Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №190/865/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/865/26

Провадження №1-кп/190/131/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті П`ятихатки кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041560000049 від 24.01.2026 року, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася с. Червона Українка Криничанського району Дніпропетровської області, громадянка України, освіта професійно-технічна, заміжня, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 раніше не судима,

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень,

передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_4 скоїла несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

ОСОБА_4 02.01.2026 о 23:00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, перебувала за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, с. Долинське, вул. Шкільна, 18 в гостях у ОСОБА_6 де останній звернувся до неї за практичною допомогою щодо створення облікового запису в автоматизованій системи Інтернет-банкінгу «Райффайзен Банк». Так, ОСОБА_4 будучи обізнаною з користуванням послугами автоматизованих банківських систем створила потерпілому ОСОБА_6 обліковий запис в автоматизованій системі Інтернет-банкінгу «Райффайзен Банк» та одночасно отримала логін та пароль щодо особистого кабінету в вище згаданій автоматизованій системі. В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів належних ОСОБА_6 за допомогою несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем АТ "Райффайзен Банк". Реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 вчинила протиправні дії у сфері автоматизованих систем, маючи злочинний намір, спрямований на особисте збагачення, у протизаконний спосіб, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків 02.01.2026 о 23.00, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, маючи вільний доступ до мобільного телефону марки Redmi 14 з сім картою мобільного оператора «Київстар», з номером НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_6 , в якому встановлений додаток віддаленого доступу до автоматизованої системи Інтернет-банкінгу «Райффайзен Банк», через всесвітню мережу «Інтернет», шляхом вводу до автоматизованої системи електронного комплексу, а саме мобільного банкінгу, паролю для автентифікації, який був відомий ОСОБА_4 , здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи «Райффайзен Банк», який згідно із Законом України «Про платіжні послуги» є електронним платіжним засобом та системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ «Райффайзен Банк» та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах» є автоматизованою системою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, самочинно, без дозволу власника ОСОБА_6 , в порушення вимог ч.2 ст.11, ч.1 ст.21 Закону України «Про інформацію», ст.З, ч.1 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», в результаті чого отримала повний доступ до банківського рахунку НОМЕР_2 (банківська карта № НОМЕР_3 ), що належить ОСОБА_6 , що призвело до несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Райффайзен Банк», яка належить АТ «Райффайзен Банк» та отримала інформацію про поточний стан рахунку потерпілого, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є банківською таємницею.

Крім того, 02.01.2026 року о 23.03 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, впевнений в тому, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непомітними для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, умисно, таємно, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, після отримання доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 (банківська карта № НОМЕР_3 ), відкритого в АТ «Райффайзен Банк», який належить ОСОБА_6 , не маючи будь яких правових підстав, здійснила переказ грошових коштів із вказаного банківського карткового рахунку на власний рахунок № НОМЕР_4 (банківська картка № НОМЕР_5 ) який емітований АТ КБ «ПриватБанк», а саме: 02.01.2026 о 23:03, в сумі 10 000 грн., та на рахунок свого співмешканця ОСОБА_7 рахунок № НОМЕР_6 (банківська картка № НОМЕР_7 ) який емітований АТ «A-Банк», а саме: 02.01.2026 о 23:05 год., в сумі 4 000 грн. Вказаними діями ОСОБА_4 спричинила потерпілому ОСОБА_6 , майнову шкоду на загальну суму 14 000 грн., що підтверджується інформацією щодо руху коштів по банківському рахунку ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , викраденими коштами розпорядилася на власний розсуд.

У відповідності до п. 1 Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2026 № 40/2026, затвердженого Законом України від 14.01.2026 р. № 4757-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Угодою про визнання винуватості від 14 квітня 2026 року сторони погодили покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.361 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, з покладенням обов`язків визначених ст.59-1 КК України на розсуд суду; за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, звільнивши обвинувачену ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком термін якого буде визначено судом з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. ОСОБА_4 в свою чергу згодна понести покарання, визнає вину в скоєному.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 вину свою в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України визнала повністю, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити їй узгоджену міру покарання. Стверджувала, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, які їй роз`яснені судом.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості допускається у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких завдано шкоду правам та інтересам окремих осіб, якщо потерпілим надано письмову згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винуватою, відповідно до ст.12 КК України, є проступком та тяжким злочином.

Під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_6 надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою.

Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, зобов`язання взяті за угодою обвинувачуваною виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 14.04.2026 року, визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України та призначити їй, узгоджене угодою покарання.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374,475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 квітня 2026 року, укладену у кримінальному провадженні №1-кп/190/131/26 (єдиний унікальний номер 190/865/26), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041560000049, між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України та призначити їй узгоджене угодою про визнання винуватості, покарання:

- за ч.1 ст.361 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік;

- за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 від відбування призначеного їй покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (роки) роки.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме три електронних носія (диски) з отриманою інформацією з банків, залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя П?ятихатського районного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1