Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 22 березня 2026 р.
Справа: №607/26525/25
Суддя: Дуда О. О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.03.2026 Справа №607/26525/25 Провадження №3/607/510/2026
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції направлено до суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №540331 від 14.12.2026, 14.12.2026 о 01:17 в м. Тернопіль по вул. Купчинського, 9, водій керував ТЗ Фольксваген д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці які не реагують на світло, не природня блідність, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР з метою встановлення наркотичного сп`яніння – відмовився, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №540331 від 14.12.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні, вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав, вказавши, що тривалий час хворіє на інтерстиційний нефрит, що підтверджується випискою, а тому просить закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із випискою з медичної карти №01/04978 стаціонарного хворого ОСОБА_1 , який знаходився на стаціонарному лікуванні в нефрологічному відділенні ТОККЛ з 27.09.04 по 12.10.04, встановлено діагноз хронічний інтерстиційний нефрит, за загострення із порушенням виділеної функції нирок. Сольовий діатез.
З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З`ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі по тексту Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі по тексту Інструкція), затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 3 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У відповідності до вимог п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За змістом зазначених вище правових норм, проведення медичного огляду допускається у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції, з використанням спеціальних технічних засобів або незгоди водія з результатами такого огляду.
У зв`язку з цим очевидно, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння має бути зафіксований об`єктивним даними і доведений поза розумним сумнівом сукупністю доказів, визначених ст. 251 КУпАП і оцінених відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, згідно з якою орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №540331 від 14.12.2025; відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 14.12.2025; рапорт інспектора взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції В. Луцика.
Як вбачається із довідки виданої Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції від 14.12.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Однак, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи, на переконання судді, не підтверджують його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не містять належних, достатніх і переконливих доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню в даній справі.
Так, з пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, що працівниками поліції передчасно та безпідставно зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, хоча він такої відмови не висловлював, а навпаки, неодноразово наголошував про наявність у нього захворювання, що унеможливлює у даний спосіб, а саме здачею аналізу сечі пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння, саме у спосіб здачі аналізу крові ОСОБА_1 , працівниками поліції не було запропоновано.
Отже, дані обставини не вказують на відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, як про це зазначено у складеному щодо нього протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Надаючи оцінку іншим наявним у матеріалах справи письмовим документам, суддя враховує, що такі також не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності доведеності факту його відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
При вказаних обставинах, сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Отже, обставини, викладені у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №540331 від 14.12.2025, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи у суді.
Таким чином, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не надано допустимих та належних доказів його вини в скоєнні цього адміністративного правопорушення, та не доведено усі обставини, про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Дуда О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua