Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №442/3096/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3096/26

Провадження №2-а/442/55/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Грицай М.М.,

секретар судового засідання Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені якого діє його представник - адвокат Галишин Андрій Васильович, до інспектора Відділення поліції №1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції Дмитришина Володимира Петровича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені якого діє його представник - адвокат Галишин Андрій Васильович, звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позов мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6813090 від 11.03.2026, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Вказує, що постановою інспектора відділення поліції №1 (м. Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області капітана поліції Дмитришина Володимира

Петровича серії ЕНА №6813090 від 11.03.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Зазначеною постановою встановлено, що 11.03.2026 о 16:55:28 год у м. Бориславі по вул. Трускавецькій позивач керував транспортним засобом OPEL KADETT, державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого були наявні тріщини на вітровому склі в зоні дії склоочисників, чим, на думку працівника поліції, допущено порушення, яке утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням вимог матеріального та процесуального права, без належного з`ясування обставин справи, без достатніх і допустимих доказів та з неправильним застосуванням ч.1 ст.121 КУпАП. Працівник поліції фактично ототожнив наявність тріщин на вітровому склі із такою технічною несправністю, з якою експлуатація транспортного засобу забороняється, хоча ч.1 ст.121 КУпАП охоплює лише такі випадки, коли транспортний засіб має технічні несправності або інші дефекти, з якими відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється. Саме по собі посилання на п. 6.8.5 ДСТУ без прямої вказівки у Правилах дорожнього руху на заборону експлуатації транспортного засобу з тріщиною в зоні дії склоочисників не утворює складу адміністративного правопрушення. Вважає, що згадана винесена постанова не відображає дійсних обставин справи, факт вчинення адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема, у спірній постанові відсутні записи про фото-, відео- чи будь-яку іншу фіксацію правопорушення та пояснення свідків. 12.03.2026 позивач, не зволікаючи, подав скаргу начальнику відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, у якій просив скасувати постанову серії ЕНА №6813090 та закрити справу, посилаючись саме на те, що наявність тріщини не віднесена Правилами дорожнього руху до несправностей, з якими заборонена експлуатація транспортного засобу. Зважаючи на вказане, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у даній справі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав заяву про розгляд справи на основі доказів, що є в справі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відзиву на позов не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.

Встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6813090 від 11.03.2026, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн, у зв`язку з тим, що він 11.03.2026 о 16 год 55 хв у м. Борислав по вул. Трускавецька, 120, керував транспортним засобом OPEL KADETT, державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого наявні тріщини на вітровому склі в зоні дії склоочисників, чим порушив п.6.8.5 ДСТУ та п.31.1 ПДР України.

Відповідно до ч.1 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність водія за керування транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів,

Згідно з п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Як вбачається з п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу наведений у розділі 31 Правил дорожнього руху України, а саме «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання».

Однак, в цьому переліку відсутня така несправність, як тріщина на вітровому склі в зоні дії склоочисників, тобто Правилами дорожнього руху не забороняється експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку.

Із системного аналізу діючого законодавства України про адміністративні правопорушення вбачається, що саме порушення Правил дорожнього руху України, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідачем не надано доказів того, що наявність тріщини чи сколів в зоні роботи склоочисників не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, а також, що саме з вказаною технічною несправністю відповідно до встановлених правил забороняється експлуатація транспортного засобу.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що при розгляді справи повинно бути всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем у встановлені строки відзив або інші докази правомірності складення оскаржуваної постанови надано не було, не зазначено причин неподання таких. Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути розцінено судом як визнання позову.

Слід звернути увагу, що до оскаржуваної постанови працівники поліції не надали будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Так, у графі 7 постанови «до постанови додаються» зазначено лише про пояснення водія. У той же час, наявність лише постанови про накладення адміністративного стягнення не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху. Вказане узгоджується із позицією ВС, викладеною у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, згідно із якою постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Крім того, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такий висновок викладений ВС КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки під час розгляду судом даної адміністративної справи відповідачем не надано доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, відзиву на позов не подано, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити шляхом скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Крім цього, оскільки належним відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади – суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 27.02.2020 у справі №759/13033/14-а), з Головного управління Національної поліції у Львівській області, згідно з положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст 19, 77, 139, 159-163, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6813090 від 11.03.2026, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Грицай