Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №756/9510/25 — Оболонський районний суд міста Києва

16.04.2026 Справа № 756/9510/25

№ 1-кп/756/831/26

№ 756/9510/25

В И Р О К

іменем України

16 квітня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

потерпілих - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, військовослужбовця Держспецзв`язку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

11 грудня 2024 року, близько 18 год. 04 хв., ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mitsubishi Pajero», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в межах крайньої лівої (третьої) смуги руху, із трьох наявних у його напрямку, проїзної частини вулиці Богатирська зі сторони вулиці Героїв Дніпра у напрямку Великої Окружної дороги у м. Києві, зі швидкістю в межах від 67 км/год до 74 км/год (яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год), наближався, на той час, до нерегульованого пішохідного переходу, (навпроти будинку № 1, що по вулиці Озерна у м. Києві) позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2 «зебра» Правил дорожнього руху України.

У цей час, дорогу по вул. Богатирській, по вказаному нерегульованому пішохідному переході (навпроти будинку № 1, що по вулиці Озерна), перетинала пішохід ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась зліва направо, відносно напрямку руху вищевказаного транспортного засобу, при цьому мала на одязі світлоповертальні елементи та ліхтарик в руках.

Під час руху, ОСОБА_8 допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.4, 12.9 «б» та п. 18.1 Правил дорожнього руху України.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_8 виявились у тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mitsubishi Pajero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, рухаючись проїзною частиною вулиці Богатирська у місті Києві, усвідомлюючи, що на даній ділянці дороги максимально дозволена швидкість руху складає 50 км/год, маючи об`єктивну змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати швидкість руху в межах дозволеної, свідомо порушуючи швидкісний режим, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, будучи заздалегідь поінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2 «зебра», маючи можливість завчасно виявити пішохода, який мав безперечну перевагу в русі на даній ділянці дороги, з моменту, коли вступив на пішохідний перехід, а водій, у свою чергу, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, будучи зобов`язаним прийняти такі заходи по керуванню транспортним засобом, які б забезпечили безперешкодний та безпечний перетин проїзної частини пішоходом по пішохідному переходу, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, не впевнився, що на пішохідному переході немає пішоходів, в`їжджаючи у межі пішохідного переходу, почав різкий маневр перестроювання праворуч, у межі середньої (другої) смуги руху, при цьому, передня права частина автомобіля вже була максимально наближена до крайньої правої (першої) смуги руху, або вже перебувала в її межах, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі та створюючи своїми діями небезпеку для руху, загрозу життю та здоров`ю громадян, навпроти будинку 1 по вулиці Озерна у м. Києві, виїхав на пішохідний перехід, на якому перебувала пішохід ОСОБА_10 , яка перетинала проїзну частину по вказаному пішохідному переході, зліва направо відносно напрямку його руху, маючи на одязі світлоповертальні елементи та ліхтарик в руках, де скоїв наїзд на останню.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження, від яких 15 грудня 2024 року померла в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги».

Так, ОСОБА_10 були спричинені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма (крововилив в потиличній області зліва, крововилив в м?яких тканинах правої орбітальної області, рани та садна в правій лобовій, виличній та щічній областях, перелом потиличної кістки зліва з розповсюдженням на ліву скроневу кістку, внутрішньочерепний субдуральний та субарахноїдальний крововиливи, зони забою речовини великих півкуль головного мозку та лівої півкулі мозочку); крововиливи в м`яких тканинах на зовнішній поверхні правого плечового суглобу, по зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу та верхньої третини лівої гомілки; зміни з боку органів трупа (вторинні крововиливи в білій речовині мозку, набряк-набухання головного мозку, вогнищева серозно-гнійна пневмонія, серозний альвеолярний набряк легень, фокуси некронефрозу, вогнищева деліпідізація спонгіоцитів кори наднирника), які за своєю сукупністю відносяться до тяжкого тілесного ушкодження та знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті.

Невідповідність дій водія автомобіля марки «Mitsubishi Pajero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 вимогам пунктів 10.1, 12.4, 12.9 «б» та 18.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, перебувають в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.4, 12.9 «б» та 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_8 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, у вчиненому розкаюється.

Обвинувачений суду показав, що дійсно 11 грудня 2024 року, близько 18 год., керував автомобілем марки «Mitsubishi», р.н. НОМЕР_1 , та рухався по вул. Богатирській, що у м. Києві.

Під час руху, він недотримався Правил дорожнього руху України та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході, зліва направо відносно напрямку його руху.

ОСОБА_8 не оспорює обставин за яких сталось зіткнення та своєї вини у порушенні ПДР України, які йому передували.

Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.12.2024 з схемою пригоди та фототаблицями до нього, об`єктом огляду є ділянка проїзної частини - нерегульований пішохідний перехід, який знаходиться поблизу буд. № 1 по вул. Озерна, що у м. Києві.

На проїзній частині в місці огляду зафіксовано наявність дорожньої розмітки 1.14.2 «Зебра» та інформаційно-вказівних дорожніх знаків 5.38.1 - 5.38.2. Також, в місці огляду виявлено та, у подальшому, вилучено автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», р.н. НОМЕР_2 .

На автомобілі виявлено наступні пошкодження, а саме: відсутнє скло на задній лівій частині, деформація металу в районі багажного відділення, деформація металу в задній лівій частині в районі арки колеса (том № 2 а.с. 50-62).

З протоколу огляду цифрового носія інформації з фототаблицями від 16.12.2024 убачається, що під час вказаної слідчої дії було проведено огляд відеозапису з камери відеоспостереження, яка розташована по вул. Богатирській, що у м. Києві та охоплює частину проїжджої частини де знаходиться нерегульований пішохідний перехід.

Безпосередньо у судовому засіданні було досліджено оптичний диск із вказаним відеозаписом.

Із відеозапису «ДТП 11.12.24» убачається наступне.

Проїжджу частину дороги по вул. Богатирській, по нерегульованому пішохідному переході перетинає пішохід. У цей момент, автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», під`їжджаючи до вказаного пішохідного переходу здійснив різкий маневр перестроювання праворуч. Після цього, даний автомобіль виїхав на пішохідний перехід, на якому перебував пішохід, що перетинав проїзну частину зліва направо відносно напрямку його руху, де автомобіль здійснив наїзд на пішохода (том № 2 а.с. 83-94, 127).

Згідно висновку судової фототехнічної експертизи № 2455/25-35 від 22.04.2025, експерт, за результатами дослідження відеозапису «ДТП 11.12.24.mp4», прийшов до наступних висновків:

-середня розрахункова швидкість автомобіля «Mitsubishi Pajero» р.н. НОМЕР_3 перед наїздом на пішохода, зокрема в момент початку руху останнього, знаходиться в межах від 67 км/год до 74 км/год.;

-з моменту початку руху пішохода до моменту наїзду на неї автомобіля «Mitsubishi Pajero» р.н. НОМЕР_3 проходить час від 1,8 с до 2 с.;

-під час наїзду автомобіля «Mitsubishi Pajero» р.н. НОМЕР_3 на пішохода, остання перебуває в межах другої зліва смуги руху, тобто на момент наїзду вона вже покинула крайню ліву смугу руху по ходу руху автомобіля;

-під час появи в кадрі автомобіль «Mitsubishi Pajero» р.н. НОМЕР_3 рухається в крайній лівій смузі руху; під час в`їзду на пішохідний перехід (дорожню розмітку «зебра») автомобіль «Mitsubishi Pajero» р.н. НОМЕР_3 знаходиться в другій зліва смузі руху; під час наїзду на пішохода автомобіль «Mitsubishi Pajero» знаходиться в другій зліва смузі руху, при цьому передня права його частина максимально наближена до третьої зліва смуги руху, або ж вже перебуває в її межах (том № 2 а.с. 114-126).

Згідно висновку експерта від 27.12.2024 № СЕ-19/111-24/73161-ІТ, на момент огляду автомобіля «Mitsubishi Pajero», р.н. НОМЕР_2 , гальмівна система, система рульового керування та ходова частина знаходяться в працездатному стані (том № 2 а.с. 69-73).

Із висновку судової автотехнічної експертизи від 19.05.2025 № СЕ-19/111-25/29778-ІТ убачається, що в дорожній ситуації, яка була предметом дослідження експерта, останнім зроблені наступні висновки:

-водій автомобіля Mitsubishi Pajero (p.н. НОМЕР_4 ) ОСОБА_8 повинен був керуватися пунктами: 10.1; 12.2; 12.4; 12.9.б); 18.1 Правил дорожнього руху;

-в діях водія автомобіля Mitsubishi Pajero (р.н. НОМЕР_5 ) ОСОБА_8 експертом, з технічної точки зору, не вбачається невідповідностей вимогам пункту 12.2 Правил дорожнього руху та вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 12.4; 12.9.б); 18.1 Правил дорожнього руху;

-водій автомобіля Mitsubishi Pajero (р.н. НОМЕР_5 ) ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом виконання вимог пунктів: 18.1; 10.1; 12.4; 12.9.б) Правил дорожнього руху;

-дії водія автомобіля Mitsubishi Pajero (р.н. НОМЕР_5 ) ОСОБА_8 , в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 12.4; 12.9.б); 18.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди (том № 2 а.с. 137-143).

З дослідженого в судовому засіданні висновку експерта № 021-2914-2024 від 22.01.2025 вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2., були виявлені такі ушкодження:

-черепно-мозкова травма (крововилив в потиличній області зліва, крововилив в м?яких тканинах правої орбітальної області, рани та садна в правій лобовій, виличній та щічній областях, перелом потиличної кістки зліва з розповсюдженням на ліву скроневу кістку, внутрішньочерепний субдуральний та субарахноїдальний крововиливи, зони забою речовини великих півкуль головного мозку та лівої півкулі мозочку);

-крововиливи в м`яких тканинах на зовнішній поверхні правого плечового суглобу, по зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, по внутрішній поверхні лівого колінного суглобу та верхньої третини лівої гомілки;

-зміни з боку органів трупа (вторинні крововиливи в білій речовині мозку, набряк-набухання головного мозку, вогнищева серозно-гнійна пневмонія, серозний альвеолярний набряк легень, фокуси некронефрозу, вогнищева деліпідізація спонгіоцитів кори наднирника).

Отримані ОСОБА_10 ушкодження в області обличчя та кінцівок мають ознаки легких тілесних ушкоджень, у причинному зв`язку з настанням її смерті не знаходяться.

Спричинена ОСОБА_10 черепно-мозкова травма, як така що має ознаки небезпеки для життя, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, знаходиться у причинному зв`язку з настанням її смерті.

Розташування та морфологічні особливості ушкоджень в області обличчя та кінцівок трупа ОСОБА_10 вказують на те, що вони виникли 11.12.2024 за механізмом ударної дії тупих предметів, що мали переважаючу поверхню контакту, якими можуть бути поверхні кузова автотранспортного засобу марки «Mitsubishi Pajero», що рухався. У момент первинного контакту з автотранспортним засобом ОСОБА_10 знаходилась у близькому до вертикального положенні, була повернута до автотранспортного засобу правою бічною поверхнею свого тіла. У момент первинного контакту у ОСОБА_10 утворились садна та рани на обличчі, крововиливи в м`яких тканинах правого плеча та правого стегна.

Травма голови виникла в результаті наступного падіння ОСОБА_10 на шляхове покриття та ударі об нього задньою поверхнею голови (потиличною областю).

До смерті ОСОБА_10 призвела травма голови, проявами якої стали переломи кісток склепіння та основи черепа, забій головного мозку та крововилив під його оболонки (том № 2 а.с. 75-79).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд, дослідивши запропоновані учасниками докази, дійшов висновку, що вони, у відповідності до вимог ст. 85 КПК України, є належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

З урахуванням вищевказаних та встановлених обставин, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в судовому засіданні доведена в повному обсязі, а зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Дії ОСОБА_8 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_10 .

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, вчиненим із необережності, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся та частково усунув заподіяну шкоду (моральну шкоду потерпілим).

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Водночас, суд ураховує характер вчиненого злочину та дані про особу ОСОБА_8 , який є діючим військовослужбовцем, за місцем проходження служби характеризується позитивно, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності зі ставленням ОСОБА_8 до вчиненого, а також з огляду на позицію потерпілих щодо виду покарання та його відбування, суд приходить до висновку про призначення останньому основного покарання у виді позбавлення волі наближеного до мінімальної межі санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, з його реальним відбуванням, оскільки вважає, що саме такий вид покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Водночас, вирішуючи питання про доцільність призначення обвинуваченому альтернативного додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного злочину, вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 має таке право та вчинив злочин, пов`язаний з грубим порушенням правил дорожнього руху.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_8 ст. 69 КК України.

Приймаючи рішення по суті позовних вимог потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , суд ураховує наступне.

Так, до початку судового розгляду представник потерпілих - адвокат ОСОБА_5 , подала в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_6 цивільні позови до цивільного відповідача ОСОБА_8 про стягнення спричиненої моральної шкоди, а також витрат на правову допомогу, які понесли потерпілі.

Кожен з цивільних позовів мотивований тим, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 , потерпілим була спричинена моральна шкода спричинена втратою доньки, яка загинула в дорожньо-транспортній пригоді.

Розмір завданої моральної шкоди потерпілі та їх представник оцінили у розмірі 1 000 000 грн. на кожного з позивачів, оскільки протиправні дії ОСОБА_8 завдали потерпілим нервове потрясіння, стрес та душевні страждання у зв`язку з втратою єдиної доньки - ОСОБА_10 .

Крім того, представник потерпілих та потерпілі вказують, що процесуальні витрати на правову допомогу адвоката становили 31 125 грн. на кожного з позивачів, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 19 та № 20 від 18.06.2025 за договорами про надання правової допомоги від 18.06.2025.

Таким чином, посилаючись на положення ст. 1167 ЦК України, ст. 124 КПК України, потерпілі та їх представник просять суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 , на користь кожного з позивачів, моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 31 125 грн.

Водночас, у цивільних позовах позивачі зазначали третю особу - Моторно (транспортне) страхове бюро України, однак позовних вимог до вказаної організації не заявлялось.

Обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов потерпілих визнав.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали заявлених цивільних позовів, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як зазначено вище, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме ОСОБА_8 є винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_10 .

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Приписи ч. 1 ст. 124 КПК України передбачають, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

При цьому, при визначенні розміру відшкодування завданої шкоди суд враховує вимоги розумності і справедливості, а також враховує те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення за рахунок відповідача.

Суд, при визначені розміру відшкодування потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 моральної шкоди враховує ступінь вини ОСОБА_8 , тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках потерпілих, а також їх страждання у зв`язку з втратою доньки, виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_8 на користь кожного з потерпілих компенсацію моральної шкоди в сумі 500 000 грн., що буде відповідати засадам розумності та справедливості, не призведе до збагачення позивачів та не поставить в край тяжкий матеріальний стан ОСОБА_8 .

Водночас, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_8 добровільно відшкодував потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по 100 000 грн. кожному, що підтверджується копіями квитанцій АТ «УКРПОШТА» до зведеної платіжної інструкції на переказ готівки № 2211 та № 2213 від 28.03.2026, № 0021 та № 0022 від 01.04.2026, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підлягає остаточному стягненню моральна шкода в сумі 400 000 грн. на користь кожного з потерпілих.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України, а захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.

Керуючись статтями 370, 374, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку.

Цивільні позови представника потерпілих - адвоката ОСОБА_5 , подані в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) моральну шкоду, спричинену смертю дочки під час дорожньо-транспортної пригоди в сумі 400 000 грн. (чотириста тисяч гривень) та процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 31 125 грн. (тридцять одна тисяча сто двадцять п`ять гривень).

Стягнути з ОСОБА_8 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ) моральну шкоду, спричинену смертю дочки під час дорожньо-транспортної пригоди в сумі 400 000 грн. (чотириста тисяч гривень) та процесуальні витрати на правову допомогу в сумі 31 125 грн. (тридцять одна тисяча сто двадцять п`ять гривень).

Стягнути з ОСОБА_8 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 29 633 (двадцять дев`ять тисяч шістсот тридцять три) гривні 90 копійок на користь держави (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980 313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року на майно, а саме на автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», р.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Речові докази по справі, а саме:

- автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», р.н. НОМЕР_2 , - повернути власниці - ОСОБА_11 ;

-оптичний диск з відеозаписом із місця дорожньо-транспортної пригоди, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1