Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №199/14110/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3721/26 Справа № 199/14110/25 Головуючий у першій інстанції: Подорець О. Б. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра у складі судді Подорець О.Б. від 11 грудня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,–

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 21.04.2025 в м. Дніпро по вул. Передова, буд. 444 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai Elantra», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та «Dacia Logan», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується електронним Європротоколом, який було складено потерпілим та винуватцем ДТП на місці ДТП. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача «Hyundai Elantra”, д.р.н. НОМЕР_1 , чим завдані матеріальні збитки. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Dacia Logan», д.р.н. НОМЕР_2 , на дату ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно поліса ОСЦПВВНТЗ №ЕР/226449338, який діяв на дату ДТП. 21.04.2025 представник ОСОБА_1 направив на електронну адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування та весь необхідний пакет документів. Згідно висновку експерта Дроздова Ю.В. №0505/25 від 06.05.2025 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Hyundai Elantra», д.р.н. НОМЕР_1 , склала 176723,15 грн. Фактичні витрати на ремонт склали 177500,00 грн. 15.05.2025 представник ОСОБА_1 направив на електронну адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» завірені електронно-цифровим підписом рахунок з СТО ФОП ОСОБА_3 , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_3 , витяг з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_3 . Листом від 15.05.2025 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомила позивача, що останній повинен обрати станцію технічного обслуговування із переліку, що розміщений на сайті Страховика та надати відповідь протягом 7 календарних днів щодо вибору станції або відмови від станції. 16.05.2025 представник ОСОБА_1 направив на електронну адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» завірену електронно-цифровим підписом заяву на зміну напрямку виплати страхового відшкодування, відповідно до якої позивач виявив бажання отримати страхове відшкодування на власний рахунок. 18.06.2025 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатила страхове відшкодування на рахунок позивача у розмірі 75777,50 грн. 01.07.2025 представник ОСОБА_1 направив до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» лист незгоди із розміром страхового відшкодування та вимогу щодо доплати страхового відшкодування на підставі висновку експерта Дроздова Ю.В. № 0505/25 від 06.05.2025, складеного на замовлення позивача. ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відповідь на даний лист не надала, доплату страхового відшкодування не здійснила. Тому позивачка просила стягнути на свою користь з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 101722,50 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 грудня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування в розмірі 101722,50 грн. Стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Євроінс Україна», посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що позивачка є власницею автомобіля «Hyundai Elantra», д.р.н. НОМЕР_1 , відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 1249 03.10.2023 (а.с. 92-93).

21.04.2025 в м. Дніпро по вул. Передова, буд. 444 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai Elantra», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та «Dacia Logan», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивачки «Hyundai Elantra”, д.р.н. НОМЕР_1 , чим завдані їй матеріальні збитки (а.с. 8-12).

Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується електронним Європротоколом №1D66196B75ED ВІД 21.04.2025, який було складено потерпілим та винуватцем ДТП на місці ДТП (а.с. 8-12).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Dacia Logan», д.р.н. НОМЕР_2 , на дату виникнення ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна», згідно поліса серії ЕР №226449338, укладеного 11.01.2025, який діяв на дату ДТП. Ліміт за шкоду майну за цим полісом становить 250000,00 грн, франшиза - 0,00 грн (а.с. 57, 94).

21.04.2025 представником позивачки ОСОБА_4 було направлено на електронну адресу відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» завірений електронно-цифровим підписом пакет документів для розгляду події по полісу ОСЦПВВНТЗ №ЕР/226449338, серед яких були повідомлення про ДТП та заява на виплату страхового відшкодування (а.с. 13, 14).

Згідно висновку судового експерта Дроздова Ю.В. №0505/25 від 06.05.2025, складеного за результатами проведення товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ, вартість відновлювального ремонту автомобіль «Hyundai Elantra GLS», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 176723,15 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіль з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин - 115301,99 грн; ринкова вартість вказаного автомобіля становить 305247,65 грн (а.с. 23-54).

15.05.2025 представник ОСОБА_1 направив на електронну адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» завірені електронно-цифровим підписом рахунок №51 від 14.05.2025 з СТО ФОП ОСОБА_3 (на суму 212068,00 грн), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_3 , витяг з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_3 (а.с. 16-17).

Листом від 15.05.2025 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомило ОСОБА_1 , зокрема, що для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку, а тому її необхідно обрати станцію технічного обслуговування з визначеного страховиком переліку на його сайті та надати відповідь щодо вибору станції або відмови від станції протягом 7 календарних днів (а.с. 56).

16.05.2025 представником ОСОБА_1 було направлено на електронну адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» завірену електронно-цифровим підписом заяву про зміну напрямку виплати страхового відшкодування, відповідно до якої позивач виявив бажання отримати страхове відшкодування на власний рахунок (а.с. 18-19).

18.06.2025 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило страхове відшкодування на рахунок позивача у розмірі 75777,50 грн, що визнається сторонами (а.с. 20, 94).

Судом установлено, що позивачка фактично відремонтувала свій автомобіль «Hyundai Elantra GLS», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , а вартість ремонту склала 177500,00 грн, що підтверджується копією акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №51 від 20.06.2025 між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а також копіями квитанцій про оплату позивачкою на рахунок ФОП ОСОБА_5 99009,90 грн 07.07.2025 та 78490,10 грн 08.07.2025, що всього становить 177500,00 грн (а.с. 21, 22).

01.07.2025 представником ОСОБА_1 було направлено до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» запит щодо надання документів на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди та вимога щодо доплати страхового відшкодування (а.с. 94).

Відповідно до листа ПрАТ «СК «Євроінс Україна» від 03.07.2025 №11847/ДВЗ позивачці, зокрема, повідомлено, що ним було виконано зобов`язання перед потерпілою особою в повному обсязі у спосіб, передбачений Законом України №3720-ІХ; підстави для перегляду розміру доплати страхового відшкодування відсутні (а.с. 94).

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №752/16797/14-ц (провадження №14-80цс19)).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них згідно з пунктом 9 частини першої вказаної статті належить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (частина друга статті 999 ЦК України).

20.06.2024 набрав чинності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 21 травня 2024 року (Закон №3720-IX), який введено в дію з 01.01.2025, та на підставі набрання чинності якого втратив чинність попередній Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV.

Згідно з пунктом 6 розділу VI Закону №3720-IX, зокрема, договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону (абзац 2 п. 6 розділу VI Закону №3720-IX).

Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (абзац шостий пункту 6 розділу VI Закону №3720-IX).

З огляду на дату настання страхового випадку (21 квітня 2025 року) та дату укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (11 січня 2025 року) до правовідносин сторін у справі застосуванню підлягають положення Закону 3720-IX від 21 травня 2024 року.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (ч. 1 ст. 18 Закону України №3720-ІХ).

За положеннями пункту 1 частин 1 статті 27 Закону України №3720-ІХ страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

За змістом частини другої вказаної вище статті, витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України №3720-ІХ, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону України №3720-ІХ у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

Судом установлено, що позивачка фактично відремонтувала свій автомобіль «Hyundai Elantra GLS», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , а вартість ремонту склала 177500,00 грн, яку ОСОБА_1 сплатила на користь СТО - ФОП ОСОБА_6 , що підтверджується копією акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №51 від 20.06.2025 між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а також копіями квитанцій від 07.07.2025 на суму 99009,90 грн та від 08.07.2025 на суму 78490,10 грн (а.с. 21, 22).

Зазначений вище розмір відновлювального ремонту відповідає також висновку судового експерта Дроздова Ю.В. №0505/25 від 06.05.2025, складеного за результатами проведення товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ, за змістом якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Elantra GLS», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 176723,15 грн, що на 776,85 грн менше від фактично понесених позивачкою витрат (а.с. 23-54).

Втім, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило позивачці лише частину страхового відшкодування у розмірі 75777,50 грн. Хоча ліміт за шкоду майну, згідно з полісом (договором обов`язкового страхування) ЕР №226449338 від 11.01.2025, становить 250000,00 грн, а франшиза - 0,00 грн (а.с. 57, 94).

У разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок страхової компанії, якщо понесення витрат зі сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами.

Відповідний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 101722,50 грн, що є різницею між вартість відновлювального ремонту належного позивачці автомобіля «Hyundai Elantra GLS», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (177500,00 грн) та виплатою страховика 75777,50 грн.

Доводи апелянта про те, що відповідно до частини третьої статті 27 Закону України №3720-ІХ для транспортних засобів, строк експлуатації яких перевищує п`ять років, до розрахунку вартості складових частин (деталей) може включатися вартість складових частин (деталей), що є аналогом оригінальних складових частин (деталей), не свідчать про необхідність зменшення страхового відшкодування у даному випадку. Наведена норма передбачає лише можливість врахування вартості аналогів оригінальних запчастин під час визначення розміру страхового відшкодування, однак не встановлює обов`язку потерпілої особи здійснювати ремонт виключно з використанням таких деталей та не позбавляє її права використовувати оригінальні складові частини для відновлення належного їй транспортного засобу. При цьому фактичний розмір витрат позивачки на проведення відновлювального ремонту підтверджений належними та допустимими доказами, а вартість ремонту не перевищує ані ринкової вартості транспортного засобу до ДТП, ані ліміту відповідальності страховика.

Також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції посилання апелянта на те, що страхове відшкодування було виплачено ним на підставі складеної ремонтної калькуляції №282142 від 30.04.2025. Сам по собі внутрішній розрахунок страховика не має наперед встановленої сили та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі. Натомість позивачкою надано належні та допустимі докази фактичного проведення відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Elantra GLS», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , а також понесених витрат на суму 177500,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт та платіжними документами. Крім того, зазначений розмір витрат узгоджується з висновком судового експерта Дроздова Ю.В. №0505/25 від 06.05.2025, а тому підстави для визначення розміру страхового відшкодування виключно на підставі калькуляції страховика у суду відсутні.

Водночас, ремонтна калькуляція №282142 від 30.04.2025, складена відповідачем, не містить відомостей виробника використаних у розрахунку аналогів запчастин, їх сертифікації, відповідності технічним характеристикам автомобіля позивачки. Вказана ремонтна калькуляція не підписана особою, що її складала (а.с. 89-91, 96-115).

Клопотання про призначення відповідної судової товарознавчої експертизи для визначення розміру завданого збитку відповідачем не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколом судового засідання апеляційного суду від 06 травня 2026 року.

Доводи апеляційної скарги про неспівмірність витрат позивачки на професійну правничу допомогу судом не приймаються до уваги, адже ОСОБА_1 таких витрат до стягнення у позовній заяві не заявляла, а місцевий суд в оскаржуваному рішенні їх не розподіляв.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»– залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 15 травня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

Л.П. Никифоряк