Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №644/4138/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Зайцева М. С.

Справа № 644/4138/26

Провадження № 3/644/1119/26

13.05.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Зайцева М.С., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-15 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу ДНХІ-2003 від 15.04.2026 року, бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2026 р №6/3/12954 дск підполковнику ОСОБА_2 , командиру танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , організувати та забезпечити о 08:00 год 02.04.2026 року прибуття на ОКП (командний пункт штабу) військової частини НОМЕР_1 на термін до окремого розпорядження в оперативне підпорядкування начальника командного пункту для проходження стажування в якості старшого оперативного чергового відділення оперативних чергових командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). Перед тим як приступити до виконання обов`язків старшого оперативного чергового відділення оперативних чергових командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 , підполковник ОСОБА_2 повинен був пройти стажування з 02.04.2026 року до окремого розпорядження. Проходження стажування в якості старшого оперативного чергового відділення оперативних чергових командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 передбачає вивчення інструкції, а також освоєння практичних навиків під час чергування на командному пункті штабу військової частини НОМЕР_1 , порядку дій чергового під час чергування, порядку надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни, порядку оформлення документації оперативного чергового командного пункту штабу тощо. Всі обов`язки старшого оперативного чергового відділення оперативних чергових командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 чітко прописані в Статуті внутрішньої служби Збройних сил України, наказі Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604 «Про затвердження Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі оброни України, іншими нормативно-правовими актами та керівними документами міністерства оборони України, а також внутрішніми наказами командування військової частини НОМЕР_1 . Однак підполковник ОСОБА_2 , будучи командиром танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , всупереч бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2026 р №6/3/12954 дск станом на 14.04.2026 року перебуваючи в АДРЕСА_2 , без відповідних пояснень, нехтуючи обов`язками військової служби і розпорядженнями командування військової частини НОМЕР_1 не приступив до стажування в якості старшого оперативного чергового відділенням оперативних чергових командного пункту, з обов`язками старшого оперативного чергового відділенням оперативних чергових командного пункту не ознайомився, порядок дій старшого оперативного чергового командного пункту не освоїв, порядок надання доповідей та донесень не засвоїв, на стажуванні при старших оперативних чергових відділення оперативних чергових командного пункту, не був і не проходив. Отже підполковник ОСОБА_2 є військовою службовою особою- військовим начальником, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування. На підставі вищевказаного, в діях підполковника ОСОБА_2 вбачаються порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та недбалого ставлення до військової служби. В протоколі зазначено, що факт скоєння вище викладених обставин підтверджує, що даний вид правопорушення є формою адміністративного правопорушення, яке за своїми ознаками передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

23.04.2026 року захисник ОСОБА_2 - адвокат Бордусенко Б.С. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. В обґрунтування клопотання зазначив, що долученими до протоколу доказами, вину ОСОБА_2 , не доведено жодним чином, а позиція групи ІНФОРМАЦІЯ_2 будується виключно на припущеннях. Викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не містить даних про те, які саме обов`язки військової служби були невиконані або були неналежно виконані ОСОБА_2 , що могло б дати підстави зробити висновок про його недбале ставлення до військової служби. При цьому, які конкретно обов`язки військової служби або військової дисципліни порушив або неналежно виконав ОСОБА_2 , в чому це виразилось та до яких наслідків призвело, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено. Таким чином, фабула адміністративного правопорушення, викладена у протоколі не містить всіх істотних ознак правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, що виключає можливість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи відсутня посадова інструкція старшого оперативного чергового командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 , що позбавляє суд можливості з`ясувати питання наявності чи відсутності у підполковника ОСОБА_2 кола його повноважень, встановити в чому саме виразилась недбале ставлення до військової служби, у сенсі положень ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Відсутність будь-яких достатніх доказів на підтвердження того, що підполковником ОСОБА_2 було допущено порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та недбалого ставлення до військової служби, а долучені докази викликають сумніви та протиріччя, тому провадження у цій справі підлягає закриттю.

В судовому засіданні захисник підтримав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно до положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з`ясуванню, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та винність особи в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Відповідно до ст. ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників). Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов`язку, але й те, що він мав місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв`язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов`язків проявила до них байдужість та несумлінність.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 не виконав службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань доручених йому за посадою, які визначені Статутами ЗСУ.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.

Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом» вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не містить даних про те, які саме обов`язки військової служби були невиконані або були неналежно виконані ОСОБА_2 , що могло б дати підстави зробити висновок про його недбале ставлення до військової служби.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 порушив вимоги «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України», затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-ХІV, які визначають загальні обов`язки військовослужбовця, а також регламентують питання віддання та виконання наказів та вимоги ст. 1, 3 «Дисциплінарного статуту Збройних Сил України», затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551- ХІV, які регламентують питання військової дисципліни військовослужбовця.

При цьому, які саме обов`язки військової служби або військової дисципліни порушив або неналежно виконав ОСОБА_2 , в чому це виразилось та до яких наслідків призвело, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено.

За змістом ст. 172-15 КУпАП ця норма закону є бланкетною, тобто при притягнені особи до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути наведені не тільки найменування норм правових актів, у тому числі відомчих, а й їхній зміст щодо кола посадових обов`язків (повноважень), у порушенні яких обвинувачується особа. Тобто повинно бути чітко зазначено нормативний акт з переліком службових обов`язків військової службової особи, у невиконанні або неналежному виконанні ця особа обвинувачується.

Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме нормативним актом встановлюється коло службових обов`язків ОСОБА_2 , відсутні дані про те, що він був ознайомлений з колом своїх обов`язків, та не зазначено, які саме з цього кола службових обов`язків він не виконував або неналежно виконував.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , які містяться в протоколі, останній пояснив, що жодних наказів, розпоряджень в період 02.04.2026 року по 14.04.2026 року він не отримував. Крайнє бойове розпорядження командира НОМЕР_2 омбр №6/3/12954 від 01.04.2026 року він виконав в зазначений термін, інших наказів не отримував.

На підтвердження вини ОСОБА_2 до протоколу долучено: бланки отримання пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які ідентичні фабулі протоколу; посвідчення офіцера ОСОБА_2 , витяг з наказу №48 від 22.03.2023 року про зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; службову характеристику ОСОБА_2 ; службову картку ОСОБА_2 з відмітками про заохочення та стягнення за період з жовтня 2025 року по квітень 2026 року; витяг з наказу про призначення особового складу для проведення заміни (ротації) від 30.01.2026 року.

Матеріали справи не містять доказів про видачу наказів щодо бойового розпорядження на ім`я ОСОБА_2 та відсутня інформація щодо ознайомлення ОСОБА_2 з бойовим розпорядженням та з інформацією про покладення на нього обов`язків старшого оперативного чергового відділення оперативних чергових командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, матеріали справи не містять достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки судом не встановлено в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тому провадження у справі слід закрити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247, 256, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Харкова протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складений 18.05.2026 року.

Суддя: