Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №171/4640/25 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/4640/25

Номер провадження 2/171/1607/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

з участю секретаря Бахтіярової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Апостолове цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТКАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15.02.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (надалі - Первісний Кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Позичальник) укладено кредитний договір № 171565 (далі - Кредитний договір) на суму 18 750,00 грн.

Відповідач ініціював укладення Кредитного договору оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора та підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису Відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов зазначених у договорі в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

На виконання умов Кредитного договору, 15.02.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 -ХХХХ-7694 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів 15.02.2025 первісний кредитор та позивач уклали Договір факторингу № 171/565 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

16.04.2025 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 16042025 (далі - Договір факторингу 1) згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором .

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору факторингу 1 (Додаток №10, № 11), до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони Позивача згідно Договору Факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору Факторингу 1 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додано платіжну інструкцію.

Нарахування відсотків за кредитним договором здійснено виключно первісним кредитором, підготовлено ним розрахунок заборгованості. Сума заборгованості, право вимоги щодо якої було відступлено Позивачу, відображена у Реєстрі прав вимоги № 6 від 03.09.2025.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язався вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому Кредит в строки передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 21083.55 грн., яка складається з: 12926,66 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5656, 89 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 500,00 грн - заборгованість по комісії; 2000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 03.09.2025 - 01.11.2025.

Позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 171565 від 15.02.2025 р. у розмірі 19083, 55 грн., яка складається з 12 926,66 грн. заборгованості за тілом, 5656,89 грн. заборгованість за відсотками та заборгованість за комісією 500,00 грн., судовий збір у розмірі 2422, 40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Апостолівського районного суду від 11.03.2026 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві міститься вимога про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явивлася, надала до суду заяву у якій вона наводить свої заперечення щодо позовних вимог, які визнає частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Також клопоче про розстрочення сплати боргу, яке мотивоване скрутним матеріальним становищем.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. ст.525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Судом встановлено, що відповідно до Договору про споживчий кредит № 171565 від 15.02.2026 (ІНДИВІДУАЛЬНА ЧАСТИНА) 2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 18750.00 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 12916.26 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №164643 від 20.12.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 2083.74 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3750.00 грн. Шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до пункту 2.3 Договору про споживчий кредит № 171565 від 15.02.2026 (ІНДИВІДУАЛЬНА ЧАСТИНА) Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних . Тип процентної ставки – фіксована . Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний. П. 2.5. Комісія за надання кредиту складає 3 750,00 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 20,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. 2.6. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 15.02.2025 р. (дата надання кредиту) по 21.06.2025 р. 2.6.1. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Судом встановлено, що вимоги кредитного договору ТОВ «Фінансова компанія «Креді плюс» виконало, зарахувавши на зазначений ОСОБА_1 , картковий рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 15000,00 грн.

Документі, що спростовують цю інформацію позивачем не надано, довідка ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» від 30.10.2025 р. вих. № 3886/30-10 про успішнісьб наступних операцій, не читаєма.

За правилом, встановленим ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Зі пункту 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

16 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 16042025, за умовами якого, ТОВ «ФК «Кредіплюс» зобов`язується відступити ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 , перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором становить 21083,55 грн., з яких: 12926,66 грн. заборгованість за кредитом, 565,89 грн. заборгованість за процентами, 500 грн. заборгованість по комісії.

Наведений розрахунок позивача відповідачем не спростовано.

Частиною першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Таким чином, дослідивши належні та допустимі докази у справі, судом було встановлено та не заперечується відповідачем, що 15.02.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС»» та ОСОБА_1 дійсно був укладений кредитний договір №744973895, право вимоги за яким було відступлено позивачу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Але, відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 171565 від 15.02.2025 виданого ОСОБА_1 заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» станом на 01.11.2025 р. складає 21083,55 грн.: 12 926,66 грн. заборгованості за тілом, 5656,89 грн. заборгованість за відсотками та заборгованість за комісією 500,00 грн., разом з тим, при проведені перерахунку відповідно виписки заборгованість складає 19083,55 грн. Що підтверджує суму заборгованості перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зазначену в прохальній частині позовної заяви.

Суд відхиляє посилання відповідача щодо надмірно завищеного розміру процентів за користування кредитом та його невідповідності вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ОСОБА_1 уклавши договір в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, відтак укладання кредитного договору у запропонованій формі відповідало його внутрішній волі. ОСОБА_1 мав можливість не вступати у кредитні відносини, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість він погодився зі своєї сторони на такі умови договору та підписав його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву з проханням про розстрочку виконання судового рішення у зв`язку з важким матеріальним становищем.

Згідно з ст.267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Підстави для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду визначені ст. 435 ЦПК України.

Згідно зст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд, беручи до уваги важке матеріальне становище відповідача, що унеможливлює одноразову сплату всієї суми заборгованості, а також дотримання принципів справедливості, розумності та пропорційності, вважає за можливе застосувати положення ст. 267 ЦПК України, що передбачає право суду встановити порядок і спосіб виконання рішення.

З урахуванням викладеного, суд вважає доцільним задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання судового рішення строком на 12 місяців.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по сплаті комісії у сумі 500 грн. суд зазначає наступне.

Частинами 1,3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому, держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, провадження №61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина другастатті 8 Закону № 1734-VIII).

Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 № 16затверджено Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно пункту 1 яких до загальної вартості кредиту для споживача можуть включатися комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб [комісії за розрахунково-касове обслуговування банку, у якому відкритий рахунок кредитодавця (під час зарахування коштів у рахунок погашення споживчого кредиту).

Враховуючи що позивачем не зазначено та не надано суду доказів наявності, переліку послуг, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору позовна вимога про стягнення з відповідача комісії. необґрунтована та задоволенню не підлягає, оскільки в силу вимог частин першої, п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» такі умови договору про споживчий кредит є нікчемними та не породжують відповідних прав та обов`язків сторін.

В зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, права позивача порушені і підлягають захисту, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 18583,55 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 12926,66 грн. та заборгованості за процентами в сумі 5656,89 грн.

Також на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що 10.09.2025 було укладено Договір про надання правничої допомоги №10/09/52-02 між ТОВ ««ЮНІТ КАПІТАЛ»» та Адвокатським бюро «Соломко та Партнери», відповідно до якого Адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах визначених цим договором.

05.06.2025 між ТОВ ««ЮНІТ КАПІТАЛ»» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» також було укладено Додаткову угоду №25771372546 до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, згідно з якою Адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав клієнта у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №171565 від 15.02.2025р.

Відповідно до Акта прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, визначено загальну вартість юридичних послуг в розмірі 7000 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції ВС/КГС викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі №922/15944/17.

Таким чином, вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, складності справи, кількості судових засідань, усталеної практики з вирішення кредитних спорів, майнового стану відповідача, вважає, що заявлені представником позивача витрати у сумі 7000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим часом на надання юридичної допомоги, а тому витрати на правничу допомогу необхідно задовольнити частково в сумі 3000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 261-264, 526, 527, 530, 551, 610-611, 625, 627, 628 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 264-265, 268, 270-274, 279, 353 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса фактичного проживання; АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ вул. Рогнідинська, 4А, оф.10, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №171565 від 15.02.2025, у розмірі 18583,55 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 55 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса фактичного проживання; АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ вул. Рогнідинська, 4А, оф.10, код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати у розмірі 3922,40 грн. (три тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні 40 коп.), що складається з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн..

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення боргу на 12 місяців, стягуючи з відповідача ОСОБА_1 борг в сумі 18583,55 грн. рівними частинами, а саме: одинадцять місяців по 1548,50 грн. щомісяця та останній місяць 1550,05 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Я.Ю.Шкарлат