Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 05 травня 2026 р.
Справа: №185/3175/26
Суддя: Мицак М. С.
Справа № 185/3175/26
Провадження № 3/185/1311/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мицак М.С., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Павлоградського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 414030, 25 лютого 2025 року о 18 год. 45 хв. ОСОБА_2 , знаходячись поблизу приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , виражалась нецензурною лайкою у сторону працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинила дрібну крадіжку у громадському місці.
ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що живе із чоловіком. 25.02.2026 року чоловік пішов на роботу, а о 16.00 год. зателефонував, що його ведуть у РТЦК і змушують підписати документи. Все це відбувалось на вулиці. Вона викликала поліцію та швидку. Чоловіку було погано, вона просила про допомогу, але їм не надавали.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши протокол у справі про адміністративне правопорушення, матеріали справи, проаналізувавши це все між собою та в сукупності, приходжу до наступного висновку.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення"» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Так, досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема, заяв,у рапорт та письмові пояснення свідків, відповідно до яких 25.02.2026 року приблизно о 18 год. 45 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , почув як невідома жінка виражалася нецензурною лайкою у бік працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Натомість з пояснень ОСОБА_2 , наданих нею у судовому засіданні вбачається, що із працівниками РТЦК у неї виник конфлікт через те, що її чоловіку відмовлялись надавати медичну допомогу.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 зазначено, що остання вчинила дрібну крадіжку, що не є кваліфікуючою ознакою вказаного правопорушення, у зв`язку з чим відсутні правові підстави кваліфікувати її дії за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього ж Кодексу.
Таким чином, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
У Х В А Л И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня винесення постанови.
Суддя: М.С. Мицак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua