Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №145/1298/25 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 17 травня 2026 р.

Справа: №145/1298/25

Суддя: Патраманський І. І.

Справа № 145/1298/25

Провадження №2/145/112/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства "Універсал Банк", місцезнаходження: вулиця Оленівська, буд. 23, місто Київ, ЄДРПОУ 21133352

від імені та в інтересах якого діє представник - Мєшнік Костянтин Ігорович,

до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

від імені та в інтересах якої діє представник - ОСОБА_2 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2025 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank. "Monobank" - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

02.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до позивача із анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у Мобільному додатку.

Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію Банку та погоджується з тим, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.

Банк свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 43800,00 грн, що зазначено у Довідці про розмір встановленого Кредитного ліміту.

Після підписання Заяви Відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів. Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, відповідач не дотримується даних умов, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених Умовами та Правилами, а також Тарифами.

У зв`язку із порушенням умов Договору про надання банківських послуг від 02.11.2021 зі сторони позичальника, перед АТ "Універсал Банк" у позичальника виникла заборгованість у розмірі 48408,73 грн, яка складається із: загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 48408,73 грн.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Згідно з поданим 30.09.2025 представником відповідача Пеньшіною С.О. відзивом, відповідач визнає позовні вимоги в частині наявності основної суми заборгованості. Водночас звертає увагу на виняткові обставини, які призвели до порушення умов договору. Погіршення фінансового стану відповідача та виникнення заборгованості безпосередньо пов`язане з обставинами непереборної сили, а саме – введенням воєнного стану в Україні. Загальна економічна нестабільність, втрата роботи та суттєве зниження рівня доходів населення є загальновідомими фактами. Ці обставини об`єктивно унеможливили для відповідача своєчасне та повне виконання кредитних зобов`язань. Відповідач ОСОБА_1 втратила роботу з жовтня 2024 року і до теперішнього часу є непрацевлаштованою, бажає врегулювати спір мирним шляхом та укласти мирову угоду на умовах реструктуризації заборгованості. Просить прийняти до уваги визнання відповідачем позову та наведені документально підтверджені докази скрутного матеріального становища, сприяти сторонам у мирному врегулюванні спору та надати додатковий строк для узгодження з позивачем умов мирової угоди на підставі пропозицій, викладених у цьому відзиві.

Відповідно до відповіді на відзив, представник позивача зазначив, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги в частині наявності повної суми заборгованості та просить застосувати графік погашення заборгованості. Згідно ст. 17 Закону України “Про споживче кредитування” кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту. Договору між позивачем та відповідачем про реструктуризацію (розстрочку) боргу не укладено та не затверджено мирову угоду, тому просить задовольнити позовні вимоги за позовом АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” про стягнення заборгованості з ОСОБА_1

13.04.2026 до суду надійшла заява представника позивача Мєшніка К.І. про зменшення позовних вимог, згідно якої станом на 10.04.2026 заборгованість відповідача складає 46108.73 грн. Банк врахував поповнення карткового рахунку, які були проведені відповідачем на суму 2300.00 грн після моменту подачі позову до суду. Просить зменшити суму позовних вимог з 48408,73 грн до 46108,73 грн та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" заборгованість за Договором про надання банківських послуг “Monobank” від 02.11.2021 у розмірі 46108,73 грн станом на 10.04.2026, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 46108,73 грн, а також судові витрати у розмірі 3 028.00 грн.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 16.04.2026 вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду разом з первісним позовом, визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідачка та її представник відзиву на зазначену заяву про зменшення розміру позовних вимог до суду не подали. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.

02.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг про відкриття поточного рахунку рахунку в АТ "Універсал Банк" у гривні на її ім`я НОМЕР_2 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с.16).

Пройшовши реєстрацію та надавши пакет документів, відповідач підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank і UnivегsаlВаnк, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.uа/tегms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.uа/ratеs, складають Договір про надання банківських послуг (далі-Договір).

Підписавши Анкету-заяву, клієнт ознайомився та погодився, з наступним: що невід`ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» (далі - запевнення клієнта), з підписанням якого «Дата підписання» в Мобільному додатку Договір набуває чинність (п. 5. Анкети-заяви). п. 1 запевнення відповідач підтвердив про отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватися відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладання договору; зобов`язався виконувати умови договору; що інформація надана йому шляхом її розміщення у договорі та офіційному сайті банку.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 43800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_3 , що стверджується довідкою про наявність рахунку від 04.06.2025 (а.с.21), довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 04.06.2025 (а.с.22).

У зв`язку з порушенням умов договору про надання банківських послуг від 02.11.2021 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 48408,73 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 48408,73 грн, що підтверджено відповідним розрахунком заборгованості (а.с. 8-11).

Станом на 10.04.2026 заборгованість відповідача складає 46108,73 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 46108,73 грн, оскільки 06.01.2026 відповідачкою проведено поповнення карткового рахунку на суму 2300.00 грн, що стверджується довідкою АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" про рух коштів по картці від 08.01.2026 (а.с. 86 зворот).

Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 77, 80 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказуванн я. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до положень ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно ст. 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності) тощо.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини, зокрема, між ними укладено договір про надання банківських послуг. На виконання укладеного договору позивачем відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на банківську карту, яким відповідач скористався. Отже, позивачем доведено факт укладання кредитного договору належними і допустимими доказами, які у своїй сукупності є достатніми для встановлення того, що кредитний договір є укладеним.

Зазначене підтверджується письмовими доказами: анкетою-заявою відповідача ОСОБА_1 до договору про надання банківських послуг (а.с.16); умовами та правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (а.с.23-29), паспортом споживчого кредиту (а.с.32-34).

Порушення відповідачем умов договору щодо належного і своєчасного повернення кредиту (його складових) та розмір заборгованості за кредитним договором стверджується розрахунком заборгованості, довідкою про рух коштів по картці, відповідно до яких заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.04.2026 складає 46108,73 грн (а.с. 8-11, 86 зворот).

Суд погоджується із розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем, оскільки він проведений відповідно до умов кредитного договору в межах строку кредитування.

Дослідивши матеріали цивільної справи, встановивши фактичні обставини, застосувавши до визначених правовідносин норми матеріального і процесуального права, враховуючи, що відповідачка визнає факт укладення кредитного договору та розмір заявленої позивачем заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, тобто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 02.11.2021 у розмірі 46108,73 грн.

Розподіл процесуальних витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачу належить повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а іншу частину судового збору в розмірі 50% слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 02.11.2021 в розмірі 46108 (сорок шість тисяч сто вісім) гривень 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Повернути з державного бюджету Акціонерному товариству «Універсал Банк» 50% сплаченого ним судового збору (платіжне доручення № 41656984858 від 15 серпня 2025 року), що становить 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 18 травня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, адреса: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Патраманський І. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua