Вирок від 16 квітня 2026 р. у справі №331/81/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/81/26

Провадження № 1-кп/331/449/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» квітня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

за участі: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082300000264 від 25.12.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кіровка Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, неповнолітніх дітей на утримані не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння, зберігання бойових припасів в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, і «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 576 (зі змінами від 31.01.2018), в період часу з кінця листопада 2025 року до 12 години 52 хвилини 25 грудня 2025 року, тобто до часу проведення огляду місця події, вчинив діяння об`єднані єдиним злочинним наміром і прагненням до досягнення однієї мети, а саме на носіння, придбання шляхом привласнення знайденого та зберігання бойових припасів при собі.

Так, у денний час, в кінці листопада 2025 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості на околиці селища Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області, знайшов предмети схожі на патрони, які відповідно до висновку експерта №СЕ -19/108- 25/28439-БЛ від 26.12.2025 судової експертизи зброї - являються боєприпасами нарізної вогнепальної стрілецької зброї, а саме бойовими проміжними патронами калібру 7,62x39 мм, у кількості 91 одиниць, після чого привласнив їх та у подальшому зберігав та перемішував при собі без передбаченого законом дозволу.

25 грудня 2025 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, маючи умисел на незаконне зберігання та перевезення боєприпасів, на автомобілі ЗАЗ-1102, р.н. д.н.з. НОМЕР_1 , з м. Черкаси Черкаської області направився в селище Покровське Дніпропетровської області, в ході чого, приблизно о 10:15 рухаючись через блокпост 3-03, розташований на 59 км., автомобільної дороги «Запоріжжя-Донецьк», поблизу селища Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, був зупинений працівниками поліції, які під час перевірки виявили вищевказані боєприпаси та вилучили їх в ході проведення огляду, проведеного в період часу з 12:52 години по 13:11 годину 25.12.2025.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, яке кваліфікується як незаконне носіння, зберігання та придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

В ході досудового розслідування, 06 січня 2026 року між прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_4 за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 , на підставі вимог ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, яка долучена до матеріалів кримінального провадження.

Виходячи зі змісту даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 1 ст. 263 КК України і ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Згідно даної угоди, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, беззастережне визнання винуватості, відсутність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги, що матеріальну шкоду завдано лише суспільним інтересам, сторони погодились на призначення покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України і останній погодився на його призначення.

Також вказаною угодою передбачені наслідки її укладання та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ним угоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також в судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого між ним та прокурором виду та розміру покарання.

Прокурор наполягав на затвердженні угоди, захисник не мав заперечень проти її затвердження.

В судовому засіданні суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженого сторонами виду та розміру покарання.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Під час досудового розслідування було проведено експертне дослідження: № СЕ-19/108-25/28439-БЛ від 26.12.2025 (вартість якої склала 2674 грн. 20 коп.), витрати на проведення яких слід стягнути із обвинуваченого.

Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 06 січня 2026 року, укладену між прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_4 за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку – 1 (одного) року – не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: предмети схожі на патрони в кількості 91 одиниць є боєприпасами нарізної вогнепальної стрілецької зброї, а саме бойовими проміжними патронами калібру 7,62*39мм, які були вилучені під час огляду місця події 25.12.2025 після проведеної експертизи: полімерного сейф-пакету № 1505022 із маркуванням 921, у якому упаковано 67 патронів, 24 гільзи, первинне упакування, які передані на зберігання відповідальній особі відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, який розташований по вул. Запорізька, 81 с-ще Новомиколаївка, Запорізького району, Запорізької області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 2674,20 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні двадцять копійок)

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником – виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором – з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя: ОСОБА_1