Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 12 травня 2026 р.
Справа: №344/4798/26
Суддя: Антоняк Т. М.
Справа № 344/4798/26
Провадження № 2/344/4092/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,
секретаря Чабанюк Ю.Б.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 червня 2013 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_3 . Від даного шлюбу у них є спільна дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спору з відповідачем про місце проживання дочки у них немає, оскільки дочка проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначено, що протягом тривалого періоду часу спільне життя з відповідачем не склалося. На даний час вони фактично припинили спільне господарство, а з 2022 року проживають в окремих кімнатах у вищевказаній квартирі та не підтримують шлюбних відносин, кожен з них має своє власне приватне життя. Шлюб з відповідачем носить виключно формальний характер. Між ними втрачено взаєморозуміння, почуття любові та поваги один до одного, що зробило спільне життя формальним та у подальшому неможливим. У них діаметрально протилежні погляди на ведення побуту, виховання дитини та розпорядження сімейним бюджетом, відсутні спільні інтереси і наявні різні погляди на подальше спільне сімейне життя. Постійні сварки, образи та конфлікти з боку відповідача призвели до того, що вони стали один до одного чужими ненависними людьми.
Позивачка вважає, що подальше збереження шлюбу між ними є неможливим, оскільки це суперечить її інтересам та інтересам їх спільної дитини. За таких обставин просить: розірвати шлюб, укладений з відповідачем; час для примирення, що передбачено ст. 111 Сімейного кодексу України та ч.7 ст.240 ЦПК України, не надавати; малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживанні з нею; після розірвання шлюбу її шлюбне прізвище « ОСОБА_5 » не змінювати; усі судові витрати стягнути з відповідача на її користь.
Представником відповідача – адвокатом Головатюком І.М. подано заяву, у якій зазначено, що відповідач ознайомившись з позовною заявою вважає, що обставини вказані там не відповідають дійсності, скоріше за все, дружина зазначила їх в емоційному стані. Він категорично не погоджується із твердженнями позивачки про те, що їхній шлюб носить виключно формальний характер і що вони стали «чужими ненависними людьми». Такі висловлювання є радше проявом емоційного стану, ніж об`єктивним відображенням реальних сімейних обставин. Для нього цей шлюб - не формальність, а глибокий зв`язок, який заслуговує на збереження.
Відповідач із дружиною перебуває у шлюбі вже 13 років, у них є спільна донька, для якої стабільне сімейне середовище, участь обох батьків у вихованні та збереження повної сім`ї мають істотне значення. Розірвання шлюбу на даному етапі може негативно вплинути на емоційний та психологічний стан дитини. За цей час між сторонами склалися міцні стосунки, побудовані на спільних цінностях, у сім`ї перебувала гармонія та взаємоповага. Відповідач щиро любить свою дружину і вважає, що їхній шлюб має цінність не лише для них двох, але й для їхньої спільної доньки. Усі труднощі, які виникли між ними, є наслідком непорозумінь, що можуть бути подолані шляхом діалогу, взаємної поваги та підтримки. Він прагне не лише зберегти шлюб, а й відновити теплі, довірливі стосунки, які колись були основою їхнього життя. Відповідач готовий докласти максимум зусиль для відновлення взаєморозуміння, пошуку компромісів у питаннях побуту, виховання дитини та розпорядження сімейним бюджетом. Збереження шлюбу відповідає найкращим інтересам їхньої доньки, адже дитина потребує любові й підтримки обох батьків у єдиній сім`ї.
Тому враховуючи зазначене, а також те, що відповідач бажає зберегти сім`ю, прагне налагодити подружні взаємовідносини вважає, що сторонам необхідно надати час для примирення терміном на 6 (шість) місяців, даний час буде достатнім для врахування інтересів сторін по справі, в тому, щоб вирішити їхні суперечки та дійти спільної згоди для продовження сімейного життя.
Позивачка та її представник – адвокат Маруда С.Р. у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, просять позов задовольнити.
Відповідач не прибув у судове засідання, його позиція викладена у заяві, поданій його представником, згідно якої відповідач не погоджується з позовом.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданого 14.06.2013 року, сторони зареєстрували шлюб 14.06.2013 року, місце державної реєстрації - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 661.
У шлюбі у сторін народилася дочка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, збереження Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.
З огляду на викладене, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , слід розірвати.
Також, задовольняючи позов ОСОБА_1 суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_5 ».
Малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживання з матір`ю ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача слід стягнути на користь позивачки 1331,20 грн. судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 51, 129 Конституції України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 259, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 14.06.2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис 661, - розірвати.
Після розірвання шлюбу шлюбне прізвище позивачки « ОСОБА_5 » не змінювати.
Малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживання з матір`ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі1331 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Суддя Антоняк Т.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua