Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №332/422/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/422/26

Провадження № 2/332/1556/26

Рішення

Іменем України

18 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

Встановив:

27.01.2026ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідач по справі є батьком їх спільної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дочка є студенткою Державного навчального закладу «Запорізький політехнічний центр професійно-технічної освіти» з денною формою навчання, проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, адже відповідач в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дочки, хоча є працездатною особою і нікому іншому він аліменти не сплачує.

У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини доходу з усіх його видів заробітку щомісячно до закінчення нею навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23-х років.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а якщо суд дійде до висновку про їх задоволення, то задовольнити в мінімальному фіксованому розмірі з урахуванням його матеріального становища. В обґрунтування своєї позиції він зазначає, що позивачем не доведені умови, передбачені ст. 199 СК України. Крім того, він офіційно не працевлаштований і не має постійного заробітку, його єдиний дохід – орендна плата за земельну ділянку в розмірі 3 300,00 грн на рік. Також, він утримує двох малолітніх дітей віком 7 та 10 років, які проживають разом з ним. Вважає, що позов не містить доказів реальної потреби дитини у матеріальній допомозі, адже позивачем не надано даних про те, чи отримує дитина стипендію, чи отримує вона соціальні виплати, чи має дохід від працевлаштування.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначає, що отримання стипендії не є підставою для відмови у стягненні аліментів і не звільняє батьків від їх обов`язку утримувати дитину, тим паче, що стипендія в розмірі 1 250,00 грн не є доходом, достатнім для самостійного утримання, не покриває навіть мінімальних життєвих потреб, не є стабільним трудовим доходом. Відповідач є працездатною особою навіть при умові, що він не працевлаштований. Посилання відповідача на те, що на його утриманні ще перебувають двоє малолітніх дітей саме по собі не є підставою для відмови в задоволенні даного позову, а обов`язок утримання дітей поширюється на всіх дітей незалежно від віку та черговості народження.

Від відповідача надійшли заперечення, доводи яких в узагальненні аналогічні тим, що викладені у відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні позивач просила задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

В судовому засіданні відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у його письмових запереченнях.

Заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Згідно довідки № 29 від 26.01.2026, ОСОБА_3 є студенткою 3 курсу навчання за професією «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» Державного навчального закладу «Запорізький політехнічний центр професійно-технічної освіти» з денною формою навчання. Термін навчання: 01.09.2023 – 30.06.2026 (а.с. 15).

Згідно довідки про доходи за період з вересня 2025 року по січень 2026 року, ОСОБА_3 отримала доходи у вигляді стипендії на загальну суму в розмірі 6 875,00 грн (а.с. 58).

Також в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач має двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , 10.05.2015 (а.с. 46-49).

Крім того, відповідачем долучені докази, з яких вбачається відсутність доходу з жовтня 2023 року (а.с. 39-46). Єдиним його доходом за 2025 рік є орендна плата за користування земельною ділянкою (а.с. 34-36).

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 СК України, враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з цим, відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що повнолітня дочка, яка продовжує навчання потребує матеріальної допомоги, оскільки навчається в учбовому закладі, не працевлаштована, а її батько, згідно позовної заяви є працездатною особою, може надавати матеріальну допомогу, тому позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Поряд з цим, при ухваленні рішення суд приймає до уваги позицію відповідача в частині того, що він не має офіційного та стабільного доходу вже тривалий час і на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей. Тобто, з наведеного вбачаються істотні зміни майнового та сімейного стану відповідача.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

За змістом ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 1 331,20 грн, від сплати яких позивач була звільнена при пред`явленні позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 182, 191, 199, 200 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 430ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.01.2026 і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складений 18.05.2026.

Суддя О.С. Яцун