Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №216/9105/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1172/26 Справа № 216/9105/25 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В за участю ОСОБА_1 та його захисника Морозова Є.Є., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу захисника на постанову судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 17 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови судді, 06.12.2025, о 00 год. 25 хв., у м. Кривому Розі по вул. Петра Калнишевського, буд. 15, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказане рішення захисником Морозовим Є.Є. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Відеозапис складається з кількох фрагментів і не є безперервним. У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом на момент перевірки він перебував поруч із ним. Зазначає, що у ОСОБА_2 відсутні ознаки алкогольного сп`яніння. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння порушено, оскільки ОСОБА_1 було запропоновано одразу три різні варіанти його проходження, що не відповідає встановленій процедурі. Направлення на огляд не містить підпису ОСОБА_2 про його отримання. Вказує, що ОСОБА_3 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Протокол адміністративного правопорушення не є самостійним доказом.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.

Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Так, факт порушення ОСОБА_2 п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора та у закладі охорони здоров`я. Факт вказаної відмови також був зафіксований на бодікамеру робітниками поліції.

Таким чином, в діях ОСОБА_2 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника про переривчастість відеозапису як підставу для визнання його недостовірним суд відхиляє. Переривчастість запису сама по собі не свідчить про його недостовірність або фальсифікацію, якщо наявні фрагменти послідовно фіксують склад адміністративного правопорушення та процедуру огляду. Для вирішення справи ключове значення мають саме ті фактичні дані, які підтверджують або спростовують вину особи. Оскільки відеозапис відображає основні етапи події та узгоджується з іншими доказами, він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Твердження захисника щодо відсутності у матеріалах справи належних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_2 є безпідставними та ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченні обставин. Зазначені доводи спростовуються наявними у справі доказами, зокрема відеозаписом, долученим до матеріалів справи. На вказаному записі чітко зафіксовано, що безпосередньо під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_3 сидів за кермом автомобіля, факту керування не заперечував та про керування автівкою іншими особами не повідомляв.

Таким чином, суд обґрунтовано визнав наданий відеозапис належним та допустимим доказом, що підтверджує вказану обставину, а доводи захисника, з огляду на зміст матеріалів справи, є безпідставними та необґрунтованими.

Сам факт запропонування ОСОБА_2 декількох можливих варіантів проходження огляду на стан сп`яніння не свідчить про відхилення від встановленої процедури та не може розцінюватися як порушення закону. Навпаки, такі дії забезпечують особі можливість реалізувати право вибору способу проведення огляду і жодним чином не обмежують її процесуальні права. При цьому працівники поліції у повній мірі роз`яснили ОСОБА_2 порядок проходження процедури, а також правові наслідки відмови від неї. ОСОБА_4 це, останній відмовився від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.

Матеріали справи не містять доказів порушення порядку огляду чи тиску на водія з метою отримання відмови. Доводи захисника щодо недотримання порядку проведення огляду не знайшли свого підтвердження в апеляційній інстанції.

Відеозаписом підтверджується, що працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_2 наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запаху алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя та поведінки, що не відповідає обстановці. У зв`язку з цим останньому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Крім того, вказані ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_2 , зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення у графі «суть адміністративного правопорушення та опис установлених обставин» (а.с. 1). Доводи захисника про надуманість ознак сп`яніння є необґрунтованими.

Щодо тверджень сторони захисту про відсутність на відеозаписі відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, то вони не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з дослідженого відеозапису, працівниками поліції відповідно до вимог КУпАП було запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак останній висловив категоричну відмову від його проходження.

Відсутність підпису ОСОБА_2 у направленні на огляд до закладу охорони здоров`я не спростовує факт вчинення адміністративного правопорушення. Дана обставина зумовлена виключно власною процесуальною поведінкою водія, а саме його категоричною відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, що чітко зафіксовано на відеозаписі.

Сама по собі відсутність у направленні підпису ОСОБА_2 про отримання цього документа не свідчить про порушення процедури з боку працівників поліції, оскільки норми чинного законодавства регламентують обов`язок складання та пред`явлення такого направлення особі, проте не передбачають безумовного обов`язку його примусового вручення. Досліджені судом докази повністю спростовують доводи сторони захисту в цій частині та свідчать про їхню неогрунтованість.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів дійсно не може слугувати доказом винуватості, але спростовуючи доводи захисту, зазначає, що всі докази в сукупності, які містяться в матеріалах справи, є достатніми для доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції. Ними роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження.

Невизнання ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 17 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Морозова Є.Є. без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя