Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №619/2097/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2097/26

провадження № 2/619/1453/26

Рішення

іменем України

18 травня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/2097/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

вимоги позивачки: про збільшення розміру аліментів.

Стислий виклад позиції позивачки та заперечення відповідача.

ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» 30.03.2026 звернулася до суду з позовом, у якому просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.2021 по справі №619/1366/21 та визначити розмір аліментів у частці 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 12000,00 грн. У обґрунтування позову зазначено, що позивачка є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із нею та перебуває на її утриманні. Відповідач є батьком дитини та сплачує аліменти на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.2021 по справі №619/1366/21, однак після зміни місця роботи порядок та стабільність їх сплати змінилися. Витрати на утримання дитини істотно зросли, зокрема на харчування, одяг, навчання, медичне забезпечення та оренду житла, оскільки вони є внутрішньо переміщеними особами. Основний тягар утримання та виховання дитини несе позивачка самостійно, тоді як відповідач бере участь переважно шляхом сплати аліментів та нерегулярних незначних грошових переказів. Також зазначає, що відповідач висловлював намір звернутися до суду щодо зменшення розміру аліментів та пропонував встановити їх у фіксованому розмірі, з чим вона не погоджується. На думку позивачки, фактичні доходи відповідача є вищими за офіційно задекларовані, у зв`язку з чим існуючий розмір аліментів не забезпечує належного рівня утримання дитини.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, у якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату у розмірі 25000,00 грн. Також зазначає, що має на утриманні ще одну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому встановлення аліментів у розмірі 1/3 доходу, але не менше 12000 грн, на його думку, порушуватиме права іншої дитини на належне утримання. Відповідач вважає заявлений позивачкою розмір витрат на дитину завищеним, зокрема щодо витрат на оренду житла, гуртки та додаткові заняття, які, на його думку, не є обов`язковими витратами у розумінні ст. 185 СК України. Крім того, зазначає, що відповідно до судової практики аліменти на одну дитину зазвичай стягуються у розмірі 1/4 частки доходу, а вимога про встановлення мінімального порогу у 12000,00 грн є надмірною та не відповідає його матеріальному становищу. Також відповідач заперечує твердження позивачки щодо наявності прихованих доходів, вважаючи їх припущеннями.

Позивачкою надано до суду відповідь на відзив, у якому зазначає, що доводи відповідача щодо зменшення його участі в утриманні дитини є необґрунтованими, оскільки батьки зобов`язані забезпечувати належний рівень життя та розвитку дитини. Позивачка вказує, що витрати на дитину включають харчування, одяг, медичне забезпечення, навчання, гуртки, побутові та інші необхідні витрати, а їх загальний розмір становить близько 25000,00 грн щомісяця та має покриватися обома батьками у рівних частках. Також зазначає, що наявність у відповідача іншої дитини не звільняє його від обов`язку належного утримання спільної дитини та не може бути підставою для зменшення рівня її забезпечення. Позивачка наголошує, що не перебуває у шлюбі та самостійно несе основний тягар витрат на дитину, включаючи витрати на оренду житла та комунальні послуги, оскільки вони є внутрішньо переміщеними особами. Крім того, вона не погоджується із твердженнями відповідача щодо його низького доходу, вважаючи, що фактичний рівень його життя та витрат свідчить про наявність інших джерел доходу. Також зазначає, що відповідач фактично не бере належної участі в утриманні дитини, а аліменти за квітень та травень не сплачувалися, тому вона змушена самостійно забезпечувати всі потреби дитини.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.04.2026 позовну заяву залишено без руху та 06.04.2026 позивачкою усунуто недоліки.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 07.04.2026 судом було сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 2573869 щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 08.04.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.05.2026 та було здійснено перехід до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого в цьому судовому засіданні призначено на 18.05.2026.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву, у якій просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки, яка зазначена у позові, про що свідчить довідка про доставку sms у додаток «Viber».

За змістом ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 180 СК України визначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що сторони мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 11.05.2021 у справі №619/1366/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.03.2021 до досягнення дитиною повноліття.

Згідно із частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей; наявність у платника аліментів майна, майнових прав та грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршенням чи поліпшенням здоров`я когось із них.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 у справі №643/11949/19, провадження №61-2698св21, відповідно до якої зміна розміру аліментів можлива за умови доведеності істотної зміни матеріального чи сімейного стану сторін.

Виходячи зі змісту наведених норм права, при вирішенні вимог щодо збільшення розміру аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і одержувача, а також перевірити наявність обставин, які свідчать про істотну зміну такого стану після ухвалення попереднього судового рішення.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Суд виходить із того, що у справах про збільшення розміру аліментів саме на позивача покладається обов`язок доведення наявності передбачених статтею 192 СК України підстав для зміни визначеного судом розміру аліментів.

Водночас, звертаючись до суду із даним позовом, позивачкою не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження істотної зміни її матеріального стану або істотного покращення матеріального становища відповідача після ухвалення рішення Дергачівським районним судом Харківської області від 11.05.2021 у справі №619/1366/21.

Надані позивачкою квитанції та чеки щодо витрат на одяг, гуртки, комунальні послуги, оренду житла та інші потреби дитини самі по собі не свідчать про наявність передбачених статтею 192 СК України підстав для збільшення розміру аліментів.

Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків у рівній мірі відповідно до їх матеріального становища та можливостей, а тому понесення одним із батьків витрат на дитину не є безумовною підставою для покладення більшого фінансового навантаження на іншого з батьків.

Сам по собі факт збільшення витрат на дитину у зв`язку із її дорослішанням, зміною цін на товари та послуги, а також здійсненням витрат на гуртки, розвиток, оренду житла та інші побутові потреби не є безумовною підставою для зміни визначеного судом розміру аліментів без доведення істотної зміни матеріального чи сімейного стану сторін після ухвалення попереднього судового рішення.

Крім того, частина витрат, на які посилається позивачка, зокрема витрати на додаткові заняття, гуртки та окремі супутні витрати, не належать до безумовних та обов`язкових витрат на дитину у розумінні положень сімейного законодавства та мають оцінюватися судом з урахуванням матеріального становища обох батьків.

Надані позивачкою фотознімки, скріншоти із соціальних мереж щодо перебування відповідача на відпочинку, участі у святкових заходах, зокрема весіллі, а також зображення транспортного засобу самі по собі не є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-81 ЦПК України та не можуть беззаперечно свідчити про істотне покращення матеріального становища відповідача, наявність у нього прихованих доходів чи отримання доходів у розмірі, достатньому для збільшення аліментів.

Вказані матеріали не містять відомостей щодо вартості майна, джерел походження коштів, права власності відповідача на відповідне майно чи фактичного рівня його доходів, а тому ґрунтуються виключно на припущеннях та не можуть бути покладені судом в основу рішення.

Крім того, позивачкою надано довідки про дохід відповідача, з яких вбачається, що відповідач у період з листопада 2023 року по лютий 2024 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЄВРОЦЕНТР АВТО» та отримав дохід у загальному розмірі 14217,50 грн, а також у період з вересня 2023 року по лютий 2024 року працював у ТОВ «ЕЛПІДЖІ СЕРВІС», де отримав дохід у загальному розмірі 32930,00 грн.

Суд враховує, що відповідач офіційно працевлаштований та отримує стабільний дохід, однак встановлення аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 12000,00 грн щомісячно, за наявності на утриманні іншої малолітньої дитини, може призвести до надмірного фінансового навантаження на відповідача та порушення принципу рівності прав дітей на належне утримання.

Судом досліджено надані відповідачем довідки про доходи та утримані аліменти за відповідні періоди (а.с. 46-52).

Так, відповідно до наданих довідок, загальна сума доходу відповідача без урахування аліментів за період з липня 2020 року по червень 2022 року становила 90603,49 грн, що в середньому складає близько 3775,15 грн на місяць, а сума утриманих аліментів - 8125,28 грн.

За період з лютого 2022 року по лютий 2026 року загальна сума доходу відповідача без урахування аліментів становила 154695,26 грн, що в середньому складає близько 3222,00 грн на місяць, а сума утриманих аліментів - 49433,38 грн.

За період з червня 2022 року по жовтень 2023 року загальна сума доходу відповідача без урахування аліментів становила 25398,01 грн, що в середньому складає близько 1494,00 грн на місяць, а сума утриманих аліментів - 22372,13 грн.

За період з листопада 2023 року по лютий 2026 року загальна сума доходу відповідача без урахування аліментів становила 48501,00 грн, що в середньому складає близько 1732,00 грн на місяць, а сума утриманих аліментів - 44697,00 грн.

Таким чином, аналіз наданих суду доказів свідчить про відсутність стабільного збільшення доходів відповідача після ухвалення рішення Дергачівським районним судом Харківської області від 11.05.2021 у справі №619/1366/21.

Більше того, наведені відомості не підтверджують наявності у відповідача істотного покращення матеріального становища, яке відповідно до статті 192 СК України могло б бути підставою для збільшення визначеного судом розміру аліментів.

Суд також враховує, що заявлена позивачкою вимога про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 12000,00 грн щомісячно, є неспівмірною із підтвердженим матеріальним становищем відповідача та фактичним рівнем його офіційних доходів.

Також суд зазначає, що чинним рішенням суду аліменти вже визначені у частці від усіх видів доходу відповідача, а тому у разі збільшення його заробітку автоматично збільшується і розмір аліментних платежів.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання відповідачем інших доходів, окрім офіційно підтверджених, а доводи позивачки щодо наявності прихованих доходів ґрунтуються виключно на припущеннях.

Крім того, судом встановлено, що після ухвалення рішення суду від 11.05.2021 у відповідача змінився сімейний стан, а саме народилася інша дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 53-54), яка також перебуває на його утриманні та має рівне право на належне матеріальне забезпечення з боку батька.

Відповідно до положень Сімейного кодексу України батьки мають рівні обов`язки щодо утримання всіх своїх дітей, а тому при вирішенні питання щодо зміни розміру аліментів суд повинен враховувати необхідність забезпечення балансу інтересів усіх дітей платника аліментів.

Враховуючи необхідність забезпечення балансу інтересів усіх дітей платника аліментів, а також відсутність доказів істотного покращення матеріального становища відповідача чи істотного погіршення матеріального становища позивачки після ухвалення рішення суду від 11.05.2021, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 192 СК України підстав для збільшення розміру аліментів.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позивачкою не доведено наявності передбачених законом підстав для зміни визначеного рішенням суду розміру аліментів, у зв`язку із чим позовні вимоги про збільшення розміру аліментів задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Надіслати учасникам справи копію судового рішення протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивачка має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. М. Нечипоренко