Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №205/5715/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/5715/26

Номер провадження3/205/1686/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Шиян В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2026 року о 00-19 годині, ОСОБА_1 знаходячись біля будинку 19 по проспекту Івана Мазепи в Новокодацькому районі міста Дніпра, не виконав законні вимоги поліцейського УПП в Дніпропетровській області ДПП Музики Ю.І. при виконанні службових обов`язків, що полягала у відстороненні ОСОБА_1 від керування транспортним засобом Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_1 , та здійснив подальший рух, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП України.

ОСОБА_1 будучи своєчасно сповіщеним про місце і час судового розгляду справи, до суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавав.

Постановою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 5 травня 2026 року, застосовано примусовий привід до ОСОБА_1 . Вищезазначена постанова суду не виконана з невідомих суду причин.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 який знав, що справа розглядатиметься Новокодацьким районним судом міста Дніпра, однак своїм обов`язком явки до суду за викликом знехтував та правом надати пояснення з приводу обставин, викладених в протоколі, не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, органами поліції було надано: протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 221860 від 20 квітня 2026 року, рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП Музики Ю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Так, згідно протоколу ВАВ № 221860 від 20 квітня 2026 року, ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення. Свідків в протоколі не зазначено.

Згідно рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП Музики Ю. Феденко О.І. було затримано, про що було складено протокол про адміністративне затримання, та доставлено до відділу поліції для встановлення особи та складання протоколів. При цьому всі події зафіксовано на відео бодікамер № 473380, 473325. Однак до протоколу про адміністративне правопорушення не було долучено протоколу затримання та відео з боді камер.

Суд не приймає до уваги рапорт працівника поліції, оскільки він не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а.

Інших будь яких доказів до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотне.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Тобто протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

На підставі вищенаведених, наданих посадовою особою, яка порушила провадження у справі про адміністративне правопорушення, доказів, досліджених судом, встановлено відсутність належних та допустимих доказів, на підставі яких об`єктивно можна встановити факт злісної непокори законним вимогам працівників поліції з боку ОСОБА_1 .

Зазначені порушення при складанні адміністративного матеріалу в своїй сукупності не дають суду повних та обґрунтованих підстав для визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює надані працівниками поліції докази з точки зору їх достовірності та допустимості та вважає, що вони не можуть бути покладені в основу обвинувального судового рішення.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених вище обставин вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 221, 247, 283-285 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КпАП України закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подається до відповідного апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя В.В. Шиян