Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №201/10427/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2018/26 Справа № 201/10427/25 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Красвітної Т.П., Халаджи О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №201/10427/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 23 жовтня 2025 року про зупинення провадження у справі, постановлену у складі судді Наумової О.С.,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Соборного районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

07 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_2 подав заяву про надання строку на примирення, для збереження сім`ї.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 23 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_2 про надання строку на примирення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задоволено. Надано сторонам строк для примирення терміном - на 3 (три) тижні. Провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвала суду постановлена із порушенням судом норм процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції, встановлюючи строк лише три тижні, не навів жодних мотивів, чому саме такий короткий строк вважає достатнім для реального примирення подружжя, не дослідив обставин можливості відновлення сім`ї, не з`ясував волю обох сторін на примирення, чим порушив вимоги ст. 263 ЦПК України щодо повноти судового рішення.

Мета норми про строк для примирення – забезпечення можливості збереження сім`ї, що є однією з основних соціальних цінностей держави, гарантованою ст.51 Конституції України. Короткий строк (три тижні) позбавляє реальної можливості подружжя налагодити відносини.

Суд не врахував, що відповідач щиро бажає зберегти сім`ю, потребує часу для спільних консультацій із психологом, родинних зустрічей тощо, що вимагає реального строку не менше три місяці.

У зв`язку з чим просив скасувати ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 23 жовтня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою надати сторонам строк для примирення шість місяців.

Позивач своїм правом на подачу відзиву не скористалась.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Таким чином дану справу слід розглядати без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2023 року між сторонами зареєстровано шлюб.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що з серпня 2024 року разом з відповідачем не проживають, спільне господарство не ведуть. Зазначає, що між ними відсутнє взаєморозуміння, бажання знаходитись у шлюбі відсутнє.

Відповідач заперечує проти розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ст.111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

В п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя року» роз`яснено, що при визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Відповідно до ч.7 ст.240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Згідно п.4 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Враховуючи викладене, з метою збереження сім`ї сторін по справі, а також враховуючи термін перебування сторін у шлюбі та те, що вжиття заходів щодо примирення подружжя не суперечить моральним засадам суспільства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого про необхідність надати сторонам строк для примирення три тижні, що буде достатнім для можливого примирення сторін, та у зв`язку з цим зупинив провадження у справі.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив закон, який їх регулює, застосував норми відповідні норми права та не припустив порушень норм процесуального права. Наданий судом сторонам строк для примирення відповідає встановленим судом обставинам і взаємовідносинам сторін, лежить в межах визначеного законом шестимісячного строку.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржена ухвала суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду, апелянтом не наведено, тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 23 жовтня 2025 року зупинення провадження у справі №201/10427/25 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 15 травня 2026 року.

Судді: