Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №752/14352/21 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року

м. Київ

справа № 752/14352/21

провадження № 61-12542св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Київська міська рада, Національний природний парк «Голосіївський», треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, державний реєстратор Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Шевченко Дмитро Ігорович, державний реєстратор Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Гунько Олександр Вікторович, Обслуговуючий кооператив «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ», Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, правонаступником якого є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Почерняк Ірини Сергіївни на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 березня 2025 року, ухвалене у складі судді Кордюкової Ж. І., та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Болотова Є. В., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, Національного природного парку «Голосіївський» (далі - НПП «Голосіївський»), треті особи: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві), державний реєстратор Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Шевченко Д. І. (далі - державний реєстратор ДП «Центр державного земельного кадастру» Шевченко Д. І.), державний реєстратор Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Гунько О. В. (далі - державний реєстратор ДП «Центр державного земельного кадастру» Гунько О. В.), Обслуговуючий кооператив «Садово-дачне товариство «Гайок-МІ» (далі - ОК «СДТ «Гайок-МІ»), Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - Міндовкілля), про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що є власником садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка, на який розташований садовий будинок, перебуває у його користуванні з 1948 року на підставі рішення Виконавчого комітету Кагановичської районної ради народних депутатів трудящих м. Києва. Він добросовісно, відкрито і безперервно використовував цю ділянку протягом більш ніж 15 років, без змін її цільового призначення, є членом ОК «СДТ «Гайок-МІ».

Заявник указував, що земельна ділянка під його будинком площею 0,0652 га не була виділена в натурі. Для реалізації права на отримання ділянки у власність чи користування він звернувся до землевпорядної організації, однак йому повідомлено, що земельна ділянка, на якій знаходиться його будинок, включена до земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 площею 723,6941 га, що підтверджено висновком №61-20, складеним 24 червня 2020 року за результатами обстеження земельної ділянки.

Земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої 25 грудня 2016 року Київською обласною філією ДЗК, із наступною реєстрацією права постійного користування на ділянку за НПП «Голосіївський» та реєстрації права власності за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

Стверджував, що державна реєстрація земельної ділянки відбулася за відсутності всього пакету документації, а саме: технічної документації разом із заявою, що згідно з частинами четвертою, шостою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» є підставою для відмови у реєстрації.

Крім того, до матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, яку виготовлено на замовлення НПП «Голосіївський» долучено копію державного акта на право постійного користування вказаною земельною ділянкою, який не містить загальнообов`язкових реквізитів документа, зокрема, він не підписаний уповноваженими особами, не містить найменування їх посад, прізвища й ініціали, також відсутній відтиск печатки органу видачі, дата його видачі та інформація про реєстрацію права власності на нерухоме майно чи про реєстрацію акта.

Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі не вносився запис про реєстрацію вказаного державного акта, як і не видавався такий державний акт Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

На виконання Указу Президента України від 27 липня 2007 року № 794/2007, Київська міська рада 26 січня 2012 року прийняла рішення «Про надання земельних ділянок Національному природному парку «Голосіївський» для експлуатації та обслуговування НПП «Голосіївський» у Голосіївському районі міста Києва, однак це рішення не містить інформації про передачу у користування НПП «Голосіївський» саме земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007. Цим рішенням зобов`язано у місячний термін звернутися до ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельних ділянок в натурі (на місцевість) та виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками, - тобто акта.

Позивач указував, що відсутність у НПП «Голосіївський» державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та невиконання умов рішення Київської міської ради від 26 січня 2012 року № 69/7406, не призвело до виникнення у НПП «Голосіївський» будь-якого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007.

ОСОБА_1 просив суд:

1) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, площею 723,6941 га, що розташована в Голосіївському районі міста Києва, та кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 такої земельної ділянки;

2) зобов`язати ГУ Держгеокадастру у м. Києві скасувати запис в Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 та запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:304:0007, що знаходиться в Голосіївському районі міста Києва;

3) скасувати рішення державного реєстратора ДП «Центр державного земельного кадастру» Шевченка Д. І. про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11533016800000, номер запису про інше речове право 18685137) за правокористувачем - НПП «Голосіївський»;

4) скасувати запис про речове право (право постійного користування за правокористувачем НПП «Голосіївський») №18685137, щодо земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 (реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна 11533016800000), який міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

5) скасувати рішення державного реєстратора ДП «Центр державного земельного кадастру» Гунька О. В. про реєстрацію права власності за територіальною громадою в особі Київської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майн 11533016800000, номер запису про право власності 18669805);

6) скасувати запис про право власності № 18669805 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11533016800000), який міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 31 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 березня 2025 року - без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б підтверджували той факт, що станом на 30 грудня 2016 року (дата реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:79:304:0007, площа 723, 6941 га, яка розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський район) у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 знаходилось нерухоме майно позивача, зареєстроване у встановленому законодавством порядку. У матеріалах справи відсутні документи про надання у користування чи у власність позивачу земельної ділянки для обслуговування та будівництва житлового будинку, відсутні документи, які підтверджують те, що земельна ділянка виділялась садовому товариству. Тому неможливо стверджувати про порушення майнових прав позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Почерняк І. С. подала до Верховного Суду касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Голосіївського районного суду міста Києва, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

16 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду задоволено клопотання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, замінено третю особу у справі Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України на його правонаступника - Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

У листопаді 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

На підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , 01 грудня 2025 року сформовано протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи, визначено склад суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеник Д. Д., Черняк Ю. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Підставами касаційного оскарження зазначає:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23) та у постановах Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 820/3183/16 (провадження № К/9901/13449/18, К/9901/13447/18), від 31 липня 2018 року у справі № 813/6426/14 (провадження № К/9901/4644/18, К/9901/4646/18), від 06 березня 2019 року у справі № 814/2645/15 (провадження № К/9901/12518/18), від 15 травня 2019 року у справі № 813/6423/14 (провадження № К/9901/13438/18), від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 (провадження № К/9901/5732/19), від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 (провадження № 61-475св22);

- суд не дослідив зібрані у справі докази;

- суд установив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Заявник указує, що суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог.

Так, суд першої інстанції мотивував свою відмову тим, що право власності позивача на садовий будинок взагалі не виникало. Однак позивач наполягає, що його садовий будинок не є спірним об`єктом в контексті цього спору, оскілки предметом спору є частина земельної ділянки, в межах якої розташований садовий будинок, який знаходиться у власності позивача.

Вказує, що відсутні судові рішення, які б набрали законної сили, та якими було б зобов`язано позивача знести садовий будинок як самочинний.

Суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що дослідження обставин існування у позивача права власності на садовий будинок є необхідним для встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація права не є підставою виникнення права власності. Однак позивач не погоджується з такими висновками, оскільки він не заявляв позовних вимог про дослідження обставин щодо підстав державної реєстрації права власності на його садовий будинок.

Суди попередніх інстанцій не дослідили письмові докази, які наявні в матеріалах справи та підтверджують факт того, що при включенні земельної ділянки, на якій розташований садовий будинок позивача, до складу земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, тобто при формуванні такої земельної ділянки мали місце порушення законодавства.

Крім того, такі докази не знайшли свого висвітлення та оцінки в оскаржуваних судових рішеннях.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У жовтні 2025 року ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області подало до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм права та без порушення норм процесуального права.

У жовтні 2025 року представник НПП «Голосіївський» - адвокат Рибіцька Ю. Б. подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм права та без порушення норм процесуального права.

У жовтні 2025 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України подало до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм права та без порушення норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

07 травня 1948 року рішенням виконавчого комітету Кагановичської районної ради депутатів трудящих № 552 затверджено розподіл землі під індивідуальні городи на 1948 рік.

Указом Президента України від 27 серпня 2007 року № 794/2007 створено на території міста Києва НПП «Голосіївський» з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України та установлено площу земель НПП «Голосіївський» 4 525,52 га, в тому числі 1 879,43 га земель, що вилучаються в установленому порядку у Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та надаються НПП «Голосіївський» у постійне користування, і 2646,09 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.

Відповідно до висновку Державного агентства земельних ресурсів України від 21 листопада 2011 року проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок НПП «Голосіївський» для експлуатації та обслуговування НПП «Голосіївський» у Голосіївському районі міста Києва в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно при умові зауважень проінформувати Держземагентство України.

Рішенням Київської міської ради від 26 січня 2012 № 69/7406 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок НПП «Голосіївський» для експлуатації та обслуговування НПП «Голосіївський» у Голосіївському районі міста Києва, надано НПП «Голосіївський», за умови виконання пункту 4 цього рішення, в постійне користування земельні ділянки загальною площею 1 888,18 га для експлуатації та обслуговування НПП «Голосіївський» у Голосіївському районі міста Києва, в тому числі:

- ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 723,69 га - за рахунок земель запасу природно-заповідного фонду (площею 709,90 га) та міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 13,79 га);

- ділянку № 2 площею 11,12 га, ділянку № НОМЕР_2 площею 1,08 га, ділянку № НОМЕР_3 площею 8,33 га, ділянку № НОМЕР_4 площею 8,99 га, ділянку № НОМЕР_5 площею 6,70 га, ділянку № НОМЕР_6 площею 11,24 га, ділянку № НОМЕР_7 площею 1,58 га - за рахунок земель запасу природно-заповідного фонду;

- ділянку № 9 загальною площею 1 115,45 га - за рахунок земель запасу природно-заповідного фонду (площею 1 108,77 га), міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 4,28 га), та земель запасу лісогосподарського призначення (площею 2,40 га).

Відповідно до пункту 4 вищезазначеного рішення, НПП «Голосіївський» у місячний термін необхідно звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельних ділянок в натурі (на місцевість) та виготовленню документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.

27 грудня 2016 року ДП «Центр державного земельного кадастру» подало до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві заяву про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 723,6941 га, яка розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський район.

30 грудня 2016 року державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на підставі заяви ДП «Центр державного земельного кадастру» від 27 грудня 2016 року № ЗВ-8000446262016 та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) внесені відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, площею 723, 6941 га, яка розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський район. Вид використання - для збереження та використання національних природних парків. Цільове призначення - (04.03) для збереження та використання національних природних парків. Категорія земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

На замовлення НПП «Голосіївський» ДП «Центр державного земельного кадастру» Київська обласна філія розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) НПП «Голосіївський», яка розташована у місті Києва, Голосіївському районі, кадастровий номер 8000000000:79:304:0007.

Із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 95941960, сформованого 31 серпня 2017 року, садовий будинок, літ. «А», загальною площею 12,3 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Підстава виникнення права власності: довідка, серія та номер 01/08/17/1, видана 01 серпня 2017 року, видавник ОК «СТД «Гайок-Мі», повідомлення, серія та номер: 6-К-1189, видане 21 вересня 2010 року, видавник: Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація; технічний паспорт, серія та номер: 675-17, виданий 04 серпня 2017 року, видавник - Київське міське бюро технічної інвентаризації.

На замовлення ОСОБА_1 Київським міським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Із листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 27 березня 2018 року встановлено, що документація із землеустрою щодо надання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 до регіонального фонду документації із землеустрою Головного управління Держгеокадастру у м. Києві розробником не передавалась.

Із Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-8000868822018, сформованого 21 грудня 2018 року, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 площею 723,6941 га, цільове призначення - (04.03) для збереження та використання національних природних парків, перебуває у комунальній власності.

Листом ДП «Центр державного земельного кадастру» Київська обласна філія від 17 січня 2019 року повідомлено, що документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 передано до ГУ Держгеокадастру у м. Києві через Центр надання адміністративних послуг Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві.

Із висновку № 61-20, складеного 24 червня 2020 року фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_3 , встановлено, що обстежувана земельна ділянка (на якій розташований садовий будинок позивача) цілком знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, цільове призначення, згідно з відомостям Державного земельного кадастру: «04.03 Для збереження та використання національних природних парків». Земельна ділянка №8000000000:79:304:0007 знаходиться у власності територіальної громади в особі Київської міської ради, надана на праві постійного користування НПП «Голосіївський».

Із листа Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради від 06 вересня 2022 року встановлено, що ОК «СДТ «Гайок-МІ» у 2012 році звертався із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,5647 га, для ведення садівництва на АДРЕСА_2 .

За результатами розгляду вищевказаного клопотання Київська міська рада рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кооперативу за поданням Департаменту не приймала.

Із висновку експерта № 100/10.20/2023, складеного 08 грудня 2023 року за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у справі № 752/14352/21, встановлено, що надана на дослідження копія документації із землеустрою: Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) НПП «Голосіївський» код - 04.03 - для збереження та використання національних природних парків, яка розташована у місті Києві Голосіївського району, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:304:0007, розроблена Київською обласною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» у 2016 році, та її затвердження не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим документам з питань землеустрою та землекористування. Причини невідповідності наведені в дослідницькій частині цього висновку.

У межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, яка надана у користування НПП «Голосіївський», знаходиться територія ОК «СТД «Гайок-МІ», на якій розташовано об`єкти нерухомості: садові будинки, права щодо яких не встановлено. На території ОК «СТД «Гайок-МІ» розташований об`єкт нерухомого майна - садовий будинок, право власності на який зареєстровано за позивачем.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- суд не дослідив зібрані у справі докази, встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Почерняк І. С. не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 стверджував, що є власником садового будинку, який розташований на земельній ділянці, яка включена до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, що передана у власність Київської міської ради та знаходиться у користуванні НПП «Голосіївський». Позивач вважав, що державна реєстрація права власності та користування на вказану земельну ділянку за відповідачами порушує його право на отримання земельної ділянки під садовим будинком у власність чи користування.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Особа, яка звертається до суду з позовом, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У преамбулі Закону України «Про природно-заповідний фонд України» вказано, що цей Закон визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів. Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Частиною п`ятою статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України.

Статтею 79-1 ЗК України визначено порядок формування земельних ділянок для державної реєстрації земельної ділянки, у визначеному законом порядку.

Статтею першою Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з пунктом 1 частини першої Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судами попередніх інстанцій установлено:

- НПП «Голосіївський» створений Указом Президента України від 27 серпня 2007 року, на виконання якого рішенням Київської міської ради від 26 січня 2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок НПП «Голосіївський»;

- 30 грудня 2016 року внесені відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:79:304:0007, площею 723, 6941 га, яка розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район. Вид використання - для збереження та використання національних природних парків. Цільове призначення - (04.03) для збереження та використання національних природних парків. Категорія земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

- 31 серпня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис № 95941960 про реєстрацію права власності: садовий будинок, літ. «А», загальною площею 12,3 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_1 ; підстава виникнення права власності: довідка, серія та номер 01/08/17/1, видана 01 серпня 2017 року, видавник - ОК «СТД «Гайок-Мі», повідомлення, серія та номер: 6-К-1189, видане 21 вересня 2010 року, видавник: Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація; технічний паспорт, серія та номер: 675-17, виданий 04 серпня 2017 року, видавник - Київське міське бюро технічної інвентаризації;

- у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, яка передана у користування НПП «Голосіївський», знаходиться територія ОК «СТД «Гайок-МІ», на якій розташовано об`єкти нерухомості: садові будинки, права щодо яких не встановлено. На території ОК «СТД «Гайок-МІ» розташований об`єкт нерухомого майна - садовий будинок, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 31 серпня 2017 року;

- відсутні будь-які рішення про передачу у користування чи в оренду земельної ділянки для будівництва садового будинку позивачу чи ОК «СТД «Гайок-МІ».

Встановлено, під час розгляду справи ОСОБА_1 не надав доказів того, що станом на 30 грудня 2016 року (дата реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:304:0007, площа 723, 6941 га, яка розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський район) у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 знаходилось зареєстроване у встановленому законодавством порядку належне йому нерухоме майно, як не надав доказів і того, що йому передано у користування земельну ділянку для обслуговування та будівництва житлового будинку або що земельна ділянка виділялась садовому товариству у користування чи власність.

Порушення прав позивача державною реєстрацією земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, яка розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський район, судами попередніх інстанцій не встановлено.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див. постанову Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22)).

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позов не підлягає задоволенню з підстав недоведеності позивачем належними та допустимими доказами порушення відповідачами його прав, що є його процесуальним обов`язком у розумінні статей 12, 81 ЦПК України.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. постанову Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій частини першої статті 13 ЦПК України спростовуються висновками, викладеним в цій постанові.

Посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Почерняк І. С. як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 провадження № 12-234гс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23) та у постановах Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 820/3183/16 (провадження № К/9901/13449/18, К/9901/13447/18), від 31 липня 2018 року у справі № 813/6426/14 (провадження № К/9901/4644/18, К/9901/4646/18), від 06 березня 2019 року у справі № 814/2645/15 (провадження № К/9901/12518/18), від 15 травня 2019 року у справі № 813/6423/14 (провадження № К/9901/13438/18), від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 (провадження № К/9901/5732/19), від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 (провадження № 61-475св22), колегія суддів не приймає до уваги, оскільки висновки Верховного Суду у вказаних постановах, які в своїй більшості стосуються правильності застосування статті 376 ЦК України, не суперечать висновкам, викладеним вище у цій постанові щодо недоведеності позивачем належними та допустимими доказами порушення відповідачами його прав власника.

Суди попередніх інстанцій виконали вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідили і оцінили докази та встановили обставини у справі, правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин.

Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Почерняк Ірини Сергіївни залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник

Ю. В. Черняк