Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №635/2891/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2891/26

Провадження № 3/635/1270/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року сел. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Базов О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

15.02.2026 близько 23-20 год. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , у присутності своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно давав ляпаси, штовхав свою дружину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинив їй фізичний біль. Внаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров`ю дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

За цим фактом 25.02.2026 старшим інспектором ЮП СВГ ВП №3 ХРУП №1 УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Зіньковським Д.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №203770.

ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП визнав повністю, обставини вказані в протоколі серії ВБА №203770 не оспорює.

Таким чином, суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного.

У відповідності до ст.245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст.245КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2, підтверджується наступними доказами у справі, дослідженими та оціненими судом у їх сукупності та взаємозв`язку:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 203770 від 25.02.2026;У зазначеному протоколі, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, викладено вищевказані фактичні обставини, він містить підпис особи, що склала протокол та підпис особи, яка вчинила адміністративне правопорушення;

- копією рапорта поліцейського ВП №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області Кролівця В.О.;

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 15.02.2026;

- поясненнями ОСОБА_1 ;

- поясненнями ОСОБА_2 ;

-поясненнями ОСОБА_3 ;

- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №201013 від 18.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП;

- формою оцінки ризиків.

Положеннями ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом №1376 від 06.11.2015 МВС України визначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ч.2 ст.173-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними та допустимим і у своїй сукупності такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Суд, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, вважає за можливе застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу передбаченому санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір на користь державного бюджету України, у сумі 665,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 копійок.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її винесення.

Суддя О.В.Базов