Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №630/1758/25 — Люботинський міський суд Харківської області

Суд: Люботинський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №630/1758/25

Суддя: Сухоруков І. М.

Справа № 630/1758/25

Провадження № 2/630/180/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

представника позивача Дем`яненко О.О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Люботин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на частку квартири за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Дем`яненко О.О. звернулась до суду із даним позовом, в якому зазначила, що квартира АДРЕСА_1 належала родині ОСОБА_5 , та була зареєстрована за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 14.01.1994 року Фондом міського комунального майна Люботинської міської ради на підставі розпорядження № 66 від 06.01.1994 року. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після його смерті прийняла дружина ОСОБА_8 та доньки: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті спадщину, яка складалася з 1/6 частки квартири, прийняла її донька ОСОБА_2 . ОСОБА_4 від спадщини відмовилась.

За життя ОСОБА_6 склав заповіт на ім`я своєї онуки ОСОБА_2 , але в листопаді 2025 року, коли позивачка вирішила оформити документи на квартиру та оформити свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері та свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті дідуся дізналася, що він зробив новий заповіт на ім`я ОСОБА_3 .

Позивачка разом з родиною безперервно проживала в квартирі, повністю відкрито володіє нею в цілому, самостійно опікується нею, сплачує комунальні послуги.

Тому позивачка звернулася до суду до ОСОБА_3 , яка ймовірно є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_6 , за яким зареєстрована частка квартири, про визнання права власності за набувальною давністю.

У своєму позові представник позивачки просила:

-просила визнати за ОСОБА_2 право власності на частку квартири АДРЕСА_2 , за набувальною давністю.

Ухвалою від 08 січня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено у загальному порядку. Позов підсудний Люботинському міському суду Харківської області за місцезнаходженням нерухомого майна.

Ухвалою від 08січня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано докази з Харківської районної нотаріальної контори Харківської області.

Ухвалою від 19лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано докази з Харківської районної нотаріальної контори Харківської області, з Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Ухвалою від 25березня 2026 року витребувано докази з Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у міст Миколаєві Одеського міжрегіонального управління міністерства юстиції України.

Ухвалою від 25 березня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та пояснила, що більше десяти років відкрито користується усією однокімнатною квартирою та ніхто не має з цього приводу заперечень. Її рідна сестра ОСОБА_4 , яка у справі є третьою особою, не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на частку після смерті діда ОСОБА_6 . Сестра на даний час мешкає з чоловіком у іншому місті. Відповідачка ОСОБА_3 , яка жила з дідом ОСОБА_6 , та яка є його спадкоємицею за заповітом - отримала в порядку спадкування іншу квартиру і не має претензій на спадкову 1\2 частку у квартирі АДРЕСА_3 .

Відповідачка ОСОБА_3 19.01.2026 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_2 визнає в повному обсязі. Також зазначила, що квартирою АДРЕСА_1 ніколи не користувалась.

Третя особа ОСОБА_4 подала заяву, де вказала, що проти позову не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_10 була її сестрою і одружилася з ОСОБА_11 у 1994 році, а у 1995 році вони переїхали жити у квартиру АДРЕСА_1 . Позивачка ОСОБА_12 приходиться їй племінницею і народилася у 1996 році і весь час жила у вказаній квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_23 був дідусем і не мешкав у квартирі АДРЕСА_4 , вона взагалі не знає. Після смерті її сестри ОСОБА_13 у квартирі АДРЕСА_3 мешкали дочки ОСОБА_10 - позивачка ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Потім ОСОБА_15 виїхала і у квартирі залишилися жити ОСОБА_14 з дочкою, якій зараз 9 років. Їй не відомо про спір щодо квартири АДРЕСА_3 , яка складається з однієї кімнати, і у цій квартирі дуже тривалий час живе ОСОБА_14 .

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що мешкає з 2002 року по сусідству з позивачкою - у квартирі АДРЕСА_5 і знає родину ОСОБА_5 . У квартирі АДРЕСА_3 жили ОСОБА_17 і ОСОБА_10 та їх діти ОСОБА_14 і ОСОБА_15 . ОСОБА_24 вона ніколи не бачила та не знає хто така ОСОБА_18 . За останні 10 років у квартирі АДРЕСА_3 увесь час мешкає ОСОБА_14 зі своєю дочкою, інколи до них приїжджає ОСОБА_15 . Скарг на ОСОБА_5 вона ніколи не чула, і не чула, щоб у квартиру хтось заселявся. Наскільки їй відомо, ОСОБА_14 мешкає у квартирі АДРЕСА_3 з народження, а ОСОБА_15 приблизно 6 років назад виїхала жити до свого чоловіка.

Суд, вислухавши позивачку та її представника, свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_9 , дослідивши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 з 11.10.2012 року. (а.с.11)

Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 видане 14.06.1996 року Люботинським міським відділом реєстрації актів громадянського стану. (а.с.12)

ОСОБА_7 та ОСОБА_19 зареєстрували шлюб 26.07.1995 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 видане Люботинським міським відділом реєстрації актів громадянського стану (а.с.13)

Батьками ОСОБА_7 є ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 видане 20.02.1955 року (а.с.14)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_4 видане 19.02.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області (а.с.15)

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_5 видане 25.08.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області (а.с.16)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_6 видане 13.03.2018 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с. 17)

Відповідно до копії довідки КП «Люботинське АПБ» Люботинської міської ради Харківської області від 17.10.2025 року власниками квартири АДРЕСА_1 є:

-частка - ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва по право власності на житло, видане фондом міського комунального майна Люботинської міської Ради народних депутатів 14.01.1994 р., реєстр № 62;

-1/6 частка - ОСОБА_8 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВСР №869068, видане Другою держнотконторою Харківського району та області 10.04.2006 р., реєстр № 1-618;

-1/6 частка - ОСОБА_20 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВСР №869069, видане Другою держнотконторою Харківського району та області 10.04.2006 р., реєстр № 1-616;

-1/6 частка - ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВСР №869070, видане Другою держнотконторою Харківського району та області 10.04.2006 р., реєстр № 1-614 (а.с. 18)

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №447239085 від 10.10.2025 року право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , зареєстровано наступним чином:

-частка за ОСОБА_6 , державна реєстрація від 10.04.2006;

-1/6 частка за ОСОБА_8 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, ВСР-869068, видане Другою держнотконторою Харківського району та області 10.04.2006 р., реєстр № 1-618;

-1/6 частка за ОСОБА_20 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, ВСР-869069, видане Другою держнотконторою Харківського району та області 10.04.2006 р., реєстр № 1-616;

-1/6 частка за ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, ВСР-869070, видане Другою держнотконторою Харківського району та області 10.04.2006 р., реєстр № 1-614 (а.с. 19)

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району та області 10.04.2006 року спадкоємицею майна на 1/3 частину ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 рокує його малолітня дочка ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з частини квартири АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з 1 кімнати, загальною площею - 42,80 кв.м., житловою площею - 22,10 кв.м. (а.с. 20)

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10344024 від 10.04.2006 року власником 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, ВСР-869070, від 10.04.2006, посвідченого Другою держнотконторою Харківського району та області, № 1-614 ( а.с. 21)

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області 15.11.2025 року спадкоємцем 1/6 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_8 , яка належала ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її донька ОСОБА_2 , у тому числі з урахуванням частки, від якої відмовилась донька спадкодавця - ОСОБА_20 . ( а.с. 22)

Станом на 20.10.2025, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 - з 11.10.2012, ОСОБА_21 , 10.04.2017, ОСОБА_4 - з 22.02.2011 (а.с. 11)

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав № 452220092 від 15.11.2025 року, власником 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1595 видане 15.11.2025 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гонтаренко С.Л. (а.с. 23)

Відповідно до копії заповіту, посвідченого 02.03.2010 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гонтаренко С.Л., ОСОБА_6 заповів все належне йому майно ОСОБА_2 (а.с. 26)

Відповідно до копії відповіді Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області від 09.12.2025, платником послуг на вивіз ТПВ за адресою: АДРЕСА_6 зазначена ОСОБА_2 (а.с. 30)

Відповідно до копії відповіді Люботинського комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Люботинської міської ради Харківської області від 10.12.2025 року особовий рахунок № НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_6 відкрито на ОСОБА_8 . За послуги з утримання будинку, відповідно до платіжного реєстру АТ КБ «Приватбанк», сплачує ОСОБА_2 (а.с. 33)

Відповідно до копії відповіді Водопровідно-каналізаційного комунального управління Люботинської міської ради Харківської області від 12.12.2025 року за період з 2013 року по 19.10.2025 року договір про надання послуг з централізованого постачання води і водовідведення за адресою: АДРЕСА_6 , укладений з ОСОБА_8 20.10.2025 року, ОСОБА_2 підписала заяву-приєднання до договору публічної оферти. (а.с. 36)

Відповідно до копій квитанцій про сплату за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_6 , за період з 2023 по 2025 р.р. платником зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_2 ( а.с. 41-107)

Відповідно до відповіді Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 03.02.2026 року, що після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 до Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області 09.02.2011 року ОСОБА_3 подано заяву про прийняття спадщини за заповітом, що посвідчений 03.09.2010 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гонтаренко С.Л. за реєстровим № 2206. (а.с. 133, 153, 164)

22.06.2011 до Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області надійшла заява дочки померлого - ОСОБА_22 про прийняття належної їй обов`язкової частки спадкового майна згідно ст. 1241 ЦК України, як непрацездатна та пенсіонер за віком. (зворотній бік а.с. 153)

Листом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області від 17.08.2011 було роз`яснено ОСОБА_22 , що оформляти свої спадкові права їй слід у судовому порядку, оскільки у її свідоцтві про народження відсутня повна інформація про батька (а.с. 162)

Інших заяв після смерті ОСОБА_6 про прийняття або про відмову у шестимісячний термін не зареєстровано.

14.10.2011 року до Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області подано заяву ОСОБА_3 про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частини спадкового майна, а частину спадкового майна залишити відкритою для спадкування згідно ст. 1241 ЦК України ОСОБА_22 (а.с. 153)

14.10.2011 державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_9 . (а.с. 172)

14.02.2015 до Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області подано заяву ОСОБА_3 про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. (а.с. 174)

14.02.2015 державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області на вказану вище заяву ОСОБА_3 було відмовлено та винесено відповідну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. (а.с. 175)

Інших заяв щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 не зареєстровано.

Також від імені ОСОБА_6 у спадковій справі наявний заповіт, посвідчений 03.09.2010 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гонтаренко С.Л. за реєстровим № 2206, в якому все належне йому майно померлий заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 168)

Згідно до актового запису про смерть №663 від 11.09.2012, ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Миколаїв. (а.с. 217)

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

За змістом наведеної норми для набуттям права власності за набувальною давністю потрібна сукупність таких умов - володіння має бути добросовісним, тобто таким коли особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності та володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто, є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 ч. 3 ст. 344 ЦК України 2003 року); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК України 2003 року). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто, бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження №12-291гс18).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об`єкт третіми особами за набувальною давністю.

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

Коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Спірним майном є частку квартири АДРЕСА_2 . Право власності на цю частку на даний час значиться за померлим ОСОБА_6 .

Спадкоємицею за заповітом на майно ОСОБА_6 являється відповідачка ОСОБА_3 , яка не отримувала свідоцтво на право власності у порядку спадкування на частку у вказаній квартирі, проте оформила свідоцтво про право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 на інше нерухоме майно, з приводу якого між сторонами у цій справі спір відсутній.

Інша особа - ОСОБА_22 , яка мала претензії на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 (до якого входила і спірна частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 ), як непрацездатна дочка спадкодавця, мешкала у іншій області, у фактичне управління часткою квартири АДРЕСА_3 не вступила та померла у 2012 році, не отримавши свідоцтва про право власності на спадкове майно після ОСОБА_6 .

Позивачці ОСОБА_2 належить на праві власності 1/6 частка даної квартири, а також 1/6 частку вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_8 .

ОСОБА_2 з 2012 року зареєстрована у спірній квартирі.

З наданих до суду доказів та пояснень свідків вбачається що позивачка ОСОБА_2 постійно з 1996 року проживає, тобто користується квартирою АДРЕСА_1 , а також зареєстрована за цією адресою.

Позивачка здійснює утримання квартири та сплачує усі комунальні платежі.

Відповідачці ОСОБА_3 мала перейти у порядку спадкування за заповітом частка ОСОБА_6 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

При цьому, відповідачка позов визнала, тобто не заперечувала, проти постійного володіння та користування позивачкою вказаною квартирою.

Рідна сестра ОСОБА_2 - ОСОБА_4 є третьою особою у даній справі та проти позову не заперечує.

Постійне користування ОСОБА_2 усією однокімнатною квартирою АДРЕСА_1 , підтверджується доказами щодо реєстрацією позивачки та її малолітньої дочки за даною адресою, доказами утримання нею вказаної однокімнатної квартири, а також поясненнями свідків.

Таким чином, ОСОБА_2 постійно відкрито користується однокімнатною квартирою АДРЕСА_1 , у тому числі й часткою, що належала померлому ОСОБА_6 та яка мала перейти в порядку спадкування у власність відповідачки. Тобто позивач відкрито, безперервно тривалий час, що перевищує 10 років, безперешкодно володіє та користується нерухомим майном.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач не наполягає на стягненні судових витрат з відповідача, суд такі витрати залишає за позивачкою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 335, 344 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77, 263, 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на частку квартири за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частку квартири АДРЕСА_2 , за набувальною давністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду..

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_10 ,

відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_11 ;

третя особа: ОСОБА_4 , АДРЕСА_10 .

Повний текст рішення виготовлено 18.05.2026.

Суддя І.М. Сухоруков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua