Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №215/5501/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1225/26 Справа № 215/5501/25 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю ОСОБА_1 та його захисника Мельниченка Ю.В., який представляє інтереси особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу захисника на постанову судді Тернівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року, якою,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 15.06.2025 о 22.45 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ 1103, н/з НОМЕР_1 біля будинку №168 по вул. Сергія Колачевського в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом зробленим на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, результат 1,10‰, таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України та був притягнутий адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

На вказане рішення захисником Мельниченком Ю.В. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Відеозапис долучений до матеріалів справи є неналежним доказом, оскільки він небезперервний. Газоаналізатор проходив останнє калібрування 25.11.2024 року, тобто більше ніж пів року тому, а отже результати газоаналізатора є недостовірними. Також, порушено право на захист, оскільки ОСОБА_2 не було роз`яснено його права в повній мірі. Протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівників поліції не можуть вважатися самостійними доказами. Вказує, що факт керування транспортним засобом відсутній, оскільки Корольов стояв біля узбіччя.

Крім того, захисник Мельниченко Ю.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки пропустив його з поважних причин. Зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності та за відсутності ОСОБА_2 , а сторона захисту не змогла своєчасно подати апеляційну скаргу, оскільки захисник тривалий час перебував на лікарняному.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до матеріалів справи, суд першої інстанції дійсно розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 та його захисника. Проте клопотання захисника про поновлення строку оскарження містить виписку з медичного закладу, яка підтверджує, що захисник ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні. Таким чином, останній був позбавлений об`єктивної можливості оскаржити постанову у встановлений законом строк.

За таких обставин, клопотання захисника, про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню.

Разом з тим апеляційним судом були виправлені допущені судом першої інстанції порушення. ОСОБА_2 був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, тому в повній мірі забезпечено їхнє право на доступ до правосуддя. Їм була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

На підставі до п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів.

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, та перебування її в стані алкогольного сп`яніння.

Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення підтверджується даними, що містить протокол про адміністративне правопорушення, квитанція Alcotest 6820, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис з бодікамер.

Згідно до тесту газоаналізатора Alcotest 6820, водій ОСОБА_2 , перебував у стані алкогольного сп`яніння - вміст алкоголю «1,10 % проміле».

ОСОБА_2 після продуття алкотестера, був згоден з його результатами. Всі його дії були зафіксовані на бодікамери робітників поліції.

Таким чином, поліцейськими в повному обсязі виконано вимоги ст. 266 КУпАП.

Відеозапис не є єдиним доказом у справі і має оцінюватися в сукупності з іншими доказами. При цьому «нарізки» відеозапису на декілька файлів самі по собі не свідчить про його монтаж або недопустимість, якщо суттєві для справи моменти зафіксовані. З наданих відеофрагментів суд бачить логічну хронологію подій, яка узгоджується із змістом протоколу та іншими дослідженими судом письмовими доказами. Відеозапис оцінюється судом як належний і допустимий доказ, який додатково підтверджує обставини, зафіксовані в письмових документах.

Доводи сторони захисту, щодо не безперервного відеозапису, є безпідставними, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той обсяг доказів, який наявний на час розгляду справи і має відношення до адміністративного правопорушення.

Твердження захисника щодо відсутності у матеріалах справи належних доказів керування автомобілем ОСОБА_2 є безпідставними та ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченні обставин. Зазначені доводи спростовуються наявними у справі доказами, зокрема відеозаписом, долученим до матеріалів справи. На вказаному записі чітко зафіксовано, що безпосередньо під час зупинки ОСОБА_2 керував транспортним засобом, факту керування не заперечував та про перебування за кермом інших осіб не повідомляв.

Таким чином, суд обґрунтовано визнав наданий відеозапис належним та допустимим доказом, що підтверджує вказану обставину, а доводи захисника, з огляду на зміст матеріалів справи, є повністю спростованими.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівників поліції, за відсутності інших об`єктивних даних, не можуть слугувати єдиними доказами винуватості особи. Водночас, спростовуючи доводи захисту, суд констатує, що наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності є повністю достатніми для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Довід захисника про недостовірність результатів газоаналізатора через сплив 6 місяців з моменту калібрування є безпідставним.

Прилад пройшов належне калібрування 25.11.2024 року. Відповідно до інструкції з експлуатації виробника та Наказу Мінекономрозвитку №1747 зареєстрований у Мін`юсті за № 1417/29547, встановлений строк дії калібрування та міжповірочний інтервал для газоаналізаторів становить 1 рік.

Оскільки на момент фіксації правопорушення цей річний термін не закінчився, прилад діяв у межах нормативних параметрів точності, а його результати є повністю законними та достовірними.

З матеріалів справи та відеозапису правопорушення вбачається, що робітниками поліції в повній мірі були роз`яснені ОСОБА_2 його права відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Доводи сторони захисту в цій частині не заслуговують на увагу.

Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції. Ними роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження.

Сукупність доказів є достатніми, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9а ПДР України.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, то підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Мельниченку Ю.В., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Тернівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1

Постанову судді Тернівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Мельниченка Ю.В. без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя