Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №214/1293/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1293/26

3/214/618/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., за участі: секретаря судового засідання – Улятовської М.О., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Новака А.М. розглянувши матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянство – Україна, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

04.02.2026 о 22:13 год. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Skoda Fabia, р.н. НОМЕР_2 , рухаючись за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 2/2, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, своєчасно поданого за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, гучномовця, не зупинився, чим порушив п.2.4 ПДР України.

Крім того, 04.02.2026 о 22:13 год. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Skoda Fabia, р.н. НОМЕР_2 , рухаючись за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 2/2, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Новак А.М. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про притягнення його підзахисного до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу інкримінованих адміністративних правопорушень. Вважає, що ОСОБА_1 не чув і не бачив вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, гучномовця, оскільки якщо б він її почув, то зупинився.

В подальшому захисник Новак А.М. змінив свою позицію захисту, не заперечував вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП. Також захисник вказав, що ОСОБА_1 не заперечує факт керування транспортним засобом та факту ДТП. Однак вважає, що ОСОБА_1 невірно інкриміновано порушення п.2.5 ПДР України, а саме: відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в медичному закладі, оскільки ОСОБА_1 після ДТП пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. В свою чергу, працівники поліції не взяли до уваги результати проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я після ДТП, а повторно запропонували пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння, що є порушенням встановленого порядку. Враховуючи також відсутність на місці газоаналізатора Drager, що потягло невірне звинувачення ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР України, а саме: відмова від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Також захисник вказав, що ОСОБА_1 фактично не зміг би повторно пройти огляд на стан сп`яніння після ДТП, оскільки в результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому ребер та струсу головного мозку, у зв`язку з чим проходив лікування та реабілітацію. За таких обставин, захисник просив закрити провадження у справі про притягнення його підзахисного до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи участь під час судового розгляду справи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Новака А.М., суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , враховуючи дотримання прав на захист останнього під час судового розгляду.

Суд, заслухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Новака А.М., дослідивши наявні письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, доходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП повинен, зокрема, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується наступними письмовими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №583278 від 05.02.2026, відповідно до змісту якого водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Skoda Fabia, р.н. НОМЕР_2 , рухаючись за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 2/2, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, своєчасно подано за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, гучномовця, не зупинився, чим порушив п.2.4 ПДР України. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Aspiring Expert 9 та бодікамери №№475845, 475615, 475134.

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №583259 від 05.02.2026, відповідно до змісту якого 04.02.2026 о 22:13 год. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Skoda Fabia, р.н. НОМЕР_2 , рухаючись за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 2/2, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Aspiring Expert 9 та бодікамери №№475845, 475615, 475134;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.02.2026, зі змісту якого слідує, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, огляд не проводився;

- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у медичному закладі від 05.02.2026, складеного у відношенні ОСОБА_1 ;

- рапортом інспектора поліції від 05.02.2026, зміст якого узгоджується із змістом протоколів про адміністративні правопорушення серій: ЕПР1 за №583278 від 05.02.2026 та ЕПР1 за №583259 від 05.02.2026;

- роз`ясненням про відсторонення від права керування транспортними засобами від 04.02.2026, складеним у відношенні ОСОБА_1 , від підпису із ознайомленням даного роз`яснення ОСОБА_1 відмовився;

- довідкою, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 ;

- картками обліку адміністративних правопорушень від 05.02.2026;

- відеозаписом, який містить фіксацію обставин, зазначених в протоколах про адміністративні правопорушення серій: ЕПР1 за №583278 від 05.02.2026 та ЕПР1 за №583259 від 05.02.2026.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів характеризується через законність джерела отримання доказів, тобто суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

При цьому, в ході судового розгляду судом не встановлено жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з п.п.2, 3 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я України 09.11.2015 за №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

А п. 8 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння визначено, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

Як убачається із запису відеорегістратора та нагрудних відеокамер, було зафіксовано рух автомобіля Skoda Fabia, р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , який при наближенні до нього позаду автомобіля працівників патрульної поліції із ввімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору, почав різко прискорювати швидкість, хаотично змінюючи напрямок руху, виїжджаючи на зустрічну полосу, та намагатись втекти від подальшого його переслідування працівниками патрульної поліції, в результаті чого в подальшому сталося лобове зіткнення автомобіля Skoda Fabia, р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , з іншим автомобілем (clip 1, час 22.14). На місце події була викликана карета швидкої медичної допомоги для надання допомоги постраждалим від ДТП.

З подальшої розмови з працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 , маючи ознаки очевидного алкогольного сп`яніння, а саме: поведінки, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, повідомив, що він перебуває у стан сп`яніння та не заперечував факту незупинення на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, яка була своєчасно подана за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів (clip 1, час 22.27).

В подальшому, після отримання медичної допомоги за наслідками ДТП в медичному закладі, під час розмови ОСОБА_1 , на пропозицію працівника патрульної поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законному порядку в медичному закладу у зв`язку із наявністю ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запаху алкоголю із порожнини рота, поведінкиа, що не відповідає обстановці, різкої зміни забарвлення шкіряного покриву обличчя, відмовився пройти такий огляд, посилаючись на те, що він вже пройшов огляд в медичному закладі на стан сп`яніння (clip 7, час 00.15).

Відповідно до вимог п.2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

В свою чергу, відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд вважає відеозапис, відповідним п.5 розділу ІІ вказаної Інструкції, який є чітким, послідовним, та таким, який фактично повно відтворює весь перебіг подій, всіх відповідних учасників цих подій, як і їх дії. Підстав стверджувати, що цей доказ є недопустимим доказом у справі, судом не встановлено.

Отже, долучений до протоколу та оглянутий у судовому засіданні відеозапис в сукупності з іншими оглянутими судом письмовими доказами відображає події адміністративних правопорушень та містить відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 порушень вимог п.п.2.4 та 2.5 ПДР України. З огляду на викладене суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених: ч.1 ст.122-2 КУпАП, за ознаками: невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, та ч.1 ст.130 КУпАП за ознаками: відмова від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

В свою чергу, суд вважає необхідним зазначити, що об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає необхідність обов`язкової наявності кваліфікуючої ознаки цього правопорушення, зокрема керування транспортним засобом в стані сп`яніння або відмова від проходження огляду на встановлення такого стану.

Відповідно аналізу вищезазначених доказів встановлено, що у провину ОСОБА_1 ставиться відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто порушення п.2.5 ПДР України.

При цьому суд вважає, що доводи захисника про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та пройшов огляд на стан сп`яніння після госпіталізації внаслідок ДТП, а отже, не потребував такого огляду повторно, не спростовують факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, при наявності очевидних ознак такого сп`яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя.

За таких обставин, суд вважає, що вибрана позиція захисту є взаємовиключаюча, а саме, наявності очевидного факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, навіть за умови проходження останнім огляду на стан сп`яніння під час госпіталізації внаслідок ДТП, не виключає можливої пропозиції працівника поліції пройти такий огляд повторно, за умови перебування особи у свідомому придатному для цього стані та наявності очевидних ознак сп`яніння.

Таким чином, суд, вважає, що перебування ОСОБА_1 у свідомому придатному стані для проходження повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння, не перешкоджало останньому повторно пройти такий огляд у встановленому законом порядку на законну вимогу працівника патрульної поліції.

Вище приведений аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до обраної позиції захисту, оскільки зазначені доводи захисника, щодо відсутності події і складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивно нічим не підтверджується.

Такі посилання сторони захисту суд розцінює як обраний спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєні адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .

Разом з тим, всі інші доводи сторони захисту є формальними та не спростовують висновків суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, протоколи складені в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (з внесеними змінами).

Вищезазначені докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 вказаних вище адміністративних правопорушень та його вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.

У справі «Проніна проти України», № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до переконання в доведеності вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Обираючи вид стягнення, відповідно до ст.ст.33, 36 КУпАП, суд враховує особу ОСОБА_1 , його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу як його здоров`ю та життю, так й інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП, суд вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення.

Також, відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284, ч.ч.1, 2, 3 ст.294, ч.1 ст.303 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч.1 ст.130 КУпАП – у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік;

- за ч.1 ст.122-2 КУпАП – у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.

У відповідності до ст.36 КУпАП, накласти на ОСОБА_2 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно визначивши накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя О.І. Євтушенко