Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №904/1160/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026м. ДніпроСправа № 904/1160/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" м. Павлоград

про стягнення штрафу у розмірі 57120грн

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" з позовом про стягнення штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу в розмірі 57120грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем обов`язку зі сплати штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення за неправильно зазначену у накладній масу вантажу; положення статті 118 Статуту залізниць України.

Позивач вказав, що на підставі заявки вантажоодержувача від 20.04.2025 №10 після прибуття вагону №50050095 на станцію призначення Кривий Ріг Головний вантаж було переважений на справних статистичних 150тн вагах заводський номер №10021 вантажоодержувача (ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"), повірених 24.03.2025 ДП "Кривбасстандартметрологія". За результатами переважування встановлена невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №50050095, зазначеній у залізничній накладній. Згідно з відомостями, вказаними у залізничній накладній №45460719, тара вагона становить 23300кг, нетто - 66150кг. При зважуванні встановлено, що тара дорівнює 23300кг, брутто - 88100кг, нетто - 64800кг. Таким чином фактична маса менше на 1350кг, зазначеній у залізничній накладній. Ці обставини були зазначені у комерційному акті ф.ГУ-22 від 20.04.2025 №467004/63, підписаному представником вантажоодержувача за довіреністю від 11.03.2025 №14-134юр.

Позивач зазначив, що з урахуванням розміру провізної плати 11424грн, штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажу дорівнює 57120грн (11424грн х 5).

Також позивач просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, задовольнив клопотання позивача та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами справи.

Суд запропонував відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Суд роз`яснив відповідачу, що відповідно до ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, він має право надати заяву з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в строк протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 11.03.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 11.03.2026 о 14:21.

З огляду на положення пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 11.03.2026 вважається врученою позивачу 11.03.2026. Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву є 26.03.2026 включно.

На адресу суду 27.03.2026 надійшов сформований в системі "Електронний суд" відзив відповідача від 26.03.2026 про незгоду із заявленими вимогами.

Відповідач вказав, що позивачем не надав докази невідповідності фактичної маси вантажу відомостям, зазначеним у залізничній накладній №45460719. Комерційний акт ф.ГУ-22 від 20.04.2025 №467004/63 не є належним і допустимим доказом, оскільки цей акт оформлений з порушенням вимог пункту 10 Правил складання актів. Відсутні обов`язкові підписи начальника вантажного району та працівника станції, який особисто здійснював перевірку. Підписання комерційного акта іншими працівниками залізниці замість зазначеної посадової особи не допускається.

Відповідач звернув увагу, що комерційний акт ф.ГУ-22 від 20.04.2025 №467004/63 складений на станції Кривий Ріг - Головний та підписаний комерційними агентами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідач послався на пункт 2.2. наказу начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 №70/ДС та зазначив, що комерційні агенти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписують комерційні акти, які складаються на станції Східно-Сортувальна. Тому на всіх інших станціях підписувати комерційні акти повинен начальник вантажного району.

Відповідач вказав, що згідно з розділом "Д" комерційний акт ф.ГУ-22 від 20.04.2025 №467004/63 складено в присутності одного комерційного агенту ОСОБА_2 , інший комерційний агент ОСОБА_1 не була присутня. Комерційний агент ОСОБА_1 не мала право підписувати комерційний акт ф.ГУ-22 від 20.04.2025 №467004/63, оскільки її не можна віднести до працівника станції, який особисто здійснював перевірку.

Відповідач зазначив, що комерційний акт ф.ГУ-22 від 20.04.2025 №467004/63 підписаний зі сторони залізниці лише однією уповноваженою особою -начальником станції ОСОБА_3

Відповідач вказав, що ведення Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах передбачене Інструкцією з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц, що не пройшла державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України. Ця Інструкція є внутрішнім документом позивача. Тому посилання позивача на те, що записи від 20.04.2025 у книзі контрольних зважувань засвідчують розбіжностей у масі спірного вантажу, не потрібно приймати до уваги.

Також у відзиві відповідач зазначив про розгляд справи №904/1160/26 за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду 27.03.2026 надійшло сформоване в системі "Електронний суд" клопотання відповідача від 26.03.2026 про витребування у позивача доказів та розгляд справи №904/1160/26 за правилами загального позовного провадження.

Відповідач просив суд витребувати у позивача накази про прийняття на роботу та/або довідки з місця роботи ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та довіреність на вагаря ПП "Стіл Сервіс" ОСОБА_4.

В обґрунтування клопотання про витребування доказів відповідач послався на те, що комерційний акт ф.ГУ-22 від 20.04.2025 №467004/63 підписаний зі сторони залізниці начальником станції ОСОБА_3 та комерційними агентами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . На підтвердження їх повноважень позивач надав наказ начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 №70/ДС. Але позивач не надав докази того, що на момент складання комерційного акту (20.04.2025) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є працівниками залізниці. Комерційний акт ф.ГУ-22 від 20.04.2025 №467004/63 складений в присутності вагаря ПП "Стіл Сервіс" ОСОБА_4. Позивач не надав докази уповноваження цієї особи здійснювати зважування.

В обґрунтування клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відповідач послався на те, що справа №90471160/26 є складною та підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження, оскільки при розгляді справи повинні бути витребувані та дослідженні додаткові докази.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 суд залишив без розгляду клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

На адресу суду 02.04.2026 надійшла сформована в системі "Електронний суд" відповідь позивача від 14.04.2025 на відзив.

Позивач вказав, що комерційний акт підписаний уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів, тому є належним доказом у справі. Комерційний акт від 09.06.2025 №467004/142 підписаний трьома працівниками залізниці. По станції Кривий Ріг Головний посада начальника району (вантажного) на дату складання комерційного акту була вакантна. Це підтверджується листом від 25.02.2026 №145 служби кадрової та соціальної політики залізниці та листом від 06.02.2026 №125 начальника станції. На підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів. Наказом начальника станції залізничної Кривий Ріг -Головний ВП «Служба роботи станції» РФ «Придніпровська залізниця» від 16.05.2025 №70/ДС встановлений перелік працівників станції на право підписання комерційного акту.

Позивач стверджував про помилковість тверджень відповідача щодо належних підписантів комерційного акту (працівники залізниці, котрі брали участь при складенні цього акту).

Позивач пояснив, що у розділі «Д» комерційного акту викладені обставини щодо контрольного зважування вагону із зазначенням присутності осіб, які приймали участь. Комерційний акт не містить посилань на присутність осіб при складені. Перевірка маси проводилась безпосередньо в порядку ст. 52 Статуту залізниць України за заявкою вантажоодержувача. Тому в комерційному акті вказано про присутність представників вантажоодержувача, з наступним підписанням цього акту на підставі повноважень, визначених довіреністю №14-134юр. від 11.03.2025.

Позивач зазначив, що пункт 10 Правил складання актів та сам бланк комерційного акта, затверджений додатком 1 до пункту 1 Правил складання актів, передбачають лише один підпис представника одержувача. Тому в комерційних актах наявний підпис лише одного представника одержувача, який безпосередньо підписав комерційний акт, відповідно до повноважень, визначених довіреністю №14-134юр. від 11.03.2025. Залізниця не наділена повноваженнями визначати коло підписантів з боку клієнта або примушувати одержувача до залучення додаткових осіб для засвідчення акта.

Позивач не погодився із твердженням відповідача про те, що Книга зважувань не є належним доказом, з огляду на її внутрішній характер.

Позивач пояснив, що Інструкція з ведення станційної комерційної звітності, затверджена наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц, є невід`ємною частиною щодо забезпечення дотримання вимог Статуту залізниць України та Правил перевезень. Вона регламентує порядок оформлення перевезень, облік вантажів та багажу, забезпечення дотримання вимог Статуту залізниць України та Правил перевезень на станціях. ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (вантажовідправник) приєднаний АТ «Українська залізниця» до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Позивач зазначив, що чинне законодавство не містить обмежень використання внутрішньої документації підприємства в якості доказів, не встановлює пріоритету документів «суворої звітності» над іншими письмовими доказами. Книга зважувань є належним письмовим доказом. Відомості Книги є достатньою підставою підтвердження обставин, доки вони не спростовані більш переконливими доказами відповідача.

Позивач послався на статті 129 Статуту залізниць України та вказав, що факт невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у перевізному документі, повинен бути підтверджений комерційним актом.

Позивач також просив суд поновити строк на подання відповіді на відзив.

В обґрунтування позивач послався на пропуск строку (1день) з поважних причин робоче місце відповідального працівника розташоване у м. м. Запоріжжя, частина п`ятиденного строку припадає на суботу та неділю.

З огляду на наведені позивачем обставини пропуску на 1 день строку на подання відповіді на відзив та те, що частина п`ятиденного строку припадає на суботу та неділю, суд визнає поважними причини пропуску процесуального строку на подання відповіді на відзив та поновлює цей строк відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

На адресу суду 14.04.2026 надійшли сформовані в системі "Електронний суд" додаткові пояснення позивача від 14.04.2026.

Позивач вказав, що комерційний акт від 20.04.2025 №467004/63 підписаний трьома працівниками залізниці - заступник начальника станції ОСОБА_3 (право підписання визначено нормою п.10 Правил складання актів), агенти комерційні ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , (право визначено наказом від 16.05.2025 №70/ДС, та посадова інструкція агенту комерційного долучена до позовної заяви). Листи від 06.02.2026 №125 та №145 від 25.02.2026 засвідчують що посада начальника району (вантажного) станції Кривий Ріг-Головний була вакантною та з 01.07.2025 вилучена зі штатного розпису. Тобто на дату складання комерційного акту посада начальника району (вантажного) була вакантна.

Позивач пояснив, що станція Кривий Ріг-Головний має два місця роботи, територіально віддалені один від одного та знаходяться на різних станціях:

- перша зона роботи - це станція Кривий Ріг-Головний, до якої входять станція Кривий Ріг-Головний та вантажний район, що примикає до станції Кривий Ріг-Головний. Згідно з наказом начальника станції Кривий Ріг-Головний №70/ДС від 16.05.2025 усі комерційні акти, що складаються на території станції та вантажного району, підписуються начальником району(вантажного) або особою, яка його заміщає на час відсутності.

- друга зона роботи - це під`їзна колія ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», робочі місця працівників вантажного господарства, розташовані на станції Східна-Сортувальна. Станція Східно-Сортувальна з`єднана зі станцією Кривий Ріг-Головний перегоном, що обслуговується поїзним локомотивом, а подавання вагонів на під`їзну колію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», часто здійснюється не через станцію Кривий Ріг-Головний, а через станцію Новоблочна. Приймально-здавальні операції здійснюються безпосередньо на під`їзній колії після подавання. Коло обов`язків начальника вантажного району не розповсюджується на робочі місця, розташовані на під`їзній колії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Наказом начальника станції Кривий Ріг-Головний №70/ДС від 16.05.2025 визначені особи (агенти комерційні), які мають право підпису комерційних актів, що складаються на під`їзній колії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» замість начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

Позивач зазначив, що комерційний акт від 20.04.2025 №467004/63 складений на під`їзній колії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Перевірка маси проводилась за заявкою вантажоодержувача, присутність представників вантажоодержувача зазначена в комерційному акті, з наступним підписанням відповідно до повноважень, визначених довіреністю №14-134юр. від 11.03.2025. Представник Каплун О.О. є представником одержувача та має повноваження відповідно до довіреності №14-134юр. від 11.03.2025. Вагар ОСОБА_4 приймала участь у зважуванні разом з представником Каплун О.О. Це не заперечується Правилами, проте підписання комерційного акту здійснено Каплун О.О. відповідно до наданих повноважень. Пункт 10 Правил складання актів та сам бланк комерційного акта, затверджений додатком 1 до пункту 1 Правил складання актів, передбачають один підпис представника одержувача. Тому в комерційних актах наявний підпис лише одного представника одержувача, який безпосередньо й підписав комерційний акт. Залізниця не наділена повноваженнями визначати коло підписантів з боку клієнта або примушувати одержувача до залучення додаткових осіб для засвідчення акта.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд установив таке.

Відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 13.03.2020 №99-00178353/2020-001 Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - перевізник) засвідчило прийняття від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - замовник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 13.03.2020 №00178353/2020-001 (далі - договір).

Згідно з пунктами 1.1, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.10 договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору.

Пунктами 2.1, 2.3 договору передбачено, що замовник зобов`язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.4); відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.5).

Перевізник зобов`язаний, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (п. 2.3.2); складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів (п. 2.3.5).

Відповідно до пункту 7.3 договору строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки.

Згідно з п.12.1 договору договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.

Згідно з матеріалами справи у квітні 2025 року позивач прийняв від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до перевезення зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці вагони з вантажем «вугілля», у тому числі, вагон №50050095 відповідно до залізничної накладної №45460719.

Під час прибуття 20.04.2025 вагону №50050095 на станцію призначення Кривий Ріг Головний на підставі заявки вантажоодержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 20.04.2025 №10 проведено контрольне зважування вагону №50050095 на справних статистичних 150-ти тонних вагах заводський номер №10021 вантажоодержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», повіренних 24.03.2025 ДП «Кривбасстандартметрологія».

Під час контрольного зважування вагону №50050095 виявлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній №45460719 у графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" не відповідає масі вантажу, встановленій при проведенні контрольного зважування вантажу: за накладною - тара вагона 23300кг, нетто 66150кг; при зважуванні - брутто 88100кг, тара з документа 23300кг, нетто 64800кг. Різниця становить -1350кг.

Телеграмами від №540 від 20.04.2025, №541 від 20.04.2025, №551 від 21.04.2025 станція Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці повідомила станцію відправлення Ароматна Придніпровської залізниці про результати контрольного зважування.

На підставі статті 129 Статуту залізниць України та пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 №334, був складений комерційний акт №467004/63 від 20.04.2025, підписаний ДСЗМ ОСОБА_3 агентом комерційним ОСОБА_2., агентом комерційним ОСОБА_1., представником вантажоодержувача ТОВ «Сталь України» Каплун О.О.

Посилаючись на неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній №45460719 у вагоні №50050095, на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України позивач нарахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 57120грн із розрахунку: провізна плата 1 (один) вагон від станції Ароматна Придніпровської залізниці до станції Кривий Ріг Головний за відстань 264км - 11424грн х 5 = штраф 157120грн.

Згідно зі статтею 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

З огляду на матеріали справи, між сторонами укладений публічний договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 13.03.2020 №99-0178353/2020-001 шляхом направлення відповідачем заяви та акцептування її шляхом направлення повідомлення з боку позивача. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до статті 6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Залізнична накладна №45460719 оформлена у встановленому законом порядку та підтверджує виконання договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за №334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №862/5083.

Відповідно до ч.2 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 920 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1, 2 статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 2.3. Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

У графі 55 залізничної накладної №4540719 зазначено, що правильність внесених відомостей підтверджує представник відправника Троценко К.В. шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Відповідно до статті 37 Статуту та розділу V Правил оформлення перевізних документів під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

При оформленні залізничної накладної №45460719 у вагоні №50050095 відповідачем вказано масу вантажу 66150кг.

Згідно з пунктом 2.6. розділу ІІ Правил оформлення перевізних документів якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Статтею 52 Статуту передбачено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Статтею 24 Статуту передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із статтею 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Пунктом 2 Правил складання актів встановлено, що комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За змістом статей 64, 65 Господарського кодексу України (що був чинний на дату виникнення спірних відносин) передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

Так, пунктом 10 Правил складання актів передбачено право підсувати акти також працівником станції, який особисто здійснював перевірку, одержувачем, який брав участь у перевірці, та у разі необхідності до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені інші працівники залізниці.

На виконання пункту 10 Правил, комерційний акт був підписаний, ДСЗМ ОСОБА_3, агентом ком. ОСОБА_1 , агентом ком. ОСОБА_2 , пр-зд ТОВ "Сталь України" Каплун О.О.

Таким чином комерційний акт від 20.04.2025 №467004/63 підписаний належними особами у згідно з пунктом 10 Правил складання актів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17 щодо випадку відсутності в штаті структурного підрозділу залізниці посади начальника вантажного району та можливості уповноваження інших осіб на підписання комерційних актів в силу розпорядчого акту.

Відповідно до п. 22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Згідно з п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом №442 від 31.07.2012 Міністерства інфраструктури України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

ТОВ "ДТЕК Павлоградвугілля" визначило вагу вантажу у залізничній накладній №45460719 на вагонних вагах (150 т) заводський №1164.

Контрольне комісійне зважування позивачем здійснено на 150т вагонних вагах заводський номер №10021 вантажоодержувача (ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"), повірених 24.03.2025 ДП "Кривбасстандартметрологія".

Наведені вище обставини свідчать, що вантажовідправник визначив масу вантажу у вагоні тим самим способом (шляхом зважування на вагах), як і залізниця. Означений спосіб не передбачає вивантаження вугілля з вагону під час зважування.

Державна повірка вказаних ваг була здійснена 24.03.2025, відповідно, на дату проведення контрольного зважування ваги, якими воно здійснювалось, були справними та належним чином повіреними.

У матеріалах справи відсутні докази, що ставили б під сумнів достовірність показників зазначених засобів ваговимірювальної техніки.

З огляду на вищевикладене, позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №50050095 тій масі вантажу, що зазначена відправником (відповідачем) у накладній.

Відповідно до статті 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Чинне законодавство України пов`язує застосування до вантажовідправника наслідків, встановлених статтею 118 Статуту залізниць України, із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу.

За результатами проведеного залізницею 20.04.2025 контрольного зважування вагону №50050095 встановлено, що фактична маса менше на 1350кг, зазначеній у залізничній накладній. Різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізному документі є більшою, ніж 0,2% граничного розходження маси нетто, від маси зазначеної в перевізних документах (маса нетто 66150 х 0,2% = 132,3кг).

На підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України позивач нарахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 57120грн із розрахунку: провізна плата 1 (один) вагон від станції Ароматна Придніпровської залізниці до станції Кривий Ріг Головний за відстань 264км - 11424грн х 5 = штраф 57120грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог щодо стягнення штрафу урозмірі 57120грн за неправильне зазначення маси вантажу в залізничній накладній №45460719. Відповідачем не надано доказів сплати штрафу у розмірі 57120грн.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись нормами Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за №334, Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082, Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №862/5083, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 242, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу у розмірі 57120грн - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (ідентифікаційний код 00178353; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815; 03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40081237; 49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108) штраф у розмірі 57120грн та судовий збір в розмірі 2662грн40коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова