Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №912/15/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 м. Дніпро Справа № 912/15/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Андрейчука Л.В. (доповідач),

суддів: Віннікова С.В., Левшиної Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 (суддя Кузьміна Б.М.)

у справі № 912/15/26

за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, м. Кропивницький в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради, м. Кропивницький

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів", м. Чернівці

2. Олександрійського геріатричного пансіонату з спеціальним відділенням, Кіровоградська область, м. Олександрія

про визнання недійсною додаткової угоди, стягнення 47 808, 85 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Кіровоградської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» та Олександрійського геріатричного пансіонату з спеціальним відділенням, у якій прокурор просив визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 04.11.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 124-ЕП від 29.08.2024, укладену між Олександрійським геріатричним пансіонатом з спеціальним відділенням та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів», стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» на користь обласного бюджету Кіровоградської обласної ради безпідставно набуті грошові кошти у сумі 47 808, 85 грн, а також стягнути з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що за результатами проведення відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії між Олександрійським геріатричним пансіонатом з спеціальним відділенням та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» 29.08.2024 укладено договір № 124-ЕП про постачання електричної енергії споживачу, яким визначено обсяг закупівлі, ціну за одиницю товару та загальну вартість договору. У подальшому сторонами укладено додаткову угоду №1 від 04.11.2024, якою змінено істотні умови договору, зокрема збільшено ціну за одиницю електричної енергії та зменшено обсяг постачання товару.

Прокурор вказував, що додаткова угода № 1 укладена з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки відповідачами не було належним чином підтверджено факт коливання ціни електричної енергії на ринку, який би давав підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю. На думку прокурора, надана відповідачем довідка Чернівецької торгово-промислової палати не підтверджує належним чином динаміку зміни ціни товару за відповідний період, а укладення додаткової угоди призвело до збільшення ціни за одиницю товару понад межі, визначені пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Прокурор зазначив, що внаслідок укладення спірної додаткової угоди та здійснення розрахунків за підвищеною ціною Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» безпідставно отримано бюджетні кошти у сумі 47 808, 85 грн, які підлягають стягненню на користь обласного бюджету Кіровоградської обласної ради як наслідок недійсності правочину.

Прокурор також зазначив, що Олександрійський геріатричний пансіонат з спеціальним відділенням є комунальним закладом, який здійснює закупівлю товарів за рахунок бюджетних коштів, а Кіровоградська обласна рада є органом, уповноваженим здійснювати функції власника майна та контролю за ефективним і законним використанням коштів обласного бюджету, у зв`язку з чим саме інтереси держави та територіальної громади підлягають захисту у спірних правовідносинах. Прокурор вказував, що уповноваженим органом самостійно не вжито заходів щодо захисту порушених інтересів держави, що стало підставою для звернення прокурора до суду в порядку представництва інтересів держави.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі № 912/15/26 позовні вимоги керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, подані в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» та Олександрійського геріатричного пансіонату з спеціальним відділенням про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення безпідставно набутих грошових коштів задоволено повністю.

Суд визнав недійсною додаткову угоду № 1 від 04.11.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 124-ЕП від 29.08.2024, укладену між Олександрійським геріатричним пансіонатом з спеціальним відділенням та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів», а також стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» на користь обласного бюджету Кіровоградської обласної ради безпідставно набуті грошові кошти у сумі 47 808, 85 грн та судові витрати зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що укладення сторонами додаткової угоди № 1 від 04.11.2024 відбулося з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки зміна ціни за одиницю товару здійснена без належного документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку та призвела до збільшення ціни понад межі, встановлені пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Суд зазначив, що відповідно до умов договору зміна ціни за одиницю товару допускається виключно у разі належного підтвердження коливання ціни такого товару на ринку та за умови пропорційності такого збільшення. Разом з тим надана відповідачем довідка Чернівецької торгово-промислової палати, на думку суду, не є належним підтвердженням наявності коливання ціни електричної енергії у розумінні вимог законодавства про публічні закупівлі та умов укладеного сторонами договору.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що внаслідок укладення спірної додаткової угоди відповідачем-1 безпідставно отримано бюджетні кошти у сумі 47 808, 85 грн, які підлягають стягненню як наслідок недійсності правочину. З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі № 912/15/26, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що рішення суду є незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи.

На думку скаржника, суд дійшов помилкового висновку про неправомірність укладення додаткової угоди №1 від 04.11.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу №124-ЕП від 29.08.2024, оскільки не врахував умови самого договору, якими сторони погодили можливість зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, а також визначили порядок і документи, якими таке коливання може підтверджуватися.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» вказує, що Чернівецька торгово-промислова палата надала цінову довідку № 1483/1 від 31.10.2024, яка містить відомості про середньозважену ціну електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України станом на дату укладення договору та на дату ініціювання внесення змін до нього, а також відображає відсоткове коливання ціни в бік збільшення. У зв`язку з цим скаржник вважає, що така довідка є належним документальним підтвердженням коливання ціни товару на ринку.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» посилається на правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладені у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, та зазначає, що довідки, експертні висновки торгово-промислових палат можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, а тому суд безпідставно відхилив надану відповідачем цінову довідку як доказ правомірності зміни ціни.

Апелянт також зазначає, що справа № 920/19/24, на яку послався суд, є нерелевантною до спірних правовідносин, оскільки правовідносини у ній виникли до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тоді як спірний договір у цій справі укладено в період дії Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених зазначеною постановою.

На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів», суд неправильно застосував норми Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей здійснення публічних закупівель та положення цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, не врахував належним чином фактичні обставини укладення і виконання договору, а також дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» грошових коштів у сумі 47 808, 85 грн.

З огляду на викладене апелянт вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог прокурора слід відмовити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» зазначає, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі № 912/15/26 ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з`ясування обставин справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам та наявним у справі доказам. У зв`язку з цим апелянт вважає, що відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати не може бути належним підтвердженням коливання ціни електричної енергії на ринку та, відповідно, не може слугувати підставою для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.

На думку скаржника, такий висновок суперечить як умовам укладеного між сторонами договору, так і усталеній судовій практиці Верховного Суду. Апелянт наголошує, що пунктом 13.6.2 договору № 124-ЕП від 29.08.2024 сторони прямо погодили можливість зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, а пунктом 13.6.2.1 договору передбачили, що документальним підтвердженням такого коливання можуть бути, зокрема, експертні висновки та довідки торгово-промислових палат, сформовані на підставі інформації, розміщеної на офіційному вебсайті ДП «Оператор ринку».

Апелянт вказує, що чинне законодавство не містить вичерпного переліку органів або документів, які можуть підтверджувати коливання ціни товару на ринку, а тому сторони договору мають право самостійно визначити порядок та способи документального підтвердження таких обставин при укладенні договору про закупівлю. У зв`язку з цим, на думку скаржника, надана Чернівецькою торгово-промисловою палатою цінова довідка № 1483/1 від 31.10.2024 є належним та допустимим доказом наявності коливання ціни електричної енергії.

Скаржник зазначає, що вказана довідка містить інформацію щодо середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України станом на дату укладення договору та станом на дату звернення із пропозицією про внесення змін до договору, а також містить відомості про відсоток коливання ціни у бік збільшення. На переконання апелянта, зазначена довідка відображає динаміку зміни ціни електричної енергії на ринку та підтверджує факт її зростання у відповідний період.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» посилається на правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, відповідно до яких довідки, експертні висновки торгово-промислових палат та інші аналогічні документи можуть використовуватися як доказ коливання ціни товару на ринку та підлягають оцінці судом за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Також апелянт зазначає, що Верховний Суд у постановах від 29.03.2019 у справі № 826/6926/17, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 05.07.2021 у справі № 826/11063/17, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19 та від 21.08.2024 у справі № 440/11406/23 неодноразово висловлював правову позицію, відповідно до якої довідка торгово-промислової палати про коливання ціни товару на ринку може бути достатнім доказом для обґрунтування внесення змін до договору закупівлі за умови, якщо така довідка містить інформацію щодо зміни ціни товару та динаміки її руху.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» наголошує, що суд фактично проігнорував зазначені правові висновки Верховного Суду та безпідставно відхилив надані відповідачем докази, не надавши їм належної оцінки у сукупності з іншими матеріалами справи.

Крім того, скаржник зазначає, що суд неправильно застосував висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24, оскільки правовідносини у зазначеній справі виникли до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель на період дії воєнного стану, тоді як спірний договір у цій справі укладений вже під час дії зазначених Особливостей. У зв`язку з цим апелянт вважає, що суд безпідставно застосував до спірних правовідносин правові висновки, сформульовані за інших нормативно-правових умов регулювання.

Апелянт також зазначає, що судом не враховано положення пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178, якими прямо передбачено можливість зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови належного документального підтвердження такого коливання та пропорційності зміни ціни.

Скаржник вважає, що зміна ціни за одиницю товару у спірних правовідносинах була здійснена саме у порядку та на умовах, передбачених законодавством і договором, а тому відсутні правові підстави для визнання додаткової угоди № 1 недійсною.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» звертає увагу суду на те, що електрична енергія за договором була фактично поставлена споживачу у повному обсязі, прийнята останнім без зауважень та оплачена на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі електричної енергії, що, на думку скаржника, свідчить про належне виконання сторонами своїх договірних зобов`язань та відсутність порушення прав чи інтересів держави.

Апелянт також зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» безпідставно набутих грошових коштів у сумі 47 808, 85 грн, оскільки спірні кошти були сплачені за фактично поставлений товар — електричну енергію, яка була спожита відповідачем-2 у процесі його господарської діяльності.

Також скаржник наголошує, що суд фактично не врахував принцип свободи договору та погоджену сторонами процедуру зміни ціни за одиницю товару, яка була передбачена безпосередньо умовами договору та відповідала вимогам законодавства про публічні закупівлі.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів», висновки суду щодо неправомірності укладення додаткової угоди № 1 ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм Закону України «Про публічні закупівлі», постанови Кабінету Міністрів України № 1178 та умов укладеного сторонами договору, а тому не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

З огляду на викладене апелянт вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження усіх обставин справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи.

Кіровоградська обласна рада, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи судом апеляційної інстанції, своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень щодо апеляційної скарги не скористалась, письмових пояснень або заперечень до суду не надала.

Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області подала до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі № 912/15/26 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» — без задоволення.

У поданому відзиві прокурор зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права та з повним з`ясуванням усіх фактичних обставин справи.

Прокурор звертає увагу на те, що апелянт помилково вважає цінову довідку Чернівецької торгово-промислової палати достатнім доказом правомірності внесення змін до істотних умов договору про закупівлю. На думку прокурора, сама по собі довідка торгово-промислової палати не є безумовним та достатнім підтвердженням коливання ціни товару на ринку, а підлягає оцінці судом з урахуванням її змісту, достовірності та відповідності вимогам законодавства.

Прокурор зазначає, що надана відповідачем довідка Чернівецької торгово-промислової палати від 31.10.2024 № 1483/1 фактично містить лише порівняння двох окремих дат та не відображає динаміки зміни ціни електричної енергії протягом усього періоду між укладенням договору та внесенням змін до нього. У зв`язку з цим, на думку прокурора, вказана довідка не підтверджує належним чином саме коливання ціни товару на ринку у розумінні пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель та умов договору.

Також прокурор наголошує, що під коливанням ціни товару слід розуміти саме зміну ціни протягом певного періоду часу, а не просте співставлення цін станом на дві окремі дати. При цьому прокурор посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.02.2021 у справі № 910/6790/18, відповідно до якого коливання ціни товару на ринку передбачає наявність динаміки зміни ціни за певний період між укладенням договору та виникненням необхідності внесення змін до нього.

Прокурор зазначає, що відповідачем-1 не надано належного обґрунтування того, чому підвищення ціни електричної енергії на ринку унеможливлювало виконання договору за ціною, визначеною під час проведення закупівлі, а також не доведено, що виконання договору стало для постачальника економічно невигідним або збитковим. На думку прокурора, апелянт не навів жодних доказів існування виключних обставин, які б об`єктивно унеможливлювали виконання договору на погоджених сторонами умовах.

Крім того, прокурор вказує, що укладення додаткової угоди № 1 призвело до збільшення ціни за одиницю товару понад межі, встановлені законодавством про публічні закупівлі. При цьому прокурор зазначає, що незалежно від кількості внесених змін загальне збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати меж, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель.

Прокурор також заперечує доводи апелянта щодо нерелевантності постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24. На думку прокурора, хоча правовідносини у справі № 920/19/24 виникли до прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 1178, правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо порядку оцінки доказів коливання ціни товару на ринку та умов внесення змін до договорів закупівлі є універсальними та підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.

Також прокурор звертає увагу суду на те, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 920/19/24 не заперечувала можливість використання довідок торгово-промислових палат як доказів коливання ціни товару на ринку, однак наголосила, що такі документи повинні оцінюватися судом у кожній конкретній справі за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Прокурор вважає безпідставними посилання апелянта на умови укладеного сторонами договору як на самостійну підставу для правомірності внесення змін до ціни договору, оскільки умови договору не можуть суперечити імперативним вимогам законодавства у сфері публічних закупівель.

Окрім цього, прокурор зазначає, що сам факт фактичного виконання договору та постачання електричної енергії не свідчить про правомірність укладення спірної додаткової угоди та не усуває допущених порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

Також прокурор наголошує, що спірні правовідносини стосуються використання бюджетних коштів, а тому дотримання принципів законності, добросовісної конкуренції та ефективного використання публічних фінансів має пріоритетне значення.

Олександрійський геріатричний пансіонат з спеціальним відділенням, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи судом апеляційної інстанції, своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 для розгляду справи № 912/15/26 визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Андрейчук Л.В. (доповідач), суддів Вінніков С.В., Левшина Г.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі № 912/15/26. Вказаною ухвалою витребувано матеріали справи № 912/15/26 з Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини 10 статті 270 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України.

03.04.2026 від Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

06.04.2026 на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла справа № 912/15/26.

Інших заяв, клопотань, пояснень чи додаткових доказів від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Встановлені судом обставини справи.

Судом встановлено, що Олександрійським геріатричним пансіонатом з спеціальним відділенням проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії у кількості 65 800 кВт·год з очікуваною вартістю 599 438 грн за кошти місцевого бюджету.

За результатами проведення відкритих торгів переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» з остаточною тендерною пропозицією 487 000 грн з ПДВ.

29.08.2024 між Олександрійським геріатричним пансіонатом з спеціальним відділенням як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» як постачальником укладено договір № 124-ЕП про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов`язався поставити споживачу у 2024 році електричну енергію за кодом ДК 021:2015 — 09310000-5 «Електрична енергія» у кількості 65 800 кВт·год як різновид товарної продукції для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість використаної електричної енергії, а також здійснити інші платежі відповідно до умов договору.

За умовами договору постачальник також забезпечує надання споживачу послуги з передачі електричної енергії у розумінні пункту 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому така складова є регульованою, а її величина затверджується НКРЕКП.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що вартість послуги з передачі електричної енергії за договором визначена та погоджена сторонами на дату його укладення на підставі постанови НКРЕКП № 2322 від 09.12.2023 і становить 0,52857 грн за 1 кВт·год без ПДВ.

Загальна вартість договору становила 487 000 грн, у тому числі ПДВ 20 % — 81 166, 66 грн. На дату укладення договору бюджетні зобов`язання були визначені в межах кошторисних призначень у сумі 487 000 грн.

У пункті 5.3 договору сторони погодили, що порядок розрахунку, спосіб визначення ціни на електричну енергію та її складові зазначаються у комерційній пропозиції.

Відповідно до додатку № 1 до договору, комерційної пропозиції, ціна за одиницю товару для споживача становила 6,16767983 грн/кВт·год без ПДВ та 7,40121 грн/кВт·год з ПДВ. Оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем на рахунок відповідного оператора системи розподілу.

Початок постачання електричної енергії за договором визначено з 01.09.2024. Договір набрав чинності з 01.09.2024 та діяв до 31.12.2024, а в частині розрахунків — до повного їх завершення.

Умовами договору сторони передбачили можливість зміни ціни за одиницю товару у випадках, визначених договором та законодавством у сфері публічних закупівель.

Зокрема, підпунктами 7, 8 пункту 7.1 договору передбачено право постачальника змінити ціну за одиницю товару у разі зміни тарифів на послуги з передачі електричної енергії та/або змін у нормативно-правових актах щодо формування таких складових, а також ініціювати збільшення ціни за одиницю товару за договором пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Пунктом 13.6 договору визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених договором.

Зокрема, пунктом 13.6.2 договору передбачено можливість погодження зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. При цьому зміна величини регульованих складових за договором не вважається зміною ціни за одиницю товару у зв`язку з її коливанням на ринку.

Сторони погодили, що зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, а відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання ціни товару на ринку, за умови документального підтвердження такого коливання та без збільшення суми, визначеної у договорі на момент його укладення.

Договором також передбачено, що у разі настання обставин, визначених пунктом 13.6.2 договору, постачальник письмово звертається до споживача та направляє проєкт додаткової угоди щодо внесення змін до договору з відповідним обґрунтуванням.

31.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» звернулося до Олександрійського геріатричного пансіонату з спеціальним відділенням з листом № 629/10 від 31.10.2024, у якому запропонувало збільшити ціну за одиницю товару у зв`язку з коливанням закупівельної вартості електричної енергії.

На підтвердження наявності підстав для зміни ціни постачальником надано цінову довідку Чернівецької торгово-промислової палати № 1483/1 від 31.10.2024.

Згідно з вказаною довідкою середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України за 31.10.2024 становила 6 587,66 грн/МВт·год, а за 29.08.2024 — 5 262,93 грн/МВт·год. У довідці зазначено відсоток коливання ціни у бік збільшення — 25,17 %.

04.11.2024 між Олександрійським геріатричним пансіонатом з спеціальним відділенням та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» укладено додаткову угоду № 1 до договору № 124-ЕП від 29.08.2024.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 сторони погодили, що ціна за 1 кВт·год електричної енергії становить 8,41625 грн з ПДВ. Водночас сторони зменшили обсяг постачання електричної енергії за договором до 59 340,45 кВт·год, залишивши загальну суму договору в межах первісно погодженої вартості.

На виконання умов договору № 124-ЕП від 29.08.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» поставлено Олександрійському геріатричному пансіонату з спеціальним відділенням електричну енергію в загальному обсязі 59 340,45 кВт·год, вартість якої оплачена у повному обсязі у сумі 487 000 грн.

Постачання та прийняття електричної енергії підтверджується актами приймання-передачі електроенергії, а саме: актом № 1100 від 07.10.2024 за вересень 2024 року, відповідно до якого поставлено 12 240 кВт·год електричної енергії за ціною 7,4012100 грн/кВт·год з ПДВ на загальну суму 90 590, 81 грн; актом № 1213 від 06.11.2024 за жовтень 2024 року, відповідно до якого поставлено 14 720 кВт·год електричної енергії за ціною 8,4162500 грн/кВт·год з ПДВ на загальну суму 123 887, 20 грн; актом №1326 від 05.12.2024 за листопад 2024 року, відповідно до якого поставлено 17 920 кВт·год електричної енергії за ціною 8,4162500 грн/кВт·год з ПДВ на загальну суму 150 819, 20 грн; актом № 1410 від 20.11.2024 за грудень 2024 року, відповідно до якого поставлено 14 460,453 кВт·год електричної енергії за ціною 8,4162500 грн/кВт·год з ПДВ на загальну суму 121 702,79 грн.

Олександрійський геріатричний пансіонат з спеціальним відділенням сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» повну вартість спожитої електричної енергії, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що, на думку прокурора, додаткова угода № 1 від 04.11.2024 укладена з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку в період виконання договору.

Прокурор вважає, що внаслідок укладення спірної додаткової угоди відповідачем-1 безпідставно отримано за рахунок відповідача-2 грошові кошти у сумі 47 808, 85 грн, які підлягають стягненню на користь обласного бюджету Кіровоградської обласної ради.

Також судом досліджено питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді.

Суд установив, що Кіровоградська обласна рада є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки Олександрійський геріатричний пансіонат з спеціальним відділенням є комунальним закладом, а спірні правовідносини пов`язані з використанням бюджетних коштів та майна територіальної громади.

Прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, обґрунтував порушення інтересів держави необхідністю захисту публічного інтересу у сфері законного та ефективного використання бюджетних коштів, а також дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що спірна додаткова угода № 1 від 04.11.2024 змінила істотні умови договору про закупівлю, зокрема ціну за одиницю товару, однак такі зміни, за висновком місцевого господарського суду, не були належним чином підтверджені документально та не відповідали вимогам законодавства у сфері публічних закупівель.

Саме зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовними вимогами про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 04.11.2024 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» безпідставно отриманих коштів у сумі 47 808, 85 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї. Водночас апеляційний суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі № 912/15/26, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши аргументи апелянта та заперечення прокурора, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є вимоги прокурора про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 04.11.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 124-ЕП від 29.08.2024 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» безпідставно отриманих коштів у сумі 47 808, 85 грн.

Спірні правовідносини виникли у сфері публічних закупівель, а тому при вирішенні спору підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», а також Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, однак така свобода реалізується з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це або якщо обов`язковість таких положень випливає зі змісту чи суті відносин між сторонами.

Отже, свобода договору у сфері публічних закупівель є обмеженою імперативними вимогами спеціального законодавства, спрямованого на забезпечення ефективного, прозорого та економного використання бюджетних коштів, добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінації учасників та запобігання зловживанням при укладенні й виконанні договорів закупівлі.

За загальними вимогами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. Відповідно до частини першої статті 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання у момент його вчинення стороною або сторонами вимог, встановлених частинами першою — третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Пунктом 19 Особливостей № 1178 передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, прямо визначених цими Особливостями.

Одним із таких випадків є погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару, за умови документального підтвердження такого коливання, пропорційності зміни ціни та незбільшення загальної суми договору.

Аналогічний підхід був відображений і в умовах укладеного між відповідачами договору №124-ЕП від 29.08.2024.

Так, пунктом 13.6 договору передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім визначених договором випадків. Пунктом 13.6.2 договору передбачено можливість зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. При цьому зміна ціни має здійснюватися пропорційно коливанню ціни товару на ринку, за умови документального підтвердження такого коливання та без збільшення суми, визначеної у договорі на момент його укладення.

Отже, для правомірної зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю постачальник та замовник повинні були дотриматися сукупності умов: наявність реального коливання ціни товару на ринку після укладення договору; документальне підтвердження такого коливання; пропорційність зміни договірної ціни відповідному ринковому коливанню; дотримання встановлених законодавством меж та умов зміни істотних умов договору; відсутність збільшення загальної суми договору.

Саме по собі закріплення у договорі механізму зміни ціни не означає, що сторони можуть змінювати істотні умови договору на власний розсуд без дотримання спеціальних вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Апелянт у скарзі зазначає, що суд безпідставно відхилив цінову довідку Чернівецької торгово-промислової палати № 1483/1 від 31.10.2024 як доказ коливання ціни електричної енергії на ринку. Скаржник вказує, що сторони у договорі прямо погодили можливість підтвердження такого коливання довідками або експертними висновками торгово-промислових палат, а тому вказаний документ мав бути визнаний належним та достатнім доказом правомірності укладення додаткової угоди № 1.

Колегія суддів частково погоджується з апелянтом у тій частині, що довідки та експертні висновки торгово-промислових палат у принципі можуть використовуватися як докази на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, відповідно до яких довідки, експертні висновки торгово-промислових палат та інші подібні документи можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, однак суди повинні оцінювати їх за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності саме щодо факту коливання ціни товару.

Водночас можливість використання такого документа як доказу не означає, що він автоматично є достатнім підтвердженням правомірності зміни істотних умов договору про закупівлю.

Апелянт фактично ототожнює допустимість доказу з його достатністю. Однак такі поняття не є тотожними. Довідка торгово-промислової палати може бути допустимим джерелом інформації про ринкові ціни, проте суд у кожній конкретній справі має перевірити, чи підтверджує її зміст саме ті обставини, які є юридично значимими для внесення змін до договору про закупівлю.

Відповідно до статей 73, 74, 76– 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність відповідних обставин справи.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, наявних у справі. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Отже, навіть якщо сторони договору погодили, що довідка торгово-промислової палати може бути документальним підтвердженням коливання ціни товару, така умова договору не звільняє суд від обов`язку перевірити зміст відповідного документа, його зв`язок із предметом доказування, періодом коливання, датою укладення договору, датою внесення змін, а також пропорційністю зміни договірної ціни.

Як встановлено судом, 31.10.2024 ТОВ «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» звернулося до Олександрійського геріатричного пансіонату з спеціальним відділенням із листом № 629/10 про збільшення ціни за одиницю товару. До листа було додано цінову довідку Чернівецької торгово-промислової палати № 1483/1 від 31.10.2024.

Зі змісту цієї довідки вбачається, що у ній зазначено середньозважену ціну електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України за 29.08.2024 у розмірі 5 262,93 грн/МВт·год та за 31.10.2024 у розмірі 6 587,66 грн/МВт·год, а також наведено відсоток коливання ціни у бік збільшення — 25,17 %.

Однак колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що зазначена довідка фактично містить порівняння двох окремих дат і не відображає повної динаміки зміни ціни електричної енергії на ринку у період з моменту укладення договору до моменту ініціювання внесення змін до нього.

Коливання ціни товару на ринку у розумінні законодавства про публічні закупівлі не зводиться до простого зіставлення цін на дві обрані дати. Воно має підтверджувати зміну ціни товару саме у відповідному часовому проміжку, у якому сторони обґрунтовують необхідність зміни істотних умов договору.

Подібний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/6790/18, у якій зазначено, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару за відповідний період, а не формальне зазначення окремих цінових показників без належного зв`язку з необхідністю зміни умов договору.

Також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22 звернуто увагу, що кожна зміна до договору про закупівлю має бути обґрунтована окремим документальним підтвердженням, а суди повинні оцінювати, чи підтверджують надані документи саме факт належного коливання ціни товару на ринку.

У цій справі надана відповідачем-1 довідка не містить аналізу зміни середньозваженої ціни електричної енергії протягом усього відповідного періоду, не розкриває характеру такого коливання, не містить оцінки стабільності чи тимчасовості цінового зростання, не підтверджує, що саме таке підвищення ціни об`єктивно зумовило необхідність зміни істотних умов договору.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що постачальник надав замовнику належне економічне обґрунтування неможливості виконання договору за ціною, визначеною за результатами відкритих торгів. Апелянтом не доведено, що виконання договору за первісною ціною стало для нього вочевидь невигідним, збитковим або таким, що об`єктивно унеможливлює подальше виконання зобов`язань.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу, що внесення змін до договору про закупівлю у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку має бути винятковим механізмом, який застосовується лише за наявності належного підтвердження об`єктивних обставин, що виникли після укладення договору та не могли бути враховані постачальником під час формування тендерної пропозиції.

З огляду на це апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що сама наявність цінової довідки Чернівецької торгово-промислової палати автоматично підтверджує правомірність укладення додаткової угоди № 1.

Суд правильно виходив із того, що у спірних правовідносинах відповідачі мали довести не лише факт існування певної ринкової ціни електричної енергії на дату укладення договору та на дату звернення із пропозицією про зміну ціни, а саме наявність належного коливання ціни товару на ринку, яке відповідно до закону і договору могло бути підставою для зміни істотних умов договору про закупівлю.

Колегія суддів також бере до уваги, що початкова ціна електричної енергії за договором відповідно до комерційної пропозиції становила 7,40121 грн/кВт·год з ПДВ, тоді як додатковою угодою № 1 від 04.11.2024 її збільшено до 8,41625 грн/кВт·год з ПДВ.

Таким чином, спірна додаткова угода призвела до істотного збільшення ціни за одиницю товару з одночасним зменшенням обсягу постачання електричної енергії з 65 800 кВт·год до 59 340,45 кВт·год при збереженні загальної суми договору в межах 487 000 грн.

Саме по собі незбільшення загальної суми договору не свідчить про правомірність зміни істотних умов договору про закупівлю, оскільки наслідком такого механізму є фактичне зменшення кількості товару, який замовник мав отримати за результатами проведеної процедури закупівлі.

Метою законодавчого регулювання публічних закупівель є не лише формальне недопущення збільшення загальної суми договору, а й забезпечення реального отримання замовником того обсягу товару, який був предметом закупівлі та щодо якого відбувалася конкуренція між учасниками.

Якщо після укладення договору постачальник без належного документального обґрунтування збільшує ціну за одиницю товару і водночас зменшує обсяг постачання, це спотворює результат проведеної закупівлі, оскільки замовник фактично отримує менший обсяг товару за ті самі бюджетні кошти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 сформульовано підхід, відповідно до якого зміна ціни за одиницю товару в договорі закупівлі електричної енергії не може використовуватися як спосіб нівелювання результатів конкурентної процедури закупівлі та зменшення обсягу товару, який мав бути поставлений за бюджетні кошти. Велика Палата також звернула увагу на необхідність дотримання встановлених законодавством меж та умов зміни ціни у договорах закупівлі електричної енергії.

Доводи апелянта про нерелевантність постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 колегія суддів відхиляє.

Дійсно, правовідносини у справі № 920/19/24 виникли за інших часових та нормативних умов, зокрема до прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 1178. Водночас правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо природи договору про закупівлю, необхідності дотримання спеціальних правил зміни істотних умов такого договору, оцінки доказів коливання ціни товару на ринку та недопустимості нівелювання результатів конкурентної процедури закупівлі є релевантними для цієї справи.

При цьому апеляційний суд не надає вирішального значення лише формальному посиланню на 10-відсоткове обмеження, а виходить із сукупності встановлених обставин: відсутності належного підтвердження коливання ціни електричної енергії у відповідному періоді, відсутності економічного обґрунтування необхідності зміни ціни, зменшення обсягу товару, який мав бути поставлений за договором, та недотримання відповідачами спеціального порядку зміни істотних умов договору про закупівлю.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що фактичне постачання електричної енергії та її оплата споживачем свідчать про відсутність порушення інтересів держави.

Факт виконання договору не усуває можливості визнання недійсною додаткової угоди, якщо така угода укладена з порушенням імперативних вимог закону. Навпаки, виконання правочину, укладеного з порушенням вимог законодавства, може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, зокрема повернення безпідставно отриманих коштів.

У цій справі прокурор просить стягнути не всю суму, отриману постачальником за договором, а лише різницю між вартістю фактично поставленої електричної енергії, розрахованою за ціною, визначеною договором до внесення змін, та сумою, фактично сплаченою за підвищеною ціною після укладення додаткової угоди № 1.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткова угода № 1 від 04.11.2024 не створює правових наслідків у зв`язку з її недійсністю, грошові кошти, отримані постачальником понад суму, яка підлягала сплаті за первісними умовами договору, є такими, що набуті без достатньої правової підстави.

Відтак суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» безпідставно отриманих коштів у сумі 47 808, 85 грн.

Доводи апелянта про те, що сторони підписали акти приймання-передачі електричної енергії та погодили відповідну ціну, не спростовують висновків суду, оскільки погодження сторонами умов додаткової угоди не може легалізувати правочин, який суперечить імперативним вимогам законодавства про публічні закупівлі.

Так само не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо принципу свободи договору, оскільки у сфері публічних закупівель цей принцип діє з урахуванням спеціальних обмежень, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями № 1178.

Колегія суддів зазначає, що замовник у сфері публічних закупівель не є звичайним приватним контрагентом, який розпоряджається власними коштами на власний розсуд. У спірних правовідносинах оплата здійснювалася за рахунок бюджетних коштів, що обумовлює підвищений стандарт законності, обґрунтованості та прозорості дій сторін при зміні умов договору.

Апеляційний суд також враховує, що відповідачі у суді першої інстанції не подали відзивів на позовну заяву та не надали доказів, які б спростовували доводи прокурора щодо відсутності належного документального підтвердження підстав для укладення спірної додаткової угоди.

Надані апелянтом у скарзі аргументи фактично зводяться до незгоди з оцінкою судом цінової довідки Чернівецької торгово-промислової палати, однак не спростовують того, що вказана довідка не підтверджує належним чином динаміку коливання ціни електричної енергії на ринку у відповідному періоді та не доводить необхідності зміни ціни за одиницю товару саме у погодженому сторонами розмірі.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне уточнити мотиви рішення суду у тій частині, що довідка торгово-промислової палати не може бути відхилена лише з формальних підстав або лише з огляду на її походження. Такий документ може бути доказом у справі, однак у цій конкретній справі його зміст не є достатнім для підтвердження правомірності зміни істотних умов договору про закупівлю.

Таким чином, доводи апелянта щодо допустимості цінової довідки Чернівецької торгово-промислової палати не спростовують правильності кінцевого висновку суду про недійсність додаткової угоди № 1 від 04.11.2024, оскільки спірний документ не підтверджує всі необхідні юридичні передумови для зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що додаткова угода № 1 від 04.11.2024 до договору № 124-ЕП від 29.08.2024 укладена з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель та підлягає визнанню недійсною на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Посилання апелянта на те, що справа № 920/19/24 не є тотожною за фактичними обставинами, не змінює висновку суду апеляційної інстанції, оскільки оскаржуване рішення ґрунтується не на механічному застосуванні зазначеної постанови, а на оцінці конкретних доказів у цій справі у сукупності з нормами матеріального права, які регулюють зміну істотних умов договору про закупівлю.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин та не свідчать про неправильність висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі № 912/15/26 ухвалене з правильним вирішенням спору по суті, а доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості його резолютивної частини, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до принципу належного здійснення правосуддя судові рішення повинні у достатній мірі містити мотиви, на яких вони ґрунтуються. Водночас пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може тлумачитися як такий, що вимагає від суду надання детальної відповіді на кожен аргумент сторін.

Аналогічна правова позиція викладена Європейським судом з прав людини у справі «Проніна проти України», відповідно до якої обсяг мотивування судового рішення може бути різним залежно від характеру рішення та конкретних обставин справи, а питання достатності мотивування оцінюється з урахуванням особливостей кожної окремої справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що апелянту надано відповідь на всі істотні питання, які мають значення для правильного вирішення цього спору, зокрема щодо правової природи довідки торгово-промислової палати, умов зміни істотних умов договору про закупівлю, належності та достатності доказів коливання ціни електричної енергії на ринку, а також правових наслідків укладення додаткової угоди з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема положень Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а також статей 203, 215, 216, 1212 Цивільного кодексу України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Також не підтвердилися доводи апелянта про те, що цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати № 1483/1 від 31.10.2024 сама по собі є достатнім доказом правомірності укладення додаткової угоди № 1 від 04.11.2024 до договору № 124-ЕП від 29.08.2024.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що довідки та експертні висновки торгово-промислових палат можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, однак такі документи не мають наперед встановленої сили та підлягають оцінці судом у кожній конкретній справі за критеріями належності, допустимості, достовірності та достатності.

У цій справі надана відповідачем-1 цінова довідка не підтверджує належним чином динаміку коливання ціни електричної енергії на ринку у відповідний період, не містить достатнього обґрунтування необхідності зміни ціни за одиницю товару саме у погодженому сторонами розмірі та не спростовує висновку суду про порушення відповідачами порядку зміни істотних умов договору про закупівлю.

Колегія суддів також враховує, що укладення додаткової угоди № 1 призвело до збільшення ціни за одиницю електричної енергії з одночасним зменшенням обсягу товару, який мав бути поставлений замовнику за результатами проведеної процедури закупівлі, що суперечить меті правового регулювання публічних закупівель та принципу ефективного використання бюджетних коштів.

Доводи апелянта щодо фактичного постачання електричної енергії та її оплати споживачем не спростовують висновків суду, оскільки виконання договору не усуває правових наслідків недійсності додаткової угоди, укладеної з порушенням імперативних вимог законодавства.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга фактично зводиться до незгоди апелянта з оцінкою доказів, наданою судом, та намагання надати інше тлумачення умов договору і норм законодавства про публічні закупівлі, однак наведені у скарзі аргументи не спростовують правильності кінцевого висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання спірної додаткової угоди недійсною та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі № 912/15/26, колегія суддів встановила, що воно ухвалене з правильним вирішенням спору по суті, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи, які підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням оцінки всім істотним доводам учасників справи.

Водночас апеляційний суд вважає за необхідне уточнити мотиви рішення суду першої інстанції у частині оцінки правової природи довідки торгово-промислової палати, оскільки така довідка в принципі може бути доказом коливання ціни товару на ринку, однак у цій конкретній справі її зміст не є достатнім для підтвердження правомірності зміни істотних умов договору про закупівлю. Зазначене уточнення мотивів не впливає на правильність резолютивної частини рішення суду.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в апеляційному порядку, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі № 912/15/26 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторону пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» та залишення рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі №912/15/26 без змін, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі № 912/15/26 — залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2026 у справі № 912/15/26 — залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.В. Андрейчук

Суддя С.В. Вінніков

Суддя Г.В. Левшина