Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №308/2990/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2990/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження №22026070000000025 від 21.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.7 ст.111-1 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, чим самим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє на даний час.

У зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, 01.03.2022 її армією захоплено м. Херсон.

На підтвердження контролю над містом, 03.03.2022, після захоплення міста, окупаційні війська рф захопили приміщення Херсонської ОДА. 25.04.2022, в приміщення Херсонської міської ради за адресою: м.Херсон, проспект Ушакова, 37, увійшли озброєні військовослужбовці рф, які попередили керівництво та працівників Херсонської міської ради, що управління місцевою адміністрацією переходить під керівництво російської федерації.

В той же час окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області створено систему незаконних органів державної влади, в тому числі правоохоронних.

Зокрема, у тимчасово окупованому м.Херсон окупаційною адміністрацією на базі державної установи "Північна виправна колонія (№ 90)" (код ЄДРПОУ 08564699, м. Херсон, вул. Некрасова, 234) створено незаконний орган з питань виконання покарань - "Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области" (далі - "УСИН по Херсонской области"), зареєстрований як юридична особа рф, який розпочав функціонувати з 07.05.2022 та об`єднав у собі всі установи виконання покарань, які знаходились на тимчасово окупованій території.

Починаючи з 01 червня 2022 року прийнято на службу громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обійняв посаду «начальника загону відділу виховної роботи із засудженими установи «Північна виправна колонія (№90)» Управління служби виконання покарань по Херсонській області» із присвоєнням спеціального звання - лейтенант внутрішньої служби.

Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", до правоохоронних органів, серед інших, належать органи і установи виконання покарань, а також інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. З урахуванням наведеної норми закону можна зробити висновок про те, що незаконно створене "УСИН по Херсонской области" є незаконним правоохоронним органом, створеним на тимчасово окупованій території.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись громадянином України, діючи умисно, всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією рф проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частини Херсонської області, в т.ч. м. Херсон, збройними формуваннями рф, у червні 2022 року, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію та окупаційну політику рф на території України, в порушення вимог Конституції та законів України, добровільно зайняв посаду «начальника загону відділу виховної роботи із засудженими установи «Північна виправна колонія (№90)» Управління служби виконання покарань по Херсонській області» створеного представниками держави-агресора на території м.Херсон, тобто зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Одночасно з цим ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, 01 червня 2022 року приступив до виконання своїх службових обов`язків у незаконному органі "УСИН по Херсонской области".

Перебуваючи на посаді «начальника загону відділу виховної роботи із засудженими установи «Північна виправна колонія (№90)» Управління служби виконання покарань по Херсонській області», ОСОБА_5 проводив виховні роботи із ув`язненими на території установи.

Протягом жовтня 2022 року, перед звільненням м. Херсон Збройними силами України, російська окупаційна адміністрація змінила дислокацію "УСИН по Херсонской области" та перемістила його вглиб тимчасово окупованої території Херсонської області. У зв`язку з чим ОСОБА_5 у жовтні 2022 року виїхав із м. Херсон за місцем нової дислокації незаконного органу "УСИН по Херсонской области" (м. Генічеськ, Херсонської області), де продовжив виконувати свої службові обов`язки.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 15.04.2026 прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого. У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим він викликалась в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченого до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що відносно неї розпочато кримінальне провадження. Обвинувачений мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, вручались його захиснику.

У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою із Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, починаючи зі стадії досудового розслідування даного кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого, а саме приймав участь у дослідженні доказів, виступав у судових дебатах. Захисник був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження, що підтверджується відповідною розпискою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Під час судових дебатів прокурор вказав, що всі обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення були всебічно досліджені органом досудового розслідування, перевірені судом під час судового розгляду і знайшли своє підтвердження. Дії обвинуваченого кваліфіковано вірно, а вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується належними та допустимими доказами. Прокурор просив визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних органах та займатися правоохоронною діяльністю на строк одинадцять років з конфіскацією усього належного йому майна на користь держави.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_5 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та виправдати, зазначивши про відсутність доказів добровільного зайняття ОСОБА_5 посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а також доказів отримання ним заробітної плати в незаконно створеному органі.

Не зважаючи на доводи захисника, вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними у справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:

-показами свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який допитаний за допомогою технічних засобів фіксації, оптичний диск DVD-R від 03.12.2025 , том № 1, арк. справи 85-91, та який повідомив, що знайомий з ОСОБА_5 . З липня 2022 року ОСОБА_5 працював на посаді начальника (далі мовою оригіналу) отделения отдела социально… по воспитательной работе Северной исправительной колонии №90 так званого «Управления служби исполнений по Херсонской области». До його функціональних обов`язків входило проведення профілактичних бесід серед засуджених, ув`язнених, а також нагляд за ними, щоб вони виконували правила внутрішнього трудового розпорядку установи. Під час несення служби в наряді отримував гумову палку, кайданки і «Терен 4» - газовий балончик. Був одягнений у форму невідомого зразка без розпізнавальних знаків. Отримував заробітну платню у російських рублях;

- показами свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка допитана за допомогою технічних засобів фіксації, оптичний диск DVD-R від 04.12.2025 , том № 1, арк. справи 97-103, та яка повідомила, що працювала в державній установі Північна виправна колонія №90 на посаді молодший інспектор відділу охорони. ОСОБА_5 працював на посаді Начальника СПО, начальник відділу по соціально психологічній роботі із засудженими. До його функціональних обов`язків входило проведення профілактичних бесід серед засуджених, ув`язнених, а також нагляд за дотриманням ними правил установи. Складав характеристики на засуджених. Прийшов працювати під час окупації установи. Носив форму зеленого кольору без розпізнавальних знаків. Про застосування примусу до ОСОБА_5 для зайняття ним посади їй не відомо.

- показами свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка допитана за допомогою технічних засобів фіксації, оптичний диск DVD-R від 08.12.2025 , том № 1, арк. справи 109-115, та яка повідомила, що працювала в державній установі Північна виправна колонія №90, на посаді сторожа на центральній прохідній. ОСОБА_5 працював (далі мовою оригіналу) начальником отряда воспитатенльной работи с осужденними. Прийшов працювати вже після окупації ПВК №90. Працював безпосередньо із засудженими. Зарплатню отримував в російських рублях.

- протоколом огляду від 01.08.2023 на 1 арк. з додатками, том справи 1, арк. справи 54-66, предметом якого є список особового складу в п.23 якого значиться «начальник отряда отдела воспитательной работи с осужденними СИК-90 ОСОБА_5 та його номер телефону;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідка ОСОБА_6 від 16.02.2025 на 6 арк. з одностороннім оптичним диском - 1 шт.; том справи 1, арк. справи 92-96;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідка ОСОБА_7 від 16.02.2025 на 6 арк. з одностороннім оптичним диском - 1 шт.; том справи 1, арк. справи 104-108;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідка ОСОБА_8 від 13.02.2025 на 5 арк. з одностороннім оптичним диском - 1 шт.; том справи 1, арк. справи 117-120;

Зі змісту вказаних протоколів встановлено, що свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 впізнали за фотознімком особу ОСОБА_5

-витягом з ДМС стосовно ОСОБА_5 том справи 1, арк. справи 121-122 з якої встановлено, що останній документований паспортом громадянином України для виїзду за кордон. Дата видачі документу -15.08.2017; дійсний до 15.08.2027;

-формою УІЗ ГУНП стосовно ОСОБА_5 том справи 1, арк. справи 123, з якої встановлено, що останній до кримінальної відповідальності не притягався;

- листом відповіддю з УДМС України в Херсонській області від 27.11.2025 том справи 2, арк. справи 3, з якого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 26.11.2025 з питань припинення громадянства України до УДМС не звертався;

- листом відповіддю ДУ «Північна виправна колонія (№90) №28/8/118/Прг/ВС від 11.02.2025 том справи 2, арк. справи 4-6, з якого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в списку персоналу вказаної установи до оголошення простою (14.05.2022) не значився;

- протоколом огляду від 24.12.2025 з додатками том справи 2, арк. справи 10-24, предметом якого є документальні матеріали, що містять відомості про співпрацю окремих громадян з окупаційною владою рф у так званій «Северной исправительной колонии №90»: Список личного состава» в яких містяться відомості про ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймав у даній установі посаду начальника відділу виховної роботи із засудженими СИК - 90», мав спеціальне звання - лейтенант внутрішньої служби, був включений до графіків чергування керівного складу та оперативних груп установи станом на серпень 2022 року; рапорти та доповіді про виявлені недоліки режиму утримання засуджених та ув`язнених, персоналом установи в яких фігурує ОСОБА_5 ; психологічні характеристики складені ОСОБА_5 та які стосуються роботи останнього в незаконно створеному правоохоронному органі - «Управление служби исполнения наказаний по Херсонской области» в період окупації міста Херсон

Допустимість вищенаведених доказів підтверджується долученими до матеріалів справи процесуальними документами: постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 21.01.2026 том справи 1, арк. справи 2-6; витягом з ЄРДР №22023230000000328 від 03.01.2026 том справи 1, арк. справи 7-10; витягом з ЄРДР №22023230000000328 від 15.06.2023 том справи 1, арк. справи 11; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення №6/131-1343ВС від 15.06.2023 том справи 1, арк. справи 12-27; дорученням про проведення досудового розслідування від 15.06.2023 том справи 1, арк. справи 28; постановою про визначення групи слідчих від 15.06.2023 том справи 1, арк. справи 30; постановою про призначення прокурора у кримінальному провадженні від 16.06.2023 том справи 1, арк. справи 32-33; дорученням № 71/22/1/198-1159 від 19.06.2023 том справи 1, арк. справи 34-35; супровідним листом з Закарпатської обласної прокуратури від 24.07.2023 № 10-1020вих-23 (вх. № №1661 від 25.07.2023) том справи 1, арк. справи 36; постановою про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 13.07.2023 том справи 1, арк. справи 37-38; дорученням про проведення досудового розслідування від 17.07.2023 том справи 1, арк. справи 39; постановою про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 17.07.2023 том справи 1, арк. справи 41; постановою про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 18.10.2023 том справи 1, арк. справи 42; постановою про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 13.07.2023 том справи 1, арк. справи 43-44; постановою про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 06.11.2024 том справи 1, арк. справи 45-46; протоколом огляду від 03.08.2023 на 1 арк. з додатками 47-52; згода ОСОБА_9 на проведення огляду від 01.08.2023 том справи 1, арк. справи 53; дорученням 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Херсонській області від 06.02.2025 № 58/6/615 та відповідь на нього з вх № 587 від 27.02.2026 том справи 1, арк. справи том справи 1, арк. справи 73-77; витягом з газети «Урядовий Кур`єр» том справи 2, арк. Справи 35-36; витяг з сайту ОГП том справи 2, арк. справи 37; роздруківкою із сайту Укрпошти том справи 2, арк. справи 38-39; листом від ДВБ Херсонської області від 29.12.2025 з додатками том справи 2, арк. справи 40-45; постановою про залучення захисника від 02.01.2026 та доручення про надання безоплатної правової допомоги том справи 2, арк. справи 46; постановою про оголошення в розшук від 10.01.2026 том справи 2, арк. справи 49-50; ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 09.02.2026 том справи 2, арк. справи 51-61; ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 09.02.2026 том справи 2, арк. справи 67-72; ухвалою Ужгородського міськрайонного суду про арешт майна від 09.02.2026 том справи 2, арк. справи 77-79; витягом з газети «Урядовий Кур`єр» том справи 2, арк. справи 81; витягом з сайту ОГП том справи 2, арк. справи 86-87; листом № 58/6-1/58/6-38 від 23.01.2026 та відповіддю з вх № 228/23-22/НТ/вх від 04.02.2026 том справи 2, арк. справи 88-89.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилося питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими.

Таким чином, дослідженими доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, діючи умисно, всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією рф проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частини Херсонської області, в т.ч. м. Херсон, збройними формуваннями рф, у червні 2022 року, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію та окупаційну політику рф на території України, в порушення вимог Конституції та законів України, добровільно зайняв посаду «начальника загону відділу виховної роботи із засудженими установи «Північна виправна колонія (№90)» Управління служби виконання покарань по Херсонській області» створеного представниками держави-агресора на території м. Херсон, тобто зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Одночасно з цим ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, 01 червня 2022 року приступив до виконання своїх службових обов`язків у незаконному органі "УСИН по Херсонской области".

Перебуваючи на посаді «начальника загону відділу виховної роботи із засудженими установи «Північна виправна колонія (№90)» Управління служби виконання покарань по Херсонській області», ОСОБА_5 проводив виховні роботи із ув`язненими на території установи.

Протягом жовтня 2022 року, перед звільненням м. Херсон Збройними силами України, російська окупаційна адміністрація змінила дислокацію "УСИН по Херсонской области" та перемістила його вглиб тимчасово окупованої території Херсонської області. У зв`язку з чим ОСОБА_5 у жовтні 2022 року виїхав із м. Херсон за місцем нової дислокації незаконного органу "УСИН по Херсонской области" (м. Генічеськ, Херсонської області), де продовжив виконувати свої службові обов`язки.

Зазначені обставини повністю підтверджено сукупністю досліджених судом доказів.

Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується належними та допустимими доказами, такими, що узгоджуються між собою, та доведена поза розумним сумнівом.

Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме: добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Також при призн аченні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, вчиненим умисно, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, та у відповідності до ч. 2 ст. 59 КК України з конфіскацією всього належного їй майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, обраний ухвалою слідчого судді від 09.02.2026 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Керуючись ст.ст.323, 368, 373, 374, 395 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст.12, 50, 65, 111-1 Кримінального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних органах та займатися правоохоронною діяльністю на строк 11 (одинадцять) років з конфіскацією усього належного йому майна на користь держави.

Строк відбування основного покарання рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних органах та займатися правоохоронною діяльністю, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали слідчого судді від 09.02.2026 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1