Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №638/3093/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 638/3093/26

Провадження 2/732/419/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Карпинської Н.М., секретар –Воропаєва К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – адвокат Усенко Михайло Ігорович звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2743597 від 05.08.2020 в загальному розмірі 16400 гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а також стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн та 8000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 05.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2743597, відповідно до якого відповідачу було надано грошові кошти в сумі 5000 гривень на умовах визначених кредитним договором, а відповідач зобов`язалася повернути кредит і проценти за користування кредитом на умовах та у терміни, визначені Договором. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а відповідач належним чином умови Договору не виконувала. Правочин було укладено в електронній формі. 30.04.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021. Згідно вищевказаного Договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Авентус Україна» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2743597 від 05.08.2020.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 19.02.2026 матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено за підсудністю до Городнянського районного суду Чернігівської області.

05 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при подачі позову до суду клопотав про розгляд справи без його участі, не заперечує щодо заочного рішення (а.с.4).

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце засідання повідомлявся належним чином, її представник Кірюшин А.А. подав відзив (а.с.192-203), де просив позов задовольнити частково на суму 5976,93 грн та відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Не заперечуючи факт отримання кредитних коштів, ОСОБА_2 обґрунтовує несправедливість розміру нарахованих відсотків у сумі 11400 грн, які нараховані за 183 дні за період з 06.08.2020-04.02.2021. Вказує на положення Закону № 3498-1Х від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, яким внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», в якому передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки за кредитом не може перевищувати 1%.11400 грн нараховані за ставкою 1,9 % в день, є занадто завищеними, більше ніж в 2 рази перевищує суму кредиту. Відповідач частково погасила суму кредиту, сплативши на користь первісного кредитора 5225 грн, що дорівнює сумі тіла кредиту. Тому, на думку сторони відповідача, у суду є підстави для зменшення суми нарахованих відсотків до 976,93 грн. Вказує, що сума витрат на правничу допомогу значно завищена і не відповідає складності справи, а тому такі витрати не були неминучими і не є такими, що носять розумний розмір, такі витрати відповідач вважає неспівмірними і нерозумним, а тому в їх стягненні просить відмовити.

Представник позивача у відповіді на відзив (а.с.206-211) вважає аргументи, наведені у відзиві відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Вказує, що договір № 2743597 від 05.08.2020 передбачав строк кредитування 30 днів (п.1.4), проте згідно з умовами Договору у разі невиконання зобов`язання клієнтом термін нарахування відсотків продовжується на період прострочення. Стандартна процентна ставка у розмірі 1,90 на день нараховується протягом строку надання кредиту (якщо невиконані умови для зниженої ставки). Важливо, що ця ставка стосується і періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту його виникнення . Фактично кредит отримано 05.08.2020, планова дата повернення 04.09.2020 (через 30 днів) Здійснений платіж 04.09.2020 був зарахований як виконання п 4.3 кредитного договору. Відповідно до цього платежу, строк кредиту продовжився на 30 днів згідно п. 4.5 і новою датою повернення стало 03.10.2020. Наступний платіж був здійснений 08.10.2020, який також був зарахований на виконання вимог п.4.3 кредитного договору і новою датою повернення кредиту стало 07.11.2020.. Оскільки 07.11.2020 не було здійснено погашення кредитної заборгованості почався період прострочення, з 08.11.2020 почався відлік 90 днів прострочення протягом якого законно нараховувалися відсотки. Загальний термін нарахування позивач визначає 30 днів (основний строк) + 90 днів (максимальний строк нарахування при простроченні) = 120 днів. Згідно з «Карткою обліку договору» щоденне нарахування відсотків у сумі 95,00 грн, що становить 1,90 % від тіла кредиту 5000 грн відбувалося з 08.11.2020 по 05.02.2021, після 05.02.2021 відсотки не нараховувалися і сума до стягнення склала 11400 грн, що відповідає ліміту нарахування 120 днів і включає здійснені платежі. Часткова сплата боржником боргу належить до дій, які свідчать про визнання боргу. Також представник позивача зазначає, що на виконання вимог Цивільного процесуального кодексу ним було долучено копію ордера на надання правничої (правової) допомоги № 0107 від 01.07.2025, копію Договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, копію акту наданих послуг, копію детального опису наданих послуг, тому всі витрати на правову допомогу документально підтверджені і є доведеними, що є підставою для компенсації витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Сторони та їх представники у судовому засіданні відсутні.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено у статті 43 ЦПК України.

Суд дослідивши усі наявні матеріали справи та докази, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено і цей факт підтверджується матеріалами справи, що 05.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2743597, у відповідності до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 5000 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом на умовах і у терміни, встановлені Договором.

Так, у п.1.3 кредитного договору сторонами чітко обумовлено суму кредиту 5000 гривень. Отримання цієї суми за змістом відзиву відповідач не оспорює.

У п.1.4 кредитного договору сторони узгодиди строк кредиту 30 днів, який м.б.продовжений у порядку і на умовах визначених у Розділі 4 Договору.

Також сторони узгодили у п. 1.5.1, що застосовується знижена процентна ставка 1,33 % в день від суми кредиту у межах строку надання кредиту, зазначеного у п.1.4 Договору (без пролонгації, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом 3-х календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процентна ставка 1,90 % в день від суми кредиту застосовується: 1) у межах строку надання кредиту, зазначеного у п.1.4 Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені у пп.1.5.1 для застосування зниженої процентної ставки, 2) у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом, 3) у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 ч.1 ст. 1049 ЦК України. У.п.1.7 сторони узгодили орієнтовну реальну річну процентну ставку: за зниженою ставкою 486,70 % річних, за стандартною ставкою 695,40 % річних та обумовили орієнтовну загальну вартість кредиту за зниженою ставкою 6995,00 грн, за стандартною - 7850,00 грн.

Договір був укладено в електронній формі і підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 03.08.2020 10:13.2020. Електронний договір прирівнюється за формою письмового договору і його укладення відповідачем не оспорюється.

Паспорт споживчого кредиту також підписано електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 05.08.2020 10:13:12.

На а.с.128 міститься довідка про ідентифікацію. Даною довідкою підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір про надання споживчого кредиту № 2743597 від 05.08.2020 ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна». Договір зі сторони Товариства було підписано аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товаритства, що відтворені засобами копіювання за зразком, попередньо узгодженим сторонами в укладеному між сторонами Договорі про використання власноручного підпису для вчинення правочинів та накладено на Договір кваліфіковану печатку Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу. Договір зі сторони Клієнта було підписано електронним підписом, створеним шляхом використання Клієнтом одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично на Веб-сайті Товариства та направлено Клієнту на її номер мобільного телефону, який повідомлений Клієнтом в ІКС Товариству та вказаний у договорі.

Згідно довідки № 6512-ВП від 16.12.2025 05.08.2020 за дорученням ТОВ «Авентус Україна» на суму 5000 гривень успішно здійснено переказ коштів на картку клієнта (маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 730277).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Згідно картки обліку Договору № 2743597 від 05.08.2020 (розрахунку заборгованості (а.с.131-142) визначена існуюча заборгованість у загальному розмірі 16400 гривень

За матеріалами справи і договором відступлення прав вимоги № ККАУ-30042021 від 30.04.2021 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2743597 від 05.08.2020.

Із витягу із Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ -30042021 від 30.04.2021 (а.с.152) встановлено, що відступлено право грошової вимоги, у до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2743597 від 05.08.2020 у загальному розмірі 16400 гривень, з яких 5000 гривень – сума основного боргу за кредитом у валюті кредиту, 2850 – сума заборгованості по відсотках у валюті кредиту та 8550 гривень – сума заборгованості за простроченими відсотками у валюті кредиту.

Також матеріали справи містять акт приймання-передачі реєстру боржників від 30.04.2021 до Договору відступлення права вимоги (а.с.153) та платіжну інструкцію про сплату обумовлених сум платником ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» отримувачу ТОВ «АВЕНТУС Україна»

За карткою обліку договору (розрахунком заборгованості) загальна заборгованість відповідача складає 16400 грн, яка нарахована поза строком визначеним п. 1.4 та п.п. 4.3.1. договору № 2743597 про надання споживчого кредиту від 05.08.2020, тобто за 120 днів і таке відповідає умовам укладеного договору, оскільки відповідач вчиняла дії щодо пролонгації договору. Так, 04.09.2020 ОСОБА_1 здійснено платіж який був зарахований як виконання п. 4.3 кредитного договору і строк кредиту продовжився до 03.10.2020. Наступний платіж був здійснений 08.10.2020, який також був спрямований на виконання вимог п.4.3 кредитного договору і новою датою повернення стало 07.11.2020, після цієї дати платежів не надходило, тобто від останньої пролонгації минув новий строк 30 днів, який узгоджений сторонами у паспорті споживчого кредиту.

Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп. 4.2.2-4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п.п. 4.3.1. договору).

Звертаючись до суду з позовом і у поясненнях на відзив позивач обґрунтував своє право на стягнення відсотків за період з 06.08.2020 по 05.02.2021 у сумі 114000 (по 30 днів за кожним строком пролонгації договору та 90 календарних днів за умовами договору ( п.1.5.2 Договору позики та набутого права вимоги за договором факторингу на отримання відсотків за користування кредитом).

Строк дії кредитного договору відповідно до п. 1.4 складає 30 днів, оскільки відповідач частково погашав заборгованість 04.09.2020 та 08.10.2020, сторони реалізували право на продовження дії договору передбаченої п.4.3.1, п 4.3.2 такого Договору. Тому необґрунтовано посилається відповідач на те, що відсотки нараховані поза межами строку кредитування. Нові 90 днів прострочення за узгодженою сторонами ставкою позивач вираховує з 08.11.2020, тому не порушено загальний строк 120 днів, оскільки фактично договір на 30 днів продовжувався двічі після первинного укладення договору на 30 днів.

Тому розрахунок боргу наведено обґрунтовано.

Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023, тому для нарахування процентної ставки слід використовуваьи ставки у відповідності до умов укладеного договору, а не визначені у подальшому цим Законом.

Таким чином, позов підлягає задоволенню

Оскільки позов задоволено з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір.

Щодо розміру витрат на правничу допомогу суд відзначає наступне.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно із ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

01 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правничої допомоги (а.с.160). Згідно п.2.3 Договору вартість наданих послуг правничої допомоги складає 8000 гривень. 13.02.2026 підписано акт наданих послуг на суму 8000 гривень (а.с.161). Детальний опис наданих послуг до акту вказує на те, що адвокатом використано 6 годин 30 хвилин, з яких 30 хвилин на погодження правової позиції із клієнтом, 3 години 30 хвилин на складення позовної заяви з урахуванням правової позиції Клієнта, 2 години на ознайомлення з матеріалами кредитної справи (а.с.162). Також долучено ордер адвоката (а.с.163).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення – при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки – підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, суд не виходить із детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, оскільки це не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Суд, враховуючи клопотання протилежної сторонни, оцінює витрати понесені протилежною стороною пропорційно до ціни позову. У даному випадку витрати на правову допомогу склали майже 50 % від суми стягнення і для відповідачки є значним тягарем. Суд має право не погашати (не стягувати з іншої сторони) повну вартість адвокатського гонорару, навіть якщо клієнт уже оплатив цю суму адвокату за договором. Застосовуючи принцип співмірності витрат на правничу допомогу до ціни позову, суд вважає за можливе стягнути із відповідача на користь позивача 6000 гривень.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", ЄДРПОУ: 35234236, адреса 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх, р/р НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", заборгованість за кредитним договором № 2743597 від 05.08.2020 у загальному розмірі 16400 грн (шістнадцять тисяч чотриста гривень), з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 11400 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", ЄДРПОУ: 35234236, адреса 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх, р/р НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", 2662,40 грн - компенсації судового збору та 6000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою складення повного тексту судового рішення є 12.05.2026.

Суддя Карпинська Н.М.