Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №127/16972/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16972/25

Провадження №1-кп/127/617/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

представник ювенальної превенції ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , уродженця селища Дашківці, Літинського району, Вінницької області, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працевлаштованого, з середньою освітою, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025020010000576 від 01.04.2025, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 29.03.2025 близько о 20 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Вінниця, 1-й провулок Хмельницького шосе, будинок 20, біля труб тепломереж, використовуючи малозначний привід, розпочав словесний конфлікт із групою неповнолітніх осіб, серед яких знаходився раніше йому не знайомий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В ході конфлікту, ОСОБА_5 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в очевидному для оточуючих ігноруванні елементарних правил і норм поведінки, моралі, добропорядності, нормального спілкування людей, явно і безсумнівно показуючи свою зневагу до неповнолітнього, з метою самоутвердитися за рахунок приниження останнього та показати свою хвацькість, використовуючи надуманий і нікчемний привід, безпідставно умисно наніс руками та ногами декілька ударів в ділянку обличчя та голови ОСОБА_8 .

Після чого, ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, демонструючи протиправну вседозволеність, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взявши до рук заздалегідь заготовлений предмет - розкладний ніж, з метою самоутвердитись в очах сторонніх осіб, що на той момент перебували поблизу, діючи із особливою зухвалістю, лівою рукою взяв пасма волосся ОСОБА_8 та правою рукою за допомогою ножа почав примусово зрізати волосся останнього, при цьому висловлював в його сторону нецензурну лайку та погрози фізичної розправи.

В подальшому, припинивши свої протиправні дії, ОСОБА_5 з місця події зник.

Внаслідок своїх умисних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 , відповідно висновку судово - медичної експертизи тілесні ушкодження: «Закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку, лінійний перелом луски (зовнішньої пластинки) лобної кістки справа. Перелом кісток носа без зміщення. Забій лівого плечового суглобу». Вказані ушкодження ОСОБА_8 не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння та належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки перелом луски (зовнішньої пластинки) лобної кістки справа спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я.

Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи у ОСОБА_8 виявлений психічний розлад у вигляді порушення адаптації (F43.2), який виник внаслідок скоєних проти нього протиправних дій.

Крім того, ОСОБА_5 29.03.2025, приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , поблизу труб тепломереж використовуючи малозначний привід, розпочав словесний конфлікт із групою неповнолітніх осіб, серед яких знаходився раніше йому не знайомий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В ході зазначеного конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння останньому тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, з метою заподіяння невизначеної шкоди здоров?ю ОСОБА_8 , ОСОБА_5 усвідомлюючи можливість заподіяння тяжкої шкоди здоров?ю потерпілого і свідомо припускаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_8 та умисно наніс останньому три удари долонею правої руки в скроневу ділянку голови з лівого боку, два удари долонею лівої руки в скроневу ділянку голови з правого боку, два удари кулаком правої руки в скроневу ділянку голови з лівого боку, один удар коліном правої ноги в ділянку носу, три удари кулаком правої руки в потиличну ділянку голови з лівого боку, один удар кулаком в лобну ділянку голови, один удар кулаком в ділянку лівого плечового суглобу та один удар ліктем правої руки в ділянку грудного відділу спини.

Внаслідок зазначених дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 відповідно до висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження: «Закрита черепно - мозкова травма - забій головного мозку, лінійний перелом луски (зовнішньої пластинки) лобної кістки справа. Перелом кісток носа без зміщення. Забій лівого плечового суглобу». Вказані ушкодження ОСОБА_8 не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння, належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки перелом луски (зовнішньої пластинки) лобної кістки справа спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, суду пояснив, що раніше з потерпілим знайомий не був, зустрів його на Електромережі біля труб, де зазвичай збирається молодь. Він до нього підійшов та запитав чи є сигарети, ОСОБА_8 відповів, що ні. Через деякий час, він знову до нього підійшов з друзями та бажаючи самоствердитись, почав виражатись в його сторону нецензурною лайкою, бити та відрізав ножом потерпілому пасма волосся. Після чого наніс ще декілька ударів та покинув місце події. Зазначив, що наносив удари руками та один раз ногою, в загальному наніс 7-8 ударів. Також, зазначив, що про вчинене шкодує, у вчиненому щиро розкаюється, просив суд суворо його не карати та дати шанс довести своє виправлення.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду повідомив, що з обвинуваченим він особисто не знайомий. Щодо обставин справи зазначив, що 29.03.2025 з 18:00 год до 19:30 год він сидів з подругою на Електромережі. До них підійшло троє незнайомих йому людей, до яких пізніше приєднався ОСОБА_5 . Останній підійшов і запитав у нього чи є закурити, йому сказали, що ні, після чого він почав висловлювати невдоволення щодо його зовнішнього вигляду та у них виникла суперечка через його татуювання. Через 40 хвилин до них знову підійшов ОСОБА_5 зі своїми знайомими та почали його ображати, виражатись нецензурною лайкою та погрожувати, а саме казав, що відріже волосся. Після чого, обвинувачений попросив, щоб принесли ніж, тому він спробував піти, але ОСОБА_5 його затримав. Коли принесли ніж, обвинувачений попросив одну з дівчат, щоб знімала це на відео, та намагався відрізати йому волосся. Він попросив, щоб ОСОБА_5 поставив ніж, що він і зробив, та відразу почав наносити йому серію ударів в різні ділянки тіла. Тому люди які стояли біля них, почали казати, щоб він дав відрізати волосся або обвинувачений його в`є, у зв`язку з чим, він дав йому відрізати собі волосся. Після чого, він із своїми знайомими пішли.

Окрім, визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень його вина доводиться також дослідженими в судовому засіданнями доказами, а саме:

- даними висновку судово-психіатричної експертизи №403 від 22.05.2025, відповідно до якого: 1. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_5 не страждав на психічне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. 2. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_5 за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 3. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_5 за своїм психічним станом повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 4. В теперішній час ОСОБА_5 на психічні розлади не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. 5. У теперішній час, за своїм психічним станом, ОСОБА_5 здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. 6. ОСОБА_5 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру (т.1 а.с. 235-239).

- даними протоколу огляду документу від 02.04.2025 та додаток до нього, а саме відеозапису із мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_5 , який був поміщений на оптичний носій. Запустивши даний диск, встановлено що на ньому міститься один відеозапис. Далі натиснувши двічі лівою кнопкою миші на файл «VІОЕО1» відкривається плеєр «VLC media player» бачимо, що на даному відео зображено хлопця, який одягнений у чорний одяг, на обличчі шарф синьо-жовто-білого кольору з написом «Динамо Київ». Даний хлопець каже: «Щас буде прикол, давай ножик сюда». Далі на відео до хлопця в шарфі підходить невідомий хлопець та передає йому предмет, зовні схожий на ніж та підходить до хлопця та іншого хлопця із чорним довгим волоссям, тримаючи у правій руці ніж. Далі хлопець у шарфі намагається за допомогою ножа відрізати частину волосся у хлопця, однак останній пручається. Побачивши супротив, хлопець у шарфі починає словесно ображати та наносить близько 20 ударів руками, коліном та ліктем по голові ногам та тулубу хлопця з темним волоссям та останній перестає пручатися. Дали хлопцем із шарфом тримаючи лівою рукою за волосся та у правій руці ніж відрізає частину волосся та словесно вихваляється, що це трофей та забирає частину волосся. На даному огляд відеозапису завершено (т.1 а.с. 242-243).

Також судом було досліджено:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025020010000576 від 01.04.2025 (т.1 а.с. 200, 201-202);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.04.2025 з додатками (т.1 а.с. 203-212);

- постанова про визнання предмету речовим доказом та встановлення його місце знаходження чи перебування від 01.04.2025, 02.04.2025 (т.1 а.с. 214-215, 223-224, 227-228, 241);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про арешт майна від 09.04.2025, 04.04.2025, 07.04.2025 (т.1 а.с. 216-217, 225-226, 229-230);

- акт обстеження умов проживання від 31.03.2025 (т.1 а.с.220);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про застосування запобіжного заходу від 03.04.2025 (т.1 а.с. 231-233).

Крім того, судом було досліджено диск з відеозаписом проведених в ході досудового розслідування слідчих дій, результати проведення яких повністю збігаються з відомостями зазначеними у відповідному протоколі.

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази, які «поза розумним сумнівом» вказують на доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, доводиться показаннями обвинуваченого, який визнав свою вину та узгоджуються з ретельно та детально дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема даними протоколу огляду документу від 02.04.2025 на даному відеозаписі зображено хлопця, який одягнений у чорний одяг, на обличчі шарф синьо-жовто-білого кольору з написом «Динамо Київ». Далі хлопець у шарфі намагається за допомогою ножа відрізати частину волосся у хлопця, однак останній пручається. Побачивши супротив, хлопець у шарфі починає словесно ображати та наносить близько 20 ударів руками, коліном та ліктем по голові ногам та тулубу хлопця з темним волоссям та останній перестає пручатися. Далі хлопець із шарфом ножем відрізає частину волосся та словесно вихваляється, що це трофей та забирає частину волосся.

Єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто наявність у діях обвинуваченого усіх юридичних ознак злочину.

Безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за ст. 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Зі змісту ст. 296 КК України та судової практики Верховного Суду (постанова Великої Палати від 03 липня 2019 року провадження №288/1158/16-к, №13-28кс19), вбачається, що кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється в людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього кримінального правопорушення у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.

Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

Відтак, ОСОБА_5 грубо порушуючи громадський порядок з метою самоутвердитися за рахунок приниження останнього та показати свою хвацькість, використовуючи надуманий і нікчемний привід, безпідставно умисно наніс руками та ногами декілька ударів в ділянку обличчя та голови ОСОБА_8 . Після чого, взявши до рук заздалегідь заготовлений предмет - розкладний ніж, з метою самоутвердитись в очах сторонніх осіб, що на той момент перебували поблизу, діючи із особливою зухвалістю, лівою рукою взяв пасма волосся ОСОБА_8 та правою рукою за допомогою ножа почав примусово зрізати волосся останнього, при цьому висловлював в його сторону нецензурну лайку та погрози фізичної розправи.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених судом доказів доводять наявність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що під час вчинення ОСОБА_5 хуліганських дій потерпілому ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Пунктом 13 Постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006, передбачено, що при вирішенні питання про кваліфікацію дій винних осіб, які під час грубого порушення громадського порядку з мотиву явної неповаги до суспільства вчинили й інші злочини, передбачені різними статтями Особливої частини КК (2341-14), судам належить виходити з положень ст. 33 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 33 КК України, сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються кримінальні правопорушення, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом. При сукупності кримінальних правопорушень кожне з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 122 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ч. 1 ст. 122 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

З об`єктивної сторони злочин характеризується: 1) дією або бездіяльністю, спрямованими на заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження; 2) наслідком у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком.

Об`єктивна сторона в даному випадку виразилася в суспільно небезпечному протиправному діянні обвинуваченого ОСОБА_5 , який підійшов до потерпілого ОСОБА_8 та умисно наніс останньому три удари долонею правої руки в скроневу ділянку голови з лівого боку, два удари долонею лівої руки в скроневу ділянку голови з правого боку, два удари кулаком правої руки в скроневу ділянку голови з лівого боку, один удар коліном правої ноги в ділянку носу, три удари кулаком правої руки в потиличну ділянку голови з лівого боку, один удар кулаком в лобну ділянку голови, один удар кулаком в ділянку лівого плечового суглобу та один удар ліктем правої руки в ділянку грудного відділу спини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України доведена повністю.

Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати:

- за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, якщо воно вчинене із застуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень;

- за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При вирішенні питання щодо обрання покарання, суд керується роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» в якому зазначено, що при призначенні покарання за хуліганство суди зобов`язані в кожному конкретному випадку і стосовно кожного підсудного неухильно додержувати вимог ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Зокрема, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т.1 а.с. 213), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с. 221-222), згідно акту обстеження умов проживання від 31.03.2025 ОСОБА_5 створено належні умови для проживання (т.1 а.с. 220), відповідно до характеристики з служби у справах дітей Якушинецької сільської ради, за період перебування на первинному обліку, як дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_5 характеризуються з негативного боку, неодноразово надходили скарги та звернення щодо девіантної поведінки (т.1 а.с. 240).

Згідно досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення чи обмеження волі на певний строк, ризик повторного вчинення кримінального правопорушення середній. Також, зазначено, що у разі, звільнення від відбування покарання з випробуванням слід покласти обов`язки передбачені п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України (т.1 а.с. 173-178).

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, раніше не судимий, на обліку в службі у справах дітей Вінницької міської ради не перебуває, з врахуванням особливостей кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, передбачені Розділом ХV КК України, суд приходить до висновку, що покарання достатнє для перевиховання та виправлення ОСОБА_5 , а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України та ч. 1 ст. 122 КК України, визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше не судимий, його щире каяття, має статус дитини, яка позбавлена батьківського піклування, вчинив кримінальні правопорушення будучи неповнолітнім, висновок органу з питань пробації про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення чи обмеження волі на певний строк, наявність пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_5 можливе без відбування покарання та про можливість звільнення його на підставі ст. 75, ст. 104 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.

Початок іспитового строку ОСОБА_5 рахувати з дати ухвалення вироку.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту затримання до звільнення з під варти.

Також, суд зважає на те, що обвинувачений перебував під цілодобовим домашнім арештом, тому відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України даний період підлягає зарахуванню у строк відбування покарання із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судової експертизи (т.1 а.с. 234), оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази в кримінальному провадженні.

Крім того, представником потерпілого ОСОБА_9 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_8 , було заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди у розмірі п`ятдесяти тисяч гривень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як передбачено ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також, суд приймає до уваги постанову пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», а саме п. 9 з якого вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди цивільному позивачу, у відповідності до ст. 23 ЦК України, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, умисну форму вини обвинуваченого, глибину душевних страждань потерпілого, які пов`язанні з завданням тілесних ушкоджень, визнання обвинуваченим заявленого позову, тому вважає, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 63, 65-67, 75, 76, 102, 104, 122, 296 КК України, ст. ст. 100, 174, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 296 КК України - у виді трьох років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 122 КК України - у виді двох років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна посткримінального мислення».

Початок іспитового строку ОСОБА_5 рахувати з дати ухвалення вироку, тобто з 18.05.2026.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 01.04.2025 по 03.04.2025.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання період перебування під цілодобовим домашнім арештом з 04.04.2025 по 01.06.2025, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави Україна процесуальні витрати в сумі 1782,80 грн. у відшкодування вартості проведення експертизи.

Цивільний позов ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , 50 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Арешт накладений на майно ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області №127/10402/25 від 07.04.2025, 127/10403/25 від 04.04.2025, 127/10406/25 від 09.04.2025, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні №12025020010000576, а саме:

- фрагменти волосся чорного кольору, які поміщені до паперового конверту НПУ, фрагмент тканини з речовиною бурого кольору, який поміщено до паперового конверту НПУ, фрагменти волосся чорного кольору, які поміщені до паперового конверту НПУ, фрагменти волосся чорного кольору, металевий ніж з дерев`яними накладками на руків`ї, у матерчатому чохлі чорного кольору з написом «GRANDWAG», який вилучено та поміщено до спеціального пакета НПУ PSP 1455444, після набрання вироком законної сили - знищити;

- мобільний телефон марки «POCO M6» з IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім картою мобільного оператора «Lificell» з абонентським номером НОМЕР_4 , з сім картою мобільного оператора «Vodafon» з абонентським номером НОМЕР_5 , із пошкодженим захисним склом та чохлом прозорого кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ PSP 1207417 - після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_5 ;

- диск DVD-R з відеозаписом подій хуліганства, після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: