Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №207/173/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/173/26

№ 2/207/1171/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського в складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання Лещенко Л.В.

позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача - ОСОБА_2 , в якому просить усунути їй перешкоди в користуванні майном шляхом вселення у житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також зобов`язати відповідача не чинити позивачеві перешкоди у користуванні даним житловим будинком з господарськими спорудами та земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що незважаючи на укладення між сторонами мирової угоди, яку затверджено ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (судля Савченко В. О.) від «18» серпня 2015 року у цивільній справі N?207/2843/15-щ за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружня, та визначення порядку спільного користування житловим будинком, відповідач - ОСОБА_2 систематично чинить позивачеві перешкоди у користуванні зазначеними житловим будинком та земельною ділянкою, які полягають у самовільній заміні замків на вхідних дверях подвір?я та будинку, внаслідок чого позивач не може потрапити до них та користуватися ними. Іншого житла у власності позивач не має. З метою захисту своїх законних прав та охоронюваних законом інтересів як співвласника будинку та земельної ділянки, а також припинення протиправних дій ОСОБА_2 , позивач неодноразово зверталася з відповідними заявами до органів державної виконавчої служби та правоохоронних органів, зокрема, Міністерства юстиції України, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам?янське Кам?янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства остиції (м. Одеса) та ВП N?2 Кам?янського РУГ ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області. За результатами розгляду заяв позивача зазначеними установами їй було рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав та інтерссів в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши, що відповідач чинить істотні перешкоди у користування належною їй частиною житлового будинку. Фактично відповідач повністю перешкоджає у доступі позивача таа їх спільної доньки до будинку. Пустив проживати сторонніх людей до будинку без її згоди, які не пускали її до будинку, вимагали повернення якихось грошей за те, що щоб вони залишили будинку. Через це вона змушена була звертатися до поліції. Жодних результатів врегулювати це питання в позасудовому порядку сторони не досягли, не зважаючи на те, що рішенням суду було визначено в натурі житлові площі для їх використання сторонами. Продавати будинок позивач не бажає та має намір в подальшому викупити у відповідача його частку на будинок, однак на даний момент не має достатньо ресурсів на це.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що позивач, якщо бажає проживати в будинку має сплатити йому половину його вартості, а також сплачувати комунальні послуги. Або ж він пропонував їй продати будинок та поділити отримані кошти. При цьому не оспорював того, що на даний час дійсно чинить перешкоди позивачеві у користування будинком, вважаючи, що вона повинна сплатити йому частину грошей. Також визнав те, що надав своїм знайомим людям, які є вимушеними переселенцями, земельну ділянку біля будинку для обробки городу.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_3 , яка є спільною донькою сторін, пояснила, що дійсно її батько постійно перешкоджав їй з матір`ю потрапити до будинку, вони змогли потрапити до нього лише після приїзду поліції. Коли свідок іншим разом приходила по свої речі, то те це також супроводжувалося постійним спостереженням за нею.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, судом встановлено наступне.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.08.2015р., яка набрала законної сили, визнано мирову угоду між сторонами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя в редакції наданої до суду. Даною Мировою угодою сторони визначили, що з моменту набуття законної сили ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання даної Мирової угоди: у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , виникає право власності на 1/2 частину в спірному житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 80, 3 кв. м. в тому числі житловою 48,7 кв. м., що складається з А-1 – житловий будинок, загальною площею 80,3 кв. м., в тому числі житловою 48,7 кв. м.; Б-1 – літня кухня; В-1 – вбиральня; Г-1 – гараж; Д-1 – сарай; №1,4,5 – огорожа; №2 – зливна яма; №3 – водогін; І- тротуар. У ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 : проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , виникає право власності на 1/2 частину в спірному житловому будинку, розташованому за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 80, 3 кв. м. в тому числі житловою 48,7 кв. м., що складається з А-1 – житловий будинок, загальною площею 80,3 кв. м., в тому числі житловою 48,7 кв. м.; Б-1 – літня кухня; В-1 – вбиральня; Г-1 – гараж; Д-1 – сарай; №1,4,5 – огорожа; №2 – зливна яма; №3 – водогін; І- тротуар. У ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , виникає право власності на 1/2 частину земельної ділянка загальною площею 0,604 га, кадастровий номер 1210400000:03:027:0013 розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 : проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , виникає право власності на 1/2 частину земельної ділянка загальною площею 0,604 га, кадастровий номер 1210400000:03:027:0013 розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , виникає особисте право власності на Автомобіль MERCEDES-BENZ 817 держ. № НОМЕР_3 1998 року випуску зареєстровано 22.03.2013 року № кузова НОМЕР_4 . У ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 : виникає особисте право власності на Автомобіль DAEWOO LANOS TF48Y ЗНГ держ. № НОМЕР_5 2010 року випуску зареєстровано 02.06.2011 року № кузова НОМЕР_6 .

У зв`язку з тим, що не можливо станом на прийняття цієї мирової угоди здійснити поділ будинку та земельної ділянки під ним в натурі, то Позивач та Відповідач дійшли згоди про порядок спільного користування майна яке залишається у спільній частковій власності подружжя у співвідношенні частин. Встановлений наступний Порядок спільного користування житловим будинком: приміщення загального користування згідно технічного паспорту: літера І – тамбур, загальною площею 1,9 кв. м.; літера 1-8 – кухня, загальною площею 8,9 кв. м.; літера 1-7 – кімната, загальною площею 6,7 кв. м.; літера 1-5 – кімната, загальною площею 22,6 кв. м.; літера 1-2- ванна, загальною площею 6,2 кв. м.; літера 1-1 – коридор, загальною площею 5,8 кв. м.; приміщення особистого користування ОСОБА_1 з дитиною згідно технічного паспорту: літера 1-6 – кімната, загальною площею 8,8 кв. м.; літера 1-3 – кімната, загальною площею 8,1 кв. м.; приміщення особистого користування ОСОБА_2 згідно технічного паспорту: літера 1-4 – кімната, загальною площею 11,3 кв. м. Позивач та Відповідач зобов`язалися не створювати взаємних перешкод у спільному користуванні житловим будинком, Сторони домовились, що за вимоги будь-якої із сторін про поділ будинку в натурі згідно діючого законодавства, не будуть чинити один одному перешкоди та здійснять його в добровільному порядку.

На підставі вказаної ухвали суду проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №93823591 від 07.08.2017р. та №93823956 від 07.08.2017р.

Як вбачається з довідки за матеріалом ЖЕО №11704 від 19.05.2025р. від 13.06.2025р., 19.05.2025р. до чергової частини відділення поліції Л?2 зі служби «102» надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 в будинок заявниці проникли невідомі та не впускають заявницю в будинок. В ході розгляду даного матеріалу було опитано гр. ОСОБА_1 . яка пояснила, що 19.05.2025р. близько о 12:38 год. у неї з колишнім чоловіком виник конфлікт. Він змінив у будинку замки та хотів вселити до нього невідомих заявниці, яка є співвласником вказаного будинку, людей. Колишній чоловік закрився у будинку та продовжив конфліктувати. Гр. ОСОБА_1 зателефонувала на лінію «102» та повідомила про даний факт. По приїзду СРПП ВП N?2 Кам?янського РУП на місце події заявниця перебувала на подвір?ї біля будинку. Також встановлено, що станом на теперішній час між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує спір щодо користування ОСОБА_1 будинком, по знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який слід вирішувати в порядку цивільного судочинства. У зв?язку з цим, для його вирішення ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Отже, посилаючись на систематичне вчинення відповідачем позивачеві перешкод у користуванні зазначеними житловим будинком та земельною ділянкою, позивач просить усунути ці перешкоди в судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України установлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Наведеною нормою матеріального права визначено право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яких шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. Не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового чи цивільного законодавства.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20).

За змістом частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статей 391,396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Таким чином, для задоволення позовів про усунення перешкод у користуванні майном необхідна одночасна наявність двох підстав: позивач повинен бути власником майна, щодо якого чиняться перешкоди, та має бути факт того, що внаслідок дій відповідача порушується право власника на користування своїм майном.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, позивач має право на на 1/2 частину в спірному житловому будинку та земельної ділянки під ним на підставі ухвали Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.08.2015р., яка набрала законної сили.

Більш того, вказаною ухвалою встановлено порядок спільного користування майна, яке залишається у спільній частковій власності подружжя у співвідношенні частин, що усуває будь-які непорозуміння між сторонами щодо порядку та способу користування належними їм частинами нерухомості.

Натомість, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечувалося вчинення ним перешкод у користування належною позивачеві часткою нерухомого майна.

Вимоги відповідача щодо сплати йому позивачем будь-яких коштів за дозвіл проживати в належній позивачеві частині будинку та користування ним є незаконними та порушують законні права позивача, які підлягають судовому захисту.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України слід стягнути із відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1331,20 грн.

Враховуючи наведене,на підставіст.ст. 4, 5, 77, 81, 141, 263-265, 273, 274-279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення – задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 80, 3 кв. м. в тому числі житловою 48,7 кв. м., шляхом вселення ОСОБА_1 в житловий будинок з господарськими прибудовами загальною площею 80, 3 кв.м., в тому числі житловою 48, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов?язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком з господарськими прибудовами загальною площею 80, 3 кв.м., в тому числі житловою 48, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0, 604 га, кадастровий номер 1210400000:03:027:0013, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 18.05.2026р.

Суддя С.А.Притуляк