративної Республіки Німеччини), зареєстрований 13 вересня 2013 року Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 454 - розірвати.

Прізвище відповідача ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити - ОСОБА_4 .

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення відповідного рішення суду.

Суддя Грубник О.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua