Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №333/11122/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №333/11122/25 Головуючий в 1 інст. Піх Ю.Р.

Провадження №33/807/557/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Єлисеєва С.С. на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 5 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, 18 листопада 2025 року о 10 год. 03 хв. в м. Запоріжжя, вул. Привокзальна,13, водій ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність із перевезення пасажирів на таксі автомобілем Ford Mondeo д.н.з. НОМЕР_1 без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, визначених ч.2 ст. 19 ч.1 ст. 58 Господарського кодексу України та без одержання ліцензії з певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», що є порушенням ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Єлисеєв С.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення

Вказав, що необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, а саме вчинення три і більше разів. При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному за ч. 1 ст. 164 КУпАП відсутні дані, які б свідчили про те, що особа здійснювала свою діяльність з надання послуг таксі систематично протягом певного часу.

Наголошує, що матеріали справи не містять відеозапису того, що ОСОБА_1 здійснює послуги таксі, а сама фотографія з шашечкою таксі тільки засвідчує автомобіль, натомість фотознімком не зафіксовано ані ОСОБА_1 , ані пасажиру, пояснення якого містяться в матеріалах справи, ані рух транспортного засобу із пасажиром. Більше того, з матеріалів, долучених до протоколу, взагалі не вбачається, що ОСОБА_1 надає послуги таксі в якості приватного перевізника.

Крім того зазначив, що навіть у разі належного доведення поліцейськими факту надання послуг таксі ОСОБА_1 , останній не повинен мати при собі ліцензію.

Щодо протоколу, як доказу адміністративного правопорушення наголосив, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст.251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Стверджує, що в протоколі не вірно зазначена фабула адміністративного правопорушення. При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі. Разом із цим, як вбачається з самого проколу, до нього додаються «матеріали справи», тобто не вказується чіткий перелік доказів, що додаються до протоколу, що є порушенням Інструкції.

Щодо посвідчення водія, як доказу вказав, що дане посвідчення лише засвідчує право особи на керування певною категорії транспортних засобів, та не є доказом вчинення систематичної господарської діяльності.

Щодо свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, як доказу зазначає, що наведене свідоцтво лише засвідчує право власності певної особи на певний транспортний засіб, та не є також доказом вчинення систематичної господарської діяльності таксі.

Вважає, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст.247 КУПАП України.

Просить постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 5 лютого 2026 року скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Єлисеєва С.С. про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, наявність заяви захисника про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 , суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

З диспозиції ч.1 ст. 164 КУпАП випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законом.

Згідно зі статтею 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає, зокрема, такий вид господарської діяльності, як перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ПП № 002114 від 18 листопада 2025 року, що 18 листопада 2025 року о 10 год. 03 хв. в м. Запоріжжя, вул. Привокзальна,13, водій ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність із перевезення пасажирів на таксі автомобілем Ford Mondeo д.н.з. НОМЕР_1 без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, визначених ч.2 ст. 19 ч.1 ст. 58 Господарського кодексу України та без одержання ліцензії з певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», що є порушенням ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Так, вина ОСОБА_1 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення ПП № 002114 від 18 листопада 2025 року та визнаних судом доведеними підтверджується:

- направленням Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 17 листопада 2025 року серії ОНР № 000727 виданого, у тому числі, ст. державному інспектору відділу державного контролю на наземному транспорті Худолію М.В. для проведення рейдової перевірки транспортних засобів в м.Запоріжжя, Запорізькому та Вільнянських районах, щодо додержання вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту (а.с.4);

- фотознімками водійського посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 23 березня 2019 року (а.с. 5-6);

- фотознімками свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Форд» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску (а.с.7-8);

- поясненнями ОСОБА_2 з яких вбачається, що вона скористалися послугами таксі – автомобілем «Форд» н.з. НОМЕР_1 близько 10 - 00 години 18 листопада 2025 року, на якому прямувала від майдану Волі до міської лікарні №7 у м. Запоріжжя. Оголошена водієм вартість поїздки склала 400 гривень (а.с.9);

- фотознімком транспортного засобу «Форд» н.з. НОМЕР_1 з обладнаним на даху розпізнавальним ліхтарем «шашка такси» (а.с.10).

Суддя суду першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, за вчинення останнім провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.

Посилання апелянта на те, що протокол складений з порушеннями не знайшло свого підтвердження.

Протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема в ньому зазначено місце складання, місце і дата вчинення правопорушення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, анкетні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та посадової особи органу поліції, яка склала протокол, їх підписи.

Крім того, всупереч доводів захисника в протоколі вказаний чіткий перелік доказів, які додаються до протоколу.

На твердження апелянта про відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному за ч. 1 ст. 164 КУпАП даних, які б свідчили про те, що особа здійснювала свою діяльність з надання послуг таксі систематично протягом певного часу слід зазначити наступне.

Так, з аналізу диспозиції ч.1 ст. 164 КУпАП можливо дійти до висновку, що у вищенаведеній статті передбачена пряма заборона на провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкти господарювання та без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

На переконання судді апеляційного суду, сам по собі факт обладнання на даху автомобіля розпізнавального ліхтаря «шашка такси» відносить його до таксі, а особа, яка таким автомобілем керує, набуває ознак суб`єкта господарювання, відтак повинна бути у встановленому законом порядку зареєстрована як фізична особа підприємець та мати при собі ліцензію перевізника.

Отже, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що наявність обладнання на даху автомобіля розпізнавального ліхтаря «шашка такси» свідчить про систематичність і мету отримання прибутку водієм.

Суддя апеляційного суду погоджується з доводами захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вини особи, разом з цим по даній справі наявні і інші докази, які в сукупності з відомостями, викладеними в протоколі поліцейського підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Одночасно суддя апеляційного суду відмічає, що у відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, хоча і означений у якості доказів вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, які є предметом оцінки суду, однак відображені в протоколі відомості підлягають оцінці через призму дослідження доказів.

Має бути врахована практика Європейського суду з прав людини, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява №39598/03) Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

У даному випадку відомості, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються доказами, які слід визнати належними, допустимими, які узгоджуються між собою.

Таким чином, доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 займався господарською діяльністю, суддя апеляційного суду відхиляє як такі, що спростовуються вищенаведеними доказами.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.

Отже, викладені обставини вказують на те, що суддя суду першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, оскільки він здійснював провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів транспортним засобом, обладнаним як таксі, без державної реєстрації та ліцензії на даний вид господарської діяльності, з чим погоджується й суддя апеляційного суду.

Стягнення на ОСОБА_1 накладене у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, в межах санкції ч.1 ст. 164 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Єлисеєва Сергія Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 5 лютого 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 333/11122/25