Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №607/4829/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №607/4829/26

Суддя: Черніцька І. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2026Справа №607/4829/26

12 травня 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

-головуючої судді Черніцької І.М.

-за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

-з участю: представника УПП – Климчук О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6709991 від 23 лютого 2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки відсутність номерного знака не була пов`язана з умисним приховуванням або намаганням уникнути ідентифікації транспортного засобу. Також зазначив, що є військовослужбовцем та усуне порушення, що виникли з незалежних від нього причин у короткий строк. Такі пояснення були проігноровані працівниками поліції та не враховано можливість застосування вимог ст. 22 КУпАП, що свідчить про формальний розгляд справи.

Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник відповідача подав відзив на позов. Вказав, що позивач 23 лютого 2026 року о 07 год 51 хв, керував транспортним засобом «Dacia Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , без заднього номерного знака, чим порушив вимоги п.2.9.в ПДР України. Факт керування транспортним засобом не заперечує позивач. На долученому до відзиву відеозаписі зафіксовано, пояснення позивача щодо керування транспортним засобом з відсутнім заднім номерним знаком, який відпав ще день тому, тобто останньому було відомо про його відсутність.

Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином. Попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Климчук О.І. заперечила щодо задоволення позову.

Судом встановлено, що 23 лютого 2026 року поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області сержантом поліції Лозіцьким А.В. винесена постанова серії ЕНА №6709991 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 23 лютого 2026 року о 07 год 51 хв по вул. Будного, 17 у м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без заднього номерного знаку, чим порушив п.2.9.в ПДР України.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово підтвердив факт керування транспортним засобом «Dacia Logan», без заднього номерного знаку, оскільки втратив його внаслідок ДТП, що відбулося напередодні.

Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 121-3 КУпАП встановлено відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Згідно із вимогами п.2.9.в ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Факт порушення позивачем вимог пункту 2.9.в ПДР України, а саме те, що 23 лютого 2026 року о 07 год 51 хв водій керував транспортним засобом «Dacia Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Будного, 17 у м. Тернопіль, без заднього номерного знаку, підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом та не заперечується позивачем у позовні заяві.

Позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Порушень, які б вказували на незаконність дій поліцейського при зупинці транспортного засобу та в подальшому при складанні оскаржуваної постанови, судом не встановлено. При прийнятті оскаржуваної постанови, поліцейський діяв у межах своїх повноважень, з дотриманням приписів ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про дорожній рух», ПДР та КУпАП.

Під час розгляду справи дотримані всі передбачені законодавством вимоги, у тому числі щодо належного інформування особи, забезпечення її процесуальних прав, а також об`єктивного і неупередженого підходу з боку працівників поліції.

Доводи позивача про те, що працівники поліції здійснили формальний розгляд справи, порушили принцип повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин є безпідставними та не спростовують факт і обставини допущенного ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме керування транспортним засобом без номерного знака.

Доводи позивача про те, що працівники поліції при складані оскаржуваної постанови не врахували його пояснень, не відобразили їх у постанові є безпідставними, оскільки такі пояснень зафіксовані на відеоматеріалах з нагрудних камер працівників поліції, які долучені відповідачем до відзиву та є доказом по справі.

Твердження позивача про те, що задній номерний знак був відсутній, у зв`язку з нещодавнім ДТП, не знайшло свого підтвердження ні під час розгляду справи працівниками поліції, ні у суді.

Посилання на відсутність умислу щодо приховування чи ухилення від ідентифікації транспортного засобу, не має значення для кваліфікації дій позивача за ч. 1 ст. 121-3 КУПАП, оскільки у даному випадку позивачу ставиться у вину керування транспортним засобом без номерного знака, що є самостійним складом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУПАП.

Застосування посадовою особою положень ст. 22 КУПАП є правом, а не обов`язком.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за порушення вимог ч. 1 ст. 121-3 КУпАП відповідає вимогами чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог не має, а постанова про накладення стягнення серії ЕНА №6709991 від 23 лютого 2026 року винесена посадовою особою Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП у відповідності до вимог чинного законодавства.

У випадку відмови у задоволенні позову, витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6709991 від 23 лютого 2026 року відмовити, а постанову залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль; код ЄДРПОУ – 40108646.

Повне рішення складено 12 травня 2026 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua